The relevance of the problem of ensuring the development of inter-municipal cooperation of territorial communities and in particular the strategizing of this process is revealed. The purpose of the study was to improve methodological recommendations for strategic planning of the development of inter-municipal community cooperation in Ukraine. It is shown that intermunicipal cooperation has a high potential for accumulation and effective use of local resources, ensuring social and economic development. It is pointed out that the development of inter-municipal cooperation of communities is able to ensure the achievement of real economic independence and self-sufficiency of territories, especially those communities that are currently subsidized or depressed. It is emphasized that inter-municipal cooperation of communities in the field of local economic development begins with the identification of partner communities and common economic interests. On this basis, specific business projects are defined, which will be implemented by joint efforts. It is substantiated that joint business projects are implemented in accordance with the defined goal. It is most appropriate to choose one of the four alternatives: (1) an expansive model of economic development, (2) an intensive growth model, (3) a diversification strategy, (4) an adaptive model of cooperation to ensure local economic development. Intermunicipal cooperation of two or more communities in the economic sphere should be interpreted as a separate business project. Under such an approach, its purpose, ultimate goals, measures to be implemented, and resources to be involved will be clearly defined. The project character of intermunicipal cooperation of communities is given by the fact that such cooperation is oriented, rather, towards achieving a certain common goal than stimulating economic development in one community. The scientific novelty of the research results lies in the further development of the methodological foundations of cooperation between territorial communities in the field of economics. The applied value of the research results lies in the formation of the algorithm of actions of local self-government bodies on the way to the development of innovative infrastructure to support innovative business.

The agro-food sphere is one of the key industries in the country's economy and plays a major role in ensuring food security. The development of the agro-food sphere requires the development and implementation of innovative projects in this field. The creation and implementation of such innovative projects require the availability of information support, which includes complete and up-to-date information about the objects and processes related to the project. It has been proven that the innovative development of the agro-food sphere is closely related to the digitalization process in this field. It is noted that digitalization in the management of agriculture and the agro-food sphere opens up new opportunities for increasing the efficiency, transparency, and sustainability of this industry. The main directions of implementing digitalization in the agro-food sphere have been studied, including the creation of electronic registers and databases, and the development of decision support systems. The integration of e-government services in the agro-food sphere offers significant opportunities for improving the efficiency of public administration, enhancing service delivery, improving interaction between public authorities and agricultural market entities, and ensuring sustainable agricultural development. The author has developed a methodology for the integral assessment of the level of e-government development in the country. The integral assessment is based on initial indicators, including those defined by the United Nations Department of Economic and Social Affairs. The method of the modified principal component was used to determine the weighting coefficients of these indicators in the integral assessment. Integral assessments of the components of the agro-food sphere have been determined: the food industry, retail trade in food products, and indicators related to the protection and preservation of the environment associated with the agro-food sphere. A significant correlation has been found between these integral assessments and the integral assessment of digitalization

Автори досліджують особливості фінансово-економічного та логістичного управління в агропродовольчій галузі України з урахуванням сучасних тенденцій екологізації та впровадження смартвиробництва. Обґрунтовано необхідність розробки інтегральних оцінок для аналізу стану галузі та її підсистем, що дозволяє враховувати широкий спектр економічних, соціальних та екологічних факторів. Запропоновано комплексний підхід до моделювання управлінських процесів, який базується на застосуванні математико-статистичних методів, зокрема багатовимірного аналізу, методу головних компонент і нормалізації показників.У процесі дослідження розроблено методику оцінювання ключових аспектів агропродовольчої галузі, яка включає визначення множини статистичних показників, їх структуризацію та поділ на стимулятори й дестимулятори, що дає змогу отримати об’єктивну картину змін у галузі. Виявлено, що цифровізація управлінських процесів відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності фінансово-економічного регулювання, підвищенні точності аналітичних даних і прогнозуванні подальшого розвитку галузі. Упровадження смарттехнологій не лише дозволяє оптимізувати логістичні потоки, а й сприяє підвищенню екологічної стійкості аграрного виробництва за рахунок раціонального використання ресурсів і зменшення впливу на довкілля.Результати дослідження підкреслюють необхідність подальшого вдосконалення механізмів управління агропродовольчою галуззю з урахуванням екологічних викликів і глобальних тенденцій цифрової трансформації. Запропонована методика може бути використана як інструмент для оцінювання ефективності управлінських рішень, що сприятиме формуванню збалансованої стратегії розвитку агропродовольчого сектора в Україні.

The relevance of the formation and implementation of the policy of development of intermunicipal cooperation of communities in the field of realizing the potential of tourism development in general and with regard to the system of objects of sanatorium-resort services in particular is substantiated. The opportunities that communities receive in case of activation of intermunicipal cooperation in the analyzed sphere are determined, in particular, the growth of attraction for tourists, the development of general and tourist infrastructure, the formation of clusters of tourism facilities and tourist routes, and the improvement of the financial capacity of promoting local destinations. The classification of institutions in the market of sanatorium-resort services of Ukraine by regions of their localization, kinds, types and specialization is summarized and presented. The results of the analysis are provided and negative trends are displayed, which confirm and testify to the deep crisis and deterioration of the material and technical security of domestic sanatorium-resort facilities. On this basis, the necessity to intensify the activities of local self-governments in the field of both restoring the scale of activity and ensuring the development of tourism in general and the objects of the sanatorium-resort complex in particular is stated. It is possible to enable the relevant processes in the best way by making use of intermunicipal cooperation of communities, so, with this purpose, directions, forms and measures of relevant cooperation are determined. The scientific novelty of the research results allows to improve the system of instruments for managing intermunicipal cooperation of communities in the field of tourism development, for which the functions of local governments and forms of joint coordination of activities are determined. The applied significance of the research results lies in the fact that the implementation of certain instruments can be laid down in the program documents for establishing and coordinating cooperation between territorial communities of Ukraine in the field of increasing and effectively using the existing tourism potential and ensuring the intensification of local economic development thanks to this. It is stated that only an integrated approach to the formation and implementation of a policy of cooperation between territorial communities in the field of enhancing the development and realization of the potential of local tourism will provide a positive result.

Introduction. The article analyzes the definitions of the concept “digitalization” formulated by various authors. The author's definition is proposed, according to which digitalization in management is digital data processing in combination with a developed toolkit to support management decision-making. The role of digitalization in solving the main tasks in the management of the agrarian sphere at the state level is defined. A number of economic-mathematical models are proposed, the use of which in the conditions of digitalization will ensure an increase in the effectiveness of management decisions. On the basis of the conducted research, the priority measures for the implementation and development of digitalization in the management of the agrarian sphere have been determined. Materials and methods. The methodological basis of the research is general and special scientific methods: analysis and synthesis; deduction and induction; comparison and generalization. A systematic approach was used to determine the connections between phenomena and processes, an abstract-logical approach was used to clarify the concept of digitalization, and a monographic approach was used to study and analyze literary sources. Results and discussion. A large number of weakly formalized and non-formalized tasks arising in the process of managing socio-economic systems and the presence in this field of a significant number of vaguely defined concepts require the combination of the digitalization process with a system of economic-mathematical models and intelligent technologies. Based on this, we proposed the definition of digitalization in management - it is digital data processing in combination with a developed toolkit to support management decision-making. In the process of decision-making in the management of the agrarian sphere, a prominent place should be occupied by models of trend and factor forecasting that reflect seasonal fluctuations of indicators, a comprehensive integrated assessment of the state of development of this sphere, methods of multi-criteria optimization and decision-making in situations of risk and uncertainty, simulation computer modeling of economic processes. Digitalization makes it possible to effectively apply these methods and models. Conclusions. Digitalization significantly changes the traditional approach to management processes in the agrarian sphere and opens up new opportunities for the effective application of economic and mathematical models in these processes, which are combined into a single system. The development and research of digital equivalents of real management decisions makes it possible to assess in real time the consequences of these decisions and the risks associated with them and to choose the best option for management actions.

У статті узагальнено теоретичні основи формування та подальшого розвитку використання цифрових реєстрів для підтримки аграріїв в Україні. Визначено значущість електронних послуг у сучасному суспільстві, які забезпечують доступність, ефективність і прозорість, що особливо важливо у віддалених або сільських районах. Розглянуто інноваційні сервіси та електронне урядування в аграрному секторі, що сприяють модернізації сільського господарства і покращенню надання державних послуг. Зазначено, що впроваджена автоматизована система Державного аграрного реєстру допомагає забезпечити прозорість використання ресурсів і підтримку аграрного сектору. Проаналізовано вплив електронних послуг на підвищення ефективності адміністративних процесів, спрощення реєстрації земельних ділянок і отримання субсидій. Зазначено, що цифровізація процесів сприяє кращому доступу до земельних ресурсів і зменшує адміністративне навантаження на аграріїв. Проаналізовано ролі електронних сервісів у підвищенні доступності підтримки та їх відповідності міжнародним стандартам, що підвищує довіру міжнародних партнерів. Розглянуто проблеми, які супроводжують впровадження електронних послуг, зокрема обмежений доступ до швидкісного інтернету в сільських районах і низький рівень комп’ютерної грамотності серед деяких аграріїв. Доведено необхідність подальшого удосконалення Державного аграрного реєстру та електронних послуг, підкреслено важливість регулярного оновлення програмного забезпечення, посилення заходів безпеки даних і надання освітньої підтримки користувачам. Для подолання викликів, пов’язаних із впровадженням та експлуатацією електронних послуг, необхідний комплексний підхід, що включає політичну, фінансову та освітню підтримку, а також активне залучення аграріїв до процесу планування та реалізації цифрових ініціатив.