Ляшкевич Антоніна Іванівна доктор педагогічних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та інноваційної педагогіки факультету судноводіння, Херсонська державна морська академія, проспект Ушакова, 20, м. Херсон, 73039, https://orcid.org/0000-0002-0802-6489 Марусич Оксана Олександрівна викладач кафедри фізики міжнародного факультету, Полтавський державний медичний університет, вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011, https://orcid.org/0000-0002-7170-6962 Шавель Христина Євгенівна кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри біохімії та гігієни, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, вул. Т.Костюшки, 11, м. Львів,
У статті комплексно досліджено педагогічні умови оптимізації освітнього процесу з іноземних мов у закладах вищої освіти крізь призму інтеграції нейрорухового підходу та формування готовності здобувачів до навчання. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до нейронаукових засад освіти та необхідністю підвищення ефективності засвоєння іншомовного матеріалу в умовах сучасного освітнього середовища. На основі аналізу новітніх нейронаукових досліджень (2024–2026 рр.) і узагальнення практичного педагогічного досвіду уточнено сутність нейропедагогіки як міждисциплінарної науки, що інтегрує положення нейробіології, психології та педагогіки з метою вдосконалення процесів викладання і навчання. У роботі обґрунтовано комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність освітнього процесу: створення психофізіологічно комфортного освітнього середовища; системну інтеграцію кінезіологічних і нейрорухових вправ у структуру аудиторних занять; організацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії між викладачем і студентами на засадах нейропедагогіки; розвиток метакогнітивних стратегій як ключової передумови формування готовності до навчання. Особливу увагу приділено розкриттю структури готовності студентів до вивчення іноземних мов, яка включає взаємопов’язані мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і психофізіологічний компоненти. Запропоновано авторську модель реалізації нейрорухового підходу у вищій школі, що враховує ключові складові ефективного довготривалого навчання (AGES): увагу як передумову засвоєння інформації, генерування ідей як активну когнітивну діяльність, емоцію як чинник закріплення знань та інтервальність як механізм їх довготривалого збереження. Доведено, що поєднання когнітивної активності з руховою діяльністю сприяє підвищенню рівня залученості студентів, покращенню запам’ятовування та формуванню стійких нейронних зв’язків. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів для вдосконалення методик викладання іноземних мов, підвищення якості освітнього процесу та формування готовності здобувачів до ефективного і самостійного навчання в умовах сучасної вищої освіти.
20 July 2026 in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
The level of emotional intelligence is a key factor in the development of communication skills. The ability to understand one’s own emotions and the feelings of an interlocutor plays a crucial role in effective interpersonal communication. This article analyses the process of developing students’ emotional intelligence through the framework of its main components (emotional awareness, self-regulation of emotions, self-motivation, empathy, and managing others’ emotions). Moreover, it examines their influence on foreign language acquisition by combining findings from theoretical and empirical research. The obtained results indicate that students with a high level of emotional intelligence tend to demonstrate superior outcomes in terms of learning motivation and engagement. They strive to cultivate those abilities and skills that increase the effectiveness of intercultural communication. It follows that a high level of emotional intelligence is necessary for students not only in personal communication but also in their future professional roles. Therefore, particular attention should be paid to fostering emotional competence across all subjects, including foreign languages. As part of the research, a set of exercises was developed to support the growth of students’ emotional intelligence during English language learning. The ability to recognise and articulate one’s emotions, to understand the feelings of others, express and justify personal viewpoints, respect different opinions, agree or disagree appropriately, and sustain friendly communication in English is fundamental to building professional foreign language competence.