The aim of the article is to define the concept of "digitalization", to determine the main directions of digitalization, to analyze the place of Ukraine in the world by the level of digitalization. The subject of research is the process of analyzing the state of digitalization in Ukraine. The theoretical and methodological basis of this study were the following methods of scientific knowledge: the method of analysis and synthesis, the method of theoretical generalization and systematization. A number of approaches to the definition of "Digitalization" are identified; directions and spheres of digitalization development are formed; the dynamics of the level of digitalization in Ukraine on the basis of a set of key indicators is analyzed. It is established that today the economy of Ukraine has both applied and theoretical and legislative basis in order to strengthen its position among the countries of the world. However, its digitalization is still mostly innovative. Therefore, a combination of theoretical research with the current needs and capabilities of stakeholders is a must for the national economy. Thus, in the new economy, during the fierce competition, rapidly aging technologies, professions, ideas, the penetration of the Internet into all parts of the economy, digitalization has reached a new level of importance for business organizations. To maintain the competitiveness of the enterprise, enterprises need to use the opportunities of digitalization in all possible areas and forms: customer experience; partnership and collaboration; work with data; introduction of innovations; HR strategy and culture; value management, etc. The paper proposes a structural and logical sequence of development and implementation of digitalization strategy, reveals the content of individual stages of work. Consistent and cyclical implementation of the above recommendations will allow companies to minimize errors and effectively implement digital technology in their activities.

У статті виділено фактори впливу на персонал у 2021-2022 році та ознаки, за якими можна визначити чи готова компанія до управління персоналом в умовах після пандемії, під час воєнного стану та можливих макроекономічних наслідків. Серед дій, які слід постійно впроваджувати бізнесу в результаті проходження випробувань карантином і потім воєнним станом слід виділено: визначення напрямів впливу пандемії COVID-19 та воєнного стану на працівників організації та, відповідно, бізнес у цілому; забезпечення захисту працівників та їхніх сімей одночасно з максимально можливим захистом бізнесу від коротко- та довгострокових наслідків пандемії та воєнного стану; формування тактики управління персоналом в умовах загальносвітових та національних макроекономічних та соціальних змін; блискавичне реагування в умовах безперервності та небувалої динамічності змін у країні та світі; безперервний моніторинг ситуації та своєчасне формулювання ключових завдань з управління персоналом для забезпечення стійкості бізнесу; сучасні компетенції робітників, набуті під час карантину та воєнного стану та як їх використовувати в бізнесі.

This article delves into the dynamic of human resource management (HRM) in the era of digitization, examining the profound influence of digital tools on personnel management practices. Through a meticulous review of literature, theoretical frameworks, and empirical studies, it elucidates the multifaceted impact of digitization on HRM. The study explores how the adoption of digital tools transforms traditional personnel management, addressing key concepts, challenges, and perspectives in the context of digital transformation. Empirical research methods, including surveys, interviews, and focus groups, provide deeper insights into the practical implications of digitization for personnel management. The findings underscore the critical need for organizations to adapt strategically to the digital era, emphasizing the integration of digital technologies to enhance HR processes, employee engagement, talent management, and overall organizational effectiveness. This abstract contributes to the discourse on the intersection of technology and HRM, providing valuable insights for practitioners, scholars, and policymakers navigating the evolution of digitized personnel management.

This article explores international experience in applying innovative financial management strategies for business revitalization in the post-war period in Ukraine. Special attention is given to the destruction of industrial and infrastructural objects, as well as the tactics employed by the russian military aggression aimed at undermining the country's economic potential and creating a humanitarian disaster. The article also analyzes the issue of financing the post-crisis development of enterprises in Ukraine and discusses various sources of funding such as development funds, grants, subsidies, and other financial instruments. However, further research is needed to propose an effective strategic model for revitalizing enterprises in the liberated territories, particularly in the southern part of Ukraine. The findings of this study will contribute to understanding and applying innovative financial strategies for business recovery in Ukraine after the war period, as well as developing effective approaches to support enterprises in the post-crisis period. This article sheds light on international experiences in employing innovative financial management strategies to revitalize businesses in post-war Ukraine. The insights gained from this research will contribute to understanding and implementing effective financial approaches for business recovery in the aftermath of war, as well as supporting the activation of entrepreneurship during the post-crisis period.

Метою дослідження є оцінка збитків унаслідок російської агресії, визначення потенційних джерел фінансування повоєнної ревіталізації деокупованих територій та формування першої складової стратегічної моделі повоєнної ревіталізації сільськогосподарських підприємств деокупованих територій. У статті проаналізовано прямі збитки від війни в Україні в цілому та в сільському господарстві зокрема. Представлено розподіл утрат за категоріями аграрного сектора: сільськогосподарська техніка, зерносховища, тваринництво, багаторічні культури, фактори виробництва (паливо, добрива), продукція, що випускається. Установлено, що План Відновлення України базується на 5 основних принципах: негайний початок і поступовий розвиток; нарощування справедливого добробуту; інтеграція в ЄС; відбудова кращого, ніж було, у національному та регіональному масштабах; стимулювання приватних інвестицій. Проаналізовано програми фінансування повоєнної ревіталізації сільськогосподарських підприємств на деокупованих територіях. Сформовано процес пожвавлення військової підтримки підприємств деокупованих територій (перший етап стратегії). Доведено, що створення агрохолдингів, кластерний розвиток (спрямований на розвиток сільськогосподарських видів діяльності), а також розвиток несільськогосподарських видів діяльності дозволять створити додаткові робочі місця, раціонально використати ресурсний потенціал регіонів, покращити соціальні умови та забезпечити соціальну підтримку населенню. Для досягнення успішних та ефективних процесів диверсифікації особливо потрібна підтримка з боку держави, регіону та інвесторів, сукупність яких створить міцний фундамент для подальшого розвитку сучасної економіки деокупованих територій.

Досліджено інноваційні трансформації, що відбуваються у фінансових установах у процесі глобальної цифровізації, та їхній вплив на управління соціальними конфліктами. Проаналізовано поточні тенденції інноваційних змін у фінансових установах у процесі цифровізації; вивчено механізми та інструменти, використані фінансовими установами для впровадження цифрових інновацій; вивчено вплив інноваційних змін у фінансових установах на процеси управління соціальними конфліктами та визначено взаємозв'язок управління соціальними конфліктами й інноваційних перетворень у фінансових установах. Проведено комплексний аналіз зв’язку між цифровізацією, інноваційними трансформаціями та управлінням соціальними конфліктами в царині фінансових установ.У дослідженні впроваджено аналітичний інструмент, заснований на конструктивній геометрії, для вимірювання успішності інноваційної трансформації банків. Запропонована методика вирізняється універсальністю (застосовність до будь-яких об'єктів і в будь-яких царинах), простотою реалізації (відсутність необхідності додаткових методів або підходів, що забезпечує легку алгоритмічну реалізацію), швидкістю обчислень (дозволяє реалізацію при будь-якій розмірності вхідних параметрів), зручністю для користувача (забезпечує легке розуміння й зручність у програмній реалізації) та однорідністю вхідних показників-параметрів (дозволяє враховувати показники різної фізичної природи).