Coronavirus disease (COVID-19) and its outcomes remain one of the most challenging problems today. COVID-19 in children could be asymptomatic, but can result in a fatal outcome; therefore, predictions of the disease severity are important. The goal was to investigate the human genetic factors that could be associated with COVID-19 severity in children. Single-nucleotide polymorphisms of the following genes were studied: ACE2 (rs2074192), IFNAR2 (rs2236757), TYK2 (rs2304256), OAS1 (rs10774671), OAS3 (rs10735079), CD40 (rs4813003), FCGR2A (rs1801274) and CASP3 (rs113420705). In the case–control study were 30 children with mild or moderate course of the disease; 30 with severe COVID-19 symptoms and multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) and 15 who were healthy, and who did not have SARS-CoV-2 (PCR negative, Ig G negative). The study revealed that ACE2 rs2074192 (allele T), IFNAR2 rs2236757 (allele A), OAS1 rs10774671 (allele A), CD40 rs4813003 (allele C), CASP3 rs113420705 (allele C) and male sex contribute to severe COVID-19 course and MIS-C in 85.6% of cases. The World Health Organization reported that new SARS-CoV-2 variants may cause previously unseen symptoms in children. Although the study has limitations due to cohort size, the findings can help provide a better understanding of SARS-CoV-2 infection and proactive pediatric patient management.

Мета дослідження – з’ясувати особливості перебігу COVID-19 у дітей залежно від стану поствакцинного протиправцевого імунітету, оцінюючи у них рівень відповідного гуморального імунітету. Матеріали і методи. Обстежено 73 дитини віком від 6 до 18 років: 45 пацієнтів були з проявами лабораторно підтвердженої SARS-CoV-2-інфекції та 28 дітей без ознак захворювання (контрольна група). Перебіг СOVID-19 оцінювали клініко-лабораторно, залежно від рівня гуморального імунітету проти правця. За ступенем тяжкості недуги сформовано 2 групи: перша – 17 дітей з легким ступенем COVID-19, друга група – 28 пацієнтів із середньо-тяжким і тяжким ступенем хвороби. Всім дітям визначали рівень імуноглобуліну G (IgG) проти правцевого токсину методом імуноферментного аналізу (Тetanus Elisa IgG, Vircell, Іспанія). Ця методика базується на визначенні індексу антитіл класу G до токсину правця шляхом співвідношення оптичної щільності певного зразка сироватки до відсіченого середнього значення оптичної щільності. Якщо індекс антитіл менше 9 – результат оцінюється як негативний (IgG до токсину правця немає), 9-11 – результат сумнівний, більше 11 – результат позитивний (IgG до токсину правця є). Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програми «Stat Plus» (критерій Шапіро-Вілка, mean±SD при правильному розподілі ознак; медіана, верхній та нижній квартилі при неправильному розподілі, критерій χ², критерій Крускала-Уоліса). Результати досліджень та їх обговорення. Рівень гуморального імунітету проти правцевого токсину достовірно відрізнявся у групах порівняння. У 96,4 % пацієнтів контрольної групи (діти без ознак хвороби) виявили діагностичний титр протиправцевих IgG, тоді як у дітей з проявами COVID-19 позитивний результат був лише у 37,8 %. У першій групі (діти з легким ступенем інфекції) позитивний результат на наявність IgG до правцевого токсину був у 76,5 %, у другій групі (діти із середньотяжким та тяжким ступенем захворювання) – у 14,3 %. Клініко-лабораторними особливостями легкого ступеня COVID-19 у дітей (І група спостереження) є достовірно менша тривалість гіпертермічного синдрому, достовірно нижчі рівні прозапальних маркерів (ШОЕ, рівень CРБ, кількість лейкоцитів), D-димеру та тривалості лікування, у ІІ групі спостереження зазначені показники відповідно статистично вагомо вищі. Висновок. У групі дітей із проявами COVID-19 спостерігався достовірно вищий відсоток негативного результату тесту на наявність IgG проти правцевого токсину, порівняно з контрольною групою, що вказує на нижчий рівень гуморального протиправцевого імунітету у цій групі. У дітей з легким ступенем хвороби відзначали достовірно більший відсоток позитивного результату тесту на наявність протиправцевих IgG (що свідчить про вищий рівень відповідного гуморального імунітету), порівняно з групою дітей із середньотяжким та тяжким ступенем недуги. На фоні відсутності специфічних IgG до правцевого токсину відзначається зростання рівня прозапальних маркерів (кількості лейкоцитів, ШОЕ, СРБ) і D-димеру, тривалості гіпертермічного синдрому та тривалості лікування, що також свідчить про тяжкий ступінь COVID-19, тобто на фоні нижчого рівня гуморального імунітету проти правцевого токсину зростає ступінь тяжкості коронавірусної хвороби.

Мета дослідження – оцінити показники IL-6 та TNF-α у дітей із COVID-19 та їх залежність від ступеня тяжкості захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 112 дітей із COVID-19 віком від 1 місяця до 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Тернопільської міської дитячої лікарні. Рівень IL-6 і TNF-α у зразках сироватки крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів (BT Lab, Китай). Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік дітей становив (7,04±5,75) років (95 % ДІ 5,96−8,12). За ступенем тяжкості захворювання: 57 дітей (42,23 %) – із легким перебігом захворювання, 43 дітей (31,86 %) – із COVID-19 середньої тяжкості, 12 дітей (8,88 %) – із тяжким перебігом. Концентрація IL-6 у дітей із легким COVID-19 становила 80,36 нг/мл; при середньотяжкому ступені – 101 нг/мл; а при тяжкому – 151,90 нг/мл (р<0,001). Рівень TNF-α: при легкому ступені тяжкості COVID-19 – 56,7 нг/мл; 97,73 нг/мл при середньому ступені тяжкості та 182,42 нг/мл – при тяжкому ступені (р<0,001). Висновки. Рівень цитокінів IL-6 та TNF-α у дітей із COVID-19 залежить від ступеня тяжкості захворювання. Пацієнти з тяжким перебігом COVID-19 мають достовірно вищі показники IL-6 і TNF-α порівняно з легким та середньої тяжкості COVID-19. У дітей із COVID-19 виявлено корелятивні зв’язки між високими показниками IL-6, TNF-α та С-реактивного білка, ШОЕ, лімфоцитів. Не виявлено гендерних закономірностей щодо цитокінів (IL-6, TNF-α) та вікових особливостей щодо показників TNF-α.

Coronavirus disease (COVID-19) and its outcomes remain one of the most challenging problems today. COVID-19 in children could be asymptomatic but can result in a fatal outcome, therefore, prediction of the disease severity is important. The goal was to investigate the human genetic factors that could be associated with COVID-19 severity in children. Single nucleotide polymor-phisms of the following genes were studied: ACE2 (rs2074192), IFNAR2 (rs2236757), TYK2 (rs2304256), OAS1 (rs10774671), OAS3 (rs10735079), CD40 (rs4813003), FCGR2A (rs1801274) and CASP3 (rs113420705). In the case-control study were 30 children with mild or moderate course of the disease; 30 with severe COVID-19 symptoms and multisystem inflammatory syndrome in children (MIS -C) and 15 healthy who did not have COVID-19 infection (PCR negative, Ig G negative). The study revealed that ACE2 rs2074192 (allele T), IFNAR2 rs2236757 (allele A), OAS1 rs10774671 (allele A), CD40 rs4813003 (allele C), CASP3 rs113420705 (allele C) and male sex contribute to severe course COVID-19 infection, and MIS-C in 85.6% of cases. The World Health Organization reported new COVID-19 variants may cause previously unseen symptoms in chil-dren. Although the study has limitation due to cohort size, the findings can help provide a better understanding of SARS-CoV-2 infection and proactive pediatric patient management.

Мета дослідження – вивчення вітамін D-статусу в дітей з ознаками COVID-19 та його зв’язку з тяжкістю захворювання. Матеріали та методи. Проведено обстеження 73 дітей віком від 6 до 18 років, серед яких 45 осіб були з клінічними проявами лабораторно підтвердженої SARS-CoV-2 інфекції та 28 дітей без ознак COVID-захворювання. Оцінено клінічний перебіг захворювання та лабораторні показники (С-реактивний білок, ШОЕ, D-димер). За тяжкістю перебігу захворювання сформовано 2 групи: 17 дітей із легким перебігом COVID-19 склали першу групу, 28 пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом захворювання – другу групу. Діти без будь-яких проявів інфекційних захворювань (28 осіб) склали контрольну групу. Всім дітям проведено визначення рівня 25-ОН вітаміну D (Accu Bind ELISA Microwells). Оптимальний рівень вітаміну D розцінювали при показниках 30–100 нг/мл, недостатність вітаміну D – при 20–30 нг/мл, дефіцит вітаміну D – при концентрації менше 20 нг/мл. Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «Stat Plus» (обчислювали критерій Шапіро–Вілка, mean±SD при правильному розподілі ознаки; медіану, верхній та нижній квартилі при її неправильному розподілі, критерій χ², критерій Крускала–Уолліса, коефіцієнт кореляції. Результати дослідження та їх обговорення. У більшості пацієнтів із COVID-19 спостерігали підвищення температури, у дітей із легким перебігом переважала субфебрильна температура, у дітей другої групи температура була вищою за 38 °С. Субфебрильну температуру тіла відмічали у 88,2 % дітей із легким перебігом COVID-19 та у 3,7 % дітей другої групи (р<0,05, χ²=32,2, статистично достовірна відмінність). Водночас гіпертермія понад 38 °С спостерігалася у 92,6 % пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом, причому в дітей першої групи температура тіла не піднімалась вище 38 °С, (р<0,05, χ²=35,4, статистично достовірна відмінність). Середня тривалість лікування була вищою в 1,5 раза у другій групі дітей. Встановлено зниження середніх значень вітаміну D у пацієнтів із COVID-19 порівняно з контрольною групою, причому спостережено зменшення концентрації вітаміну D в сироватці крові пацієнтів на фоні зростання тяжкості перебігу захворювання. У дітей із COVID-19 при оптимальному рівні вітаміну D відмічено нижчі показники ШОЕ, СРБ та С-димеру, ніж у дітей із недостатністю та дефіцитом цього вітаміну. Встановлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D та показниками ШОЕ, СРБ та D-димеру. Висновки. Тяжкий перебіг COVID-19 характеризується більшою тривалістю та вираженістю гіпертермічного синдрому, тривалим лікуванням, вищими показниками СРБ, ШОЕ, D-димеру та зниженням рівня вітаміну D.

Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні ознаки MIS-C серед дитячого населення у групі спостереження та порівняти їх з основними характеристиками в європейських країнах. Матеріали та методи. Аналіз 11 медичних карт дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я міста Тернополя – КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР та КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» – із серпня 2021 до березня 2022 р. з приводу MIS-C, асоційованого із SARS-CoV2. Результати дослідження та їх обговорення. Діагноз MIS-C встановлено 11 дітям у Тернопільських закладах охорони здоров’я на основі діагностичних критеріїв протоколу, затвердженого МОЗ України [10]. Середній вік дітей склав – 6,6 року (діапазон 1,7–12,2 року), співвідношення хлопчиків до дівчаток – 9:2. У 10-ти дітей (91 %) анамнестично встановлений факт контакту із COVID-19. В усіх дітей відмічено гіпертермічний синдром, у 10 (91 %) – залучення серцево-судинної системи та неврологічної симптоматики, 7 (81 %) дітей мали прояви шкірно-слизового та респіраторного синдрому, більше половини дітей 6 (54 %) – прояви гастроінтестинальних розладів. Лімфопенію спостережено у 9 (81 %) дітей, анемію – у 8 (72 %), відхилення рівня тромбоцитів від норми – у 5 (63 %), високу активність маркерів запалення (СРБ, феритин, ШОЕ) – в усіх дітей. Зниження фракції викиду на даними ЕХо-КС – у 2 дітей, перикардит – у 10 (90 %) пацієнтів, у двох дітей відзначено аневризматичні та дилатаційні зміни коронарних судин. План лікування усіх дітей включав терапію глюкокортикоїдами, імуноглобулін людини внутрішньовенно та антитромбоцитарні препарати отримали 8 (72 %) дітей, антибактеріальну терапію – 9 (81 %), антикоагулянти – 3 (27 %), одна дитина потребувала оксигенотерапії за допомогою носових канюль. Повне клініко-лабораторне одужання настало у 100 % пацієнтів. Висновки. Розвиток MIS-С у дітей, зумовлений попереднім контактом із вірусом SARS-CoV-2, може викликати тяжкі запальні зміни в будь-яких органах і тканинах. Порівнюючи отримані дані групи спостереження із даними європейських досліджень, слід відзначити їх ідентичність за клініко-лабораторними ознаками.