The green energy transition is associated with the use of a wide range of metals and minerals that are exhaustible. Most of these minerals are limited in access due to small resource fields, their concentration in several locations and a broader scale of industry usage which is not limited exclusively to energy and environmental sectors. This article classifies 17 minerals that are critical in the green energy transition concerning the 10 main technologies. The following classification signs of metal resources were used: (1) the absolute amount of metals used in the current period for energy; (2) projected annual demand in 2050 from energy technologies as a percentage of the current rate; (3) the number of technologies where there is a need for an individual metal; (4) cumulative emissions of CO₂, which are associated with metal production; (5) period of reserves availability; (6) the number of countries that produced more than 1% of global production; (7) countries with the maximum annual metal productivity. The ranking of metals according to these characteristics was carried out using two scenarios, and the index of the availability of each mineral was determined. The lowest availability index values (up to 0.15) were calculated for cobalt, graphite and lithium, which are key battery minerals for energy storage. Low indices (up to 0.20) were also obtained for iron, nickel and chromium. The calculation of the availability index for each mineral was enhanced with linear trend modelling and the fuzzy logic technique. There are two scenarios of demand–supply commodity systems with a pre-developed forecast up to 2050: basic independent parameter probability and balanced fuzzy sum. Both scenarios showed comparable results, but the second one highlighted supply chain importance. Generally, the lowest availability index values (up to 0.15) were calculated for cobalt, graphite and lithium, which are key battery minerals for energy storage. Low indices (up to 0.20) were also obtained for iron, nickel and chromium. The fuzzy logic model helped to reveal two scenarios up to 2050. The two scenarios presented in the current research expose a high level of uncertainty of the projected 2050 forecast.

У статті розглянуто основні аспекти регіонального розвитку мінерально-сировинної бази України (МСБ), досліджено її регіональну структуру через групування адміністративно-територіальних одиниць за активністю щодо виконання робіт з користування надрами, ступенем промислового освоєння наявних розвіданих запасів корисних копалин, кількісно-видовою ознакою та наявністю стратегічно важливих корисних копалин. З’ясовано, що збалансований розвиток МСБ окремих регіонів ускладнений нерівномірним розподілом вивчених і прогнозних мінеральних ресурсів у межах окремих територій, а також особливостями розподілу споживачів мінеральної сировини. Виявлено головні вади в регіональній структурі МСБ та визначено напрями їхньої оптимізації задля досягнення збалансованих показників освоєння. Дослідження офіційних сайтів областей, міст та об’єднаних громад засвідчили системний брак регіональних програм розвитку МСБ, офіційно затверджених рішеннями місцевих органів самоврядування.

В умовах сталого розвитку переорієнтування широкого кола технологічних галузей є неминучим явищем, яке зумовлює пертурбації усталеного переліку сировини, що має стратегічне значення. Зміни пріоритетів у першу чергу зумовлені потребою переходу до інноваційних підходів з метою вирішення старих проблем та забезпечення всіх потреб сучасного суспільства. І наразі, інтегруючись у численні глобальні економічні ланцюжки, саме рідкоземельні елементи відкривають цілий спектр нових можливостей. У рамках дослідження проаналізовано й узагальнено інформацію щодо основних напрямків використання рідкоземельних елементів, кон'юнктури їх ринку, існуючої та прогнозної динаміки цін; проведено систематизацію стимулювальних та стримувальних факторів розвитку мінерально-сировинної бази рідкоземельних елементів за економічними, екологічними, геологічними, ресурсними та технологічними показниками; простежено зв'язок сучасної світової стратегії "зеленої енергетики" із темпами інтенсифікації робіт на об'єктах потенційного видобутку рідкоземельних елементів у світі та наведено аргументацію відносно першочергової необхідності концентрування зусиль на поповненні ринку елементів церієвої групи, куди входять неодим й празеодим. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок щодо головних факторів розвитку ринку рідкоземельних елементів, а також ідентифіковано найбільш перспективні для геологічних пошуків та реалізації видобутку ділянки на території України.

The purpose of research is systematization and analysis of methods of price determining for geological and economic assessment of coal deposits in domestic and international practice. Price indicators and income from sale of coal affect significantly reserves value, profitability of their development, and determine industrial significance of reserves. In domestic practice commodity exchanges, contractual, regulated, world and transfer prices are used. In international practice coal prices are formed at the result of futures, spot or stock exchange contracts. Now international coal trade realizes in the framework of futures contracts and spot transactions. In recent years, short-term contracts prevail, rarely it’s used medium-term contracts. A sequence of coal pricing for geological and economic assessment has been determined, which is the following: classification of coal by grades and classes in accordance with current standards; statistical analysis of prices by grades and classes, coal enrichment products; determination of a system of discounts/surcharges to the price of each class depending on coal quality; correction of actual producer prices for assessment reserves. The values of surcharges or discounts for individual indicators of coal quality are determined. The sensitivity analysis of reserves value and profitability from changes in selling coal prices has been carried out. The determination of the coal price or enrichment products requires a detailed justification depending on the stage of geological and feasibility study of reserves. For detailed assessment of explored or exploited deposits it is reasonable to use actual prices of coal sales for the previous period and contract prices for future periods in the presence of medium and long-term contracts. For preliminary geological and economic assessment, it is possible to use the price of the analogue deposit, which is developed, or wholesale coal prices with correction by quality.

Поява класифікаційних систем запасів і ресурсів мінеральної сировини датується початком XX ст., що синхронізується з розвитком гірничої справи Великої Британії, Німеччини та США. Історія розвитку розробки та удосконалення сучасних класифікацій мінеральної сировини та енергетичних ресурсів, їхньої термінології, визначень і понять налічує вже понад 40 років. Відокремлений розвиток найуживаніших класифікацій привів до появи різних дефініцій та визначень характеристики однакових або схожих категорій запасів і ресурсів корисних копалин за геологічними та техніко-економічними ознаками. В статті запропоновано методичні підходи “оперативної гармонізації” (універсальний класифікатор) як інструментарій для управління ресурсами та інвестиційного аналізу родовищ (ділянок надр) твердих (металічних та неметалічних) корисних копалин, у тому числі ділянок надр, що оцінені за класифікаціями 1960 та 1981 рр. та незалучені до надрокористування.Виконаний аналіз значень головних категорій (класів, груп) різних класифікаційних систем дозволив виділити та охарактеризувати ознаки (критерії), що мають достатній рівень зіставлення та гармонізації.Встановлено, що головні відмінності класифікаційних систем пов’язані з метою та сферою їхнього застосування, що відображається у кількості категорій та їхніх дефініціях, і вимогами щодо наявності дозвільної документації різного рівня (затверджений проєкт, земля, екологія та ін.).Класифіковано комплексний проєкт використання надр, в якому виділено основні та супутні корисні копалини і компоненти, які характеризуються різним ступенем вивченості. Для даного залізорудного проєкту фіксується повне врахування всіх класифікаційних ознак як окремих складових ресурсів, так і проєкту в цілому лише при застосуванні Рамкової класифікації ресурсів Організації Об’єднаних Націй (РКООН).

Розроблено критерії визначення та оцінки геологічних пам'яток. Головними критеріями є: ступінь поширення, повнота відображення протікання геологічних процесів, кількість геологічних процесів, які можна спостерігати в межах геологічної пам'ятки, вразливість, морфометричні характеристики, наявність інфраструктури, екологічний стан, офіційний природоохоронний статус, естетична цінність. Проведено комплексну оцінку геологічних пам'яток Криворіжжя для визначення найбільш перспективних при використанні в наукових та пізнавальних цілях.