Проблема. Гліадини – мономерні та високополіморфні запасні білки ендосперму пшениці, які разом з глютенінами формують глютеновий комплекс, що визначає хлібопекарські властивості. Алельні варіанти гліадинів є важливою ознакою при відборі матеріалу для селекції, проте визначення їх методом електрофорезу в кислому ПААГ є досить складним. Мета. Метою даної роботи було дослідити поліморфізм мікросателітного локусу Taglgap та проаналізувати його зв’язок з поліморфізмом алельних варіантів гліадинів визначених методом електрофорезу в кислому ПААГ. Методика. У роботі досліджували 140 сортів та ліній пшениці м’якої української та зарубіжної селекції. Електрофорез запасних білків проводили в кислому ПААГ за методикою Ф. О. Поперелі (1989), алельні варіанти позначали за міжнародною номенклатурою (Metakovsky et al., 2018). ДНК виділяли СТАВ методом та проводили ПЛР з праймерами до мікросателіту Taglgap (Devos et al., 1995). Продукти ПЛР фракціонували в 7 % ПААГ та фарбували за допомогою аргентум нітрату. Нуклеотидні послідовності аналізували за допомогою BLAST та вирівнювали MAFT методами. Основні результати. Виявлено 19 алельних варіантів гліадинів та 11 алелів локусу Taglgap. В колекції українських сортів зустрічалися Gli-B1b, Gli-B1c, Gli-B1d, Gli-B1e, Gli-B1f, Gli-B1g, Gli-B1h, Gli-B1l та Gli-B1o алельні варіанти і алелі Taglgap 216 п.н, 237 п.н., 246 п.н, 248 п.н, 252 п.н, 267 п.н, 270 п.н. та null. У зарубіжній колекції сортів − Gli-B1a, Gli-B1b, Gli-B1c, Gli-B1d, Gli-B1e, Gli-B1f, Gli-B1g, Gli-B1h, Gli-B1i, Gli-B1j, Gli-B1k, Gli-B1l, Gli-B1m, Gli-B1n, Gli-B1o, Gli-B1p, Gli-B1q, Gli-B1r, Gli-B1s та 213 п.н., 216 п.н, 237 п.н., 246 п.н, 248 п.н, 250 п.н, 252 п.н, 270 п.н., 285 п.н. та null. Аналіз нуклеотидних послідовностей в базі даних NCBI показав наявність ряду інших алелів мікросателіту Taglgap не тільки у пшениці м’якої, але й в деяких видів родів Triticum L. та Aegilops L. Висновки. Виявлений поліморфізм корелює з поліморфізмом алельних варіантів гліадинів Gli-B1 локусу та дозволяє розділити Gli-B1a, Gli-B1d, Gli-B1h та Gli-B1l алельні варіанти, а для українських сортів з високою імовірністю ще й Gli-B1b алельний варіант. Проте, даний маркер не дозволяє ідентифікувати Gli-B1с, що є важливим для селекції