Insurance companies form their own business models based on the interests of stakeholders. Changes in business models are due to the impact of COVID-19, deepening digitalization and customer orientation. Accordingly, the aim of the study is to systematize the approaches to business models of insurance companies using emerging market country (Ukraine) as an example, and to show the change in a business model according to the CANVAS approach under the influence pandemic. In accordance with the purpose of the study, business models of insurance companies were systematized and grouped into blocks: value-based, structural, complex, and strategic. The strategic block identifies strategic changes in the activities of insurance companies and reflects trends on the insurance market. With this in mind, business models of insurance companies should reflect the set of strategic decisions, their architecture, structure and facilitate the management of value creation operations on the insurance market. Business models have changed from traditional to innovative, hybrid and digital-oriented. The main changes in the business models of insurance companies are omnichannel communications, the launch of chatbots, Big Data, Mobile ID, Bank ID, online access to registers, Blockchain. The COVID-19 pandemic has led to a shift in business models towards socially responsible business and adherence to sustainable development goals.

Nowadays, the development of an effective corporate image model is a topical issue. Under increasing competition in many economic spheres, forming the company’s reputation and meeting the growing needs of consumers are especially noteworthy. The purpose of the article is to develop a set of marketing measures that would contribute to the formation of a positive corporate image of business entities and support it in the long run. The relationship between the research subject and the consumer needs is highlighted. The article deals with the features of behavioral economics and general approaches to shaping the corporate image. It is proposed that business entities should take into account five target segments, including clients, suppliers, shareholders, employees, and intermediaries when forming a positive corporate image. It is noted that each of these subjects is an “econ” who does not make rationalistic decisions, but places emphasis on spontaneity and emotionality. It is also noted that it is difficult to predict the situation of forming a positive corporate image of business entities. The results of this article can be used in further research and taken into account when creating a corporate image of an enterprise.

Given the growing threats to the financial sustainability of businesses during the COVID-19 period, anti-crisis development strategies are the basis for ensuring successful operation and maintaining competitiveness in the markets. Insurance companies formulate and implement anti-crisis strategies in accordance with the requirements of the circular economy. Thus, the purpose of this study is to identify the main anti-crisis development strategies that insurance companies adhere to during COVID-19. The features of strategies that existed before the pandemic and were formed during the pandemic are identified. Tourism and hotel and catering business is an activity that considers the conditions of the circular economy. It is in this industry that the highest risks arise during the period of COVID-19. An anti-crisis development strategy of insurance companies during a period of pandemics and crises is understood as a tool for resolving contradictions in the development of a company in the event of a crisis or its threat. Moreover, the development process of the insurance company is inevitable, given the manifestations of the circular economy. As a result, insurance companies changed and consolidated anti-crisis development strategies during COVID-19. The newly created concentrating effort strategy combined the strategy of long-term planned changes and the strategy of balancing the interests of the insurance company and stakeholders. Instead, new strategies have emerged to innovate and maintain an adequate level of financial sustainability. It is especially worth highlighting the marketing strategy that ensures the image of insurance companies.

Koncepcja „inteligentnego miasta” jest aktywnie wdrażana przez kilka europejskich miast w celu poprawy jakości życia obywateli i zrównoważonego rozwoju na poziomie społeczności lokalnych. Celem artykułu jest ocena programów „smart city” przyjętych przez ukraińskie miasta na Wołyniu na podstawie oceny ich dobrostanu. W tym celu dokonano przeglądu literatury w celu zidentyfikowania wskaźników służących do oceny dobrostanu na poziomie lokalnym i przyjęto podejście Benessere equo e sostenibile dei Territori (BESdT, Sprawiedliwy i trwały dobrobyt obszarów). BESdT to instytucjonalne ramy pomiarowe opracowane przez Włoski Narodowy Instytut Statystyczny (ISTAT), mające na celu pomiar dobrostanu na poziomie lokalnym poprzez zbiór wskaźników obejmujących różne obszary dobrostanu. Wskaźniki BESdT dostępne dla Ukrainy i Polski zostały zebrane, a następnie zmierzone. Głównym celem badania jest wyjaśnienie możliwości wykorzystania wskaźników BESdT w ocenie inteligentnych miast w Europie Południowej dla krajów Europy Północno‑Wschodniej na przykładzie Wołynia i miasta Lublin. W pracy przeanalizowano wskaźniki inteligentnych miast i przykłady ich rozbudowy w latach 2003–2021. Wyniki świadczą o tendencji wzrostowej w realizacji programów „inteligentnych miast” w kontekście regionalnym. Na Wołyniu priorytetowymi obszarami realizacji projektu są bezpieczeństwo, transport i energia elektryczna. W regionie tym można wyróżnić takie tendencje, jak zmniejszenie śmiertelności ludności, poprawa równowagi między pracą a życiem osobistym, wzrost dobrobytu gospodarczego oraz poprawa komponentu środowiskowego i bezpieczeństwa społeczeństwa. Z drugiej strony zidentyfikowano również zmniejszenie wdrażania innowacji i utratę zaufania do władz. Z analizy wynika, że pozytywne zmiany, o których mowa powyżej, wydają się wynikać z działań władzy centralnej, a nie regionalnej. Na podstawie analizy ustalono, że kraje Europy Północno‑Wschodniej wykazują poziom rozwoju inteligentnych miast Smart City 3.0, z wyjątkiem Ukrainy z poziomem rozwoju Smart City generacji 1.0 i Europy Południowej z poziomem rozwoju Smart City generacji 4.0.

В умова Індустрії 4.0 та посилення пандемій виникає необхідність у бізнес-структур до розробки нових підходів щодо ведення бізнесу, які б допомогли їм уникнути негативних проявів тих чи інших процесів. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить елементи систем Індустрія 4.0, управління змінами, управління наслідками COVID-19. У статті зазначено, що адаптивний механізм управління є сукупністю інструментів, методів та важелів, які забезпечують адаптацію внутрішнього середовища функціонування бізнес-структур до зовнішніх, які спричинені Індустрією 4.0 та наслідками пандемії COVID-19. Він містить такі основні блоки, як: інструменти, важелі, методи, принципи, парадигму розробки, передумови формування, нормативно-правове забезпечення. В механізм включено три окремих механізми: управління наслідками COVID-19, елементами Індустрія 4.0, елементами змін у бізнес-структурах. Головним елементом, який узгоджує всі ці механізми, що можуть існувати окремо, є адаптивний блок. Адаптивний блок передбачає узгодження впливу таких чинників адаптації бізнес-структур, як: чинники, що залежать від рівня розвитку технологій, пов’язані з виробничим, інвестиційно-інноваційним, ресурсним, кадровим потенціалами, залежать від зовнішнього середовища. Управління змінами має відбуватися з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Причому важливим є визначення адаптивного паритету рівноваги, максимального задоволення інтересів громади, менеджменту, інвесторів та персоналу. Адаптивний механізм має спиратися на принципи соціальної відповідальності, системності, динамічності, комплексності, орієнтуватися на інноваційний шлях розвитку, дотримувати баланс інтересів стейкхолдерів, підтримувати рівновагу між споживанням і відновленням природних ресурсів, розглядати альтернативність варіантів розвитку, дотримуватися паритету між ступенем ризику й очікуваними результатами. Адаптивний механізм управління змінами у бізнес-структурах містить такі загальні елементи, як суб’єкт та об’єкт, джерела змін, процесна складова, ключові структурні елементи. Слід зазаначити, що в структурі більшості механізмів значне значення відводиться стратегічному та антикризовому потенціалам бізнес-структур, які спроможні адаптивно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовищ.

The article examines the theoretical, methodologic, and analytical aspects of the quality management of distance education. The authors summarize the main approaches to distance learning in Ukraine, provide the features of distance learning for students of technical specialties, and identify problems that arise during distance learning in technical specialties. The authors justify the methodological provisions regarding the study of the quality of education during distance learning, and also establish the influence of distance learning on the quality of education in technical specialties. As a result, the article proposes several innovative mechanisms for managing the quality of education in technical specialties, the main element of which is the technological strategy of education.