Стаття досліджує методи оцінки ефективності функціонування органів публічної влади як ключового елемента демократичного управління. Автори аналізують значення таких оцінок для підвищення прозорості, відповідальності та гнучкості в діяльності влади, що сприяє соціально-економічному розвитку громадянського суспільства. У роботі доведено, що оцінка ефективності дозволяє ідентифікувати проблемні аспекти роботи органів влади, оптимізувати використання ресурсів та забезпечити відповідність дій законодавчим нормам. Відзначено, що відсутність єдиної методики оцінювання ускладнює досягнення цілісного аналізу ефективності. Натомість пропонується використовувати різні підходи, зокрема алгоритм DEA, оцінку на основі цифрових технологій та теоретичні моделі, такі як раціональна бюрократія і життєві цикли. Проте кожен із методів має свої недоліки, наприклад, обмеженість охоплення, відсутність інтеграції, складність застосування на практиці, а також ігнорування соціальних і регіональних аспектів. Автори також обговорюють основні підходи до оцінки, включаючи концепції лідерства, економічної відповідальності та професіоналізму, підкреслюючи, що ефективне управління залежить від урахування різноманітних факторів та потреб суспільства. Висвітлено недоліки сучасних законодавчих актів і офіційних методик, що регулюють оцінювання, зокрема відсутність системності та зворотного зв’язку для впровадження змін. Проведений порівняльний аналіз найпоширеніших моделей 3Es, IOO та BSC дозволив авторам зробити висновки щодо переваг моделі BSC, яка серед розглянутих альтернатив найбільшою мірою враховує потреби різних зацікавлених сторін, дає можливість охопити як короткострокові, так і довгострокові перспективи відповідно до прийнятих довгострокових місії та стратегії державного утворення. У результаті дослідження висунуто пропозиції щодо створення узгодженої та практично орієнтованої методології оцінювання, яка враховувала б специфічні аспекти діяльності органів публічної влади та забезпечувала механізми впровадження результатів оцінки. Підсумовано, що розробка такої методології є ключовою для підвищення ефективності функціонування органів публічної влади та задоволення потреб громадян.