Background: Endophytes promote the survival of the host plants affected by unfavorable environment. To confirm the endophytes role in Chaenomeles speciosa pathogenic resistance, fungal isolates were derived from both fruit peel and pulp, and presumptively identified using macroscopic and microscopic techniques. Antifungal potential of the isolates was assayed by dual culture method and agar disc method against Alternaria alternata, Fusarium culmorum, and Fusarium oxysporum strains. Two most active fungal isolates were cultured in Czapek's liquid medium to obtain metabolites. The crude ethyl acetate extracts of metabolites were characterized for antibacterial activity against Basillus subtilis and Erwinia dissolvens, and for component composition by GC–MS technique. Results: Nine fungal endophytic isolates were derived from the peel and pulp of C. speciosa fruits and tentatively attributed to Penicillium spp. (seven isolates), Aspergillus spp. (one isolate), Mucor spp. (one isolate). Two fungal isolates, one each of the fruit peel and pulp, were designated as Penicillium sp. I and Penicillium sp. II respectively, and selected for further research. Both isolates showed similar activity against A. alternata; however, Penicillium sp. I activity against F. culmorum and F. oxysporum exceeded the activity of Penicillium sp. II. Cultural medium ethyl acetate extracts of both endophytes exhibited higher antibacterial activity against Gram-positive B. subtilis, while mycelium extracts were more active against Gram-negative E. dissolvens. In general, Penicillium sp. I antibacterial activity was higher in cultural medium extracts, while activity of Penicillium sp. II dominated in mycelium extracts. GC–MS analysis of the fungal metabolites component composition revealed the identity of 27 and 17 compounds, respectively in the ethyl acetate extracts of Penicillium sp. I and Penicillium sp. II cultural medium. Basic compounds produced by the first isolate, were represented by 3-Furanacetic acid, 4-hexyl-2,5-dihydro-2,5-dioxo, Diisooctyl phthalate, 11-Hexadecyn-1-ol, and Propanedioic acid, dihydroxy. At the same time, Phthalic acid diisooctyl ester and other phthalates constituted the main part of the second isolate metabolites, followed by Hexadecanoic acid, Eicosyl isopropyl ether, and 4-Butoxy-2-butanone at a lower content. Conclusions: The findings showed that the antimicrobial potential of Chaenomeles fruits endophytic fungi is promising and deserves further investigation.

Environmental aspects of tropho-metabolic activity of soil saprophages on the pH-buffering capacity of remediated soils in Ukraine was considered. Earthworm (Lumbricidae) casts have been proven...

The comparative analysis of the fruit and seed capacity of Chaenomeles Lindl., grew in the botanical garden of the Oles Honchar Dnipro National University, was carried out. It is shown that all studied taxa undergo a complete vegetation cycle. According to our observations, the duration of the growing season is as follows: the smallest in Chaenomeles japonica, the longest in C. × superba and C. maulei, the longest in C. speciosa, C. cathayensis and C. californica. Seed length in Chaenomeles plants ranged from 4.2 ± 0.10 mm (C. japonica var. maulei) to 8.5 ± 0.25 mm (C. сathayensis). Seed widths varied from 4.1 ± 0.32 mm (C. cathayensis) to 11.1 ± 0.10 mm (C. japonica var. maulei). According to the results obtained, the average number of seeds in one fruit of different Chaenomeles species differed, decreasing in the following order: C. cathayensis, C. speciosa > C. × californica > C. × superba > C. japonica > C. japonica var. maulei. Most of the Chaenomeles genus representatives were found to be in a good condition: C. japonica var. maulei vitality was estimated at 7 balls, C. japonica and C. × superba – 6 balls. This index is slightly lower for C. speciosa, C. × californica and C. cathayensis as 5 and 4 balls, respectively. It should be noted that the highest vitality was shown by C. japonica var. maulei, which was introduced in the Botanical Garden of DNU in 1955. In research, considerable attention has been paid to the antioxidant system, which is a powerful mechanism preventing the development of avalanche-free and radical peroxide reactions in living organisms. The antioxidant capacity of Chaenomeles fruits, determined in the range from 565.8 ± 15.7 (C. speciosa) to 1121.7 ± 27.5 (C. cathayensis) mg UAE / 100 g DW, can be considered quite high. The overall antioxidant capacity was highest for C. cathayensis fruits (1121.7 ± 27.5 mg AE / 100 g DW), which exceeded the indexes of other species by 1.2–2.0 times. The presence of antioxidants in raw materials and finished products provides for the prevention of their deterioration, reduction of losses, increase the shelf life and release of high quality products, retaining for a long time the characteristic features inherent in fresh, complete products. High taste qualities are characteristic of C. speciosa and C. × californica. Considering the large assortment of Chaenomeles, representatives differing in their biological, physiological and nutritional properties, we consider it promising to introduce their use in the food industry to obtain functional products with high consumer properties, namely, high content of antioxidants, catering for a variety of dishes or for exotic flavors, as well for direct consumption by the population of useful fruits with different flavors.

Peach is one of the most important fruit crops, and its cultivation occupies the third largest area among all fruit crops grown in the temperate climate zo

Мета. Оцінка біорізноманіття та з’ясування тенденції до гомогенізації дендрофлори парку Шевченка (м. Дніпро, Україна). Методи. Флористичні методи дослідження: з’ясування таксономічного складу та виділення адвентивної фракції дендрофлори, методи оцінки видового багатства (за індексом Менхініка та індексом Маргалефа), визначення флористичної спільності (за індексом Жаккара) та флористичної гомогенності (за індексом біотичної дисперсії Коха), методи екологічного аналізу (за біоморфами та екоморфами), фізичні, фізико-хімічні, хімічні методи аналізу ґрунту, біологічна активність ґрунту, статистичні методи опрацювання даних (описові статистики та кореляційний аналіз). Результати. На території досліджених ділянок парку зустрічаються 14 деревних видів, що здатні до насіннєвого самовідновлення, та які у таксономічному відношенні належать до 12 родів і 10 родин. З них зареєстровано 9 адвентивних видів, представлених 9 родами і 7 родинами з провідною родиною Sapindaceae. Встановлено, що в парку Шевченка штучні деревостани здатні до формування достатньої кількості життєздатного підросту автохтонних та інтродукованих (адвентивних) видів. Кількість деревного підросту рослин-адвентів по ділянках за рівнем рекреаційного навантаження розподіляється у такий спосіб: з відсутнім навантаженням – 38,5% від кількості дерев, що самовідновилися, з помірним – 68,2%, з сильним – 80,5%. Індекси видового багатства Маргалефа і Менхініка деревних видів, що самовідновлюються, для ділянки з сильним рекреаційним навантаженням виявився найбільшим (за рахунок адвентивних видів) порівняно з ділянками з відсутнім і помірним рекреаційним навантаженням. Індекс біотичної дисперсії Коха становить 50,0%. Коефіцієнти кореляції між кількістю алохтонних і автохтонних деревних видів, що самовідновилися для досліджуваних ділянок з сильним, помірним і відсутнім рекреаційним навантаженням є статистично значущими. Висновки. Розрахований індекс біотичної дисперсії свідчить про наявність процесу флористичної гомогенізації деревостану на території парку. У складі адвентивної фракції дендрофлори, що самовідновлюється, спостерігається посилена інвазія Ailanthus altissima та трапляння таких видів-неофітів як Celtis occidentalis і Acer negundo, що вказує на проникнення чужорідних видів у місцеву флору та потенційну загрозу природному флористичному різноманіттю.