Though microplastic (MP/MiP) pollution of the environment is a popular research topic, a relatively limited number of studies are investigating its geomorphological context. However, site-specific hydrological and morphological parameters fundamentally affect the MP transport, deposition and mobilization. Therefore, we aimed to evaluate the geomorphological influencing factors on MP deposition in the fluvial sediments of the Tisza River (Central Europe). Between the two surveys (in 2019 and 2020), small flood waves rearranged the MP pollution, as in the sediments of the Tisza it decreased by 30% and in the tributaries by 48%. The previously highly polluted upstream and downstream sections became moderately polluted, but the contamination increased in the Middle Tisza, and the hot-spots were rearranged. The increasing longitudinal trend in the MP content exists if the minimum values of the hydrologically uniform sections are considered. The tributaries are important MP sources, as 80% of them had a higher (by 20%) MP content in their sediments than the Tisza had near the confluence, and they increased the MP content of the Tisza by 52% on average. The point-bars were the most polluted in-channel forms, while the side-bars and sediment sheets had less MP content, by 18 and 23%, respectively. The spatial trend of the MP content of these forms was not the same. Therefore, during the planning of sampling campaigns, it is very important to consider the geomorphological setting of a sampling site: we suggest sampling side-bars. No clear connection between the particle size of the sediments and their MP content was found.

Five countries share the catchment of the Tisza River (Central Europe). In most households electricity and water are available, and by washing synthetic clothes they can produce a large number of microfibers. However, in many sub-catchments of the river, the wastewater treatment is insufficient; therefore, microplastics (MP), especially plastic microfiber emissions into rivers, represent a problem. Our goal was to analyze the suspended sediment and microfiber transport at the low stage, making repeated (2021 and 2022) measurements in the Tisza River (946 km) at 26 sites across three countries. Water sampling was performed by pumping 1 m³ of water through sieves (90–200 µm). The mean MP transport in 2021 was 19 ± 13.6 items/m³, but it increased by 17% in 2022 (22.4 ± 14.8 items/m³). The most polluted sections were the Upper Tisza (Ukraine, Hungary) and the Lower Tisza (Serbia), where wastewater treatment is not satisfactory, whereas the Middle Tisza (Hungary) was less polluted. The tributaries increased the sediment and MP budget of the main river. Microfibers dominate (84–97%) the suspended MP transport, and thus it can be determined that they originated from wastewater. The MP transport was influenced by the availability of wastewater treatment plants, dams, tributaries, and mobilization of bottom sediments. At the low stage, no connection was found between the suspended sediment and MP particle transport.

Жорстока російська агресія проти України порушила та перелаштувала соціально-економічні умови країни. Надходження від податків третинного сектору можуть стати одним із важливих елементів реконструкції для компенсації негативних наслідків пандемії Covid-19. Туризм має особливе значення в економіці Закарпаття, створення гарного іміджу в нинішній ситуації є особливо важливим. Знання тенденцій, що характеризують сторону пропозиції та сторони попиту країни призначення, однаково важливо для розвитку сектору. На рішення щодо подорожі (потенційних) споживачів значною мірою впливає імідж зони прийому, тому його необхідно дослідити. Дане дослідження має на меті допомогти у вирішенні цього питання. Було досліджено імідж Закарпаття серед вітчизняних та угорських туристів, які приїжджали до Берегова у 2017-2021 роках, за допомогою анкетного опитування випадкової вибірки. Незважаючи на те, що вибірка не є репрезентативною, через велику кількість респондентів (994 особи), результати можуть стати вказівками для розробки туристичного продукту та маркетингової комунікаційної діяльності в дестинації. У результаті опитування виявлено, що близько 60% з досліджуваних цільових груп становлять жінки. Серед вітчизняних туристів більшість респондентів віком від 36 до 55 років, а серед угорських – старше 55 років. Обидві цільові групи характеризуються тим, що переважно складаються з пенсіонерів з вищою освітою. Переважна більшість угорців їздить на екскурсії та в походи, а більшість українців приїжджає на Закарпаття на лікувальний відпочинок. Вітчизняні туристи, в основному мали попередні знання про природні лікувальні ресурси Закарпаття, а туристи з Угорщини – про природні пам’ятки, архітектурні цінності та нематеріальну спадщину. Обидві досліджені групи знають найважливіші визначні пам'ятки місця призначення. Вітчизняні туристи рекомендують відвідати закарпатські історичні пам’ятки та природні цінності. Різниця у відповідях вітчизняних та угорських туристів полягає тільки в тому, що туристи з Угорщини виокремили Верецький перевал, як окремий пункт призначення, а не віднесли до культурної спадщини регіону. Найважливішим результатом нашого дослідження є те, що респонденти не асоціюють негативні прикметники з пунктом призначення. 95,6% опитаних респондентів відзначили позитивний досвід перебування у регіоні.

A tanulmány aktualitása: Ukrajnában, az Európai Unió országaihoz hasonlóan, a felszínborítottsághoz kapcsolódó kutatások döntő része, multi-, és hiperspektrális felvételek alapján történik, ugyanakkor nem törekednek nagy geometriai felbontásra. Ebben a cikkben kísérletet tettünk nagyobb térbeli felbontás elérésére, látható tartományú felvételek automatizált feldolgozása által. A kutatás tárgya: műholdfelvételek és drónfelvételek. A kutatás célja: jelen munkában a felszínborítás/földhasználat változásait vizsgáltuk a Beregszászi-dombság területén 2012–2017 között. Kutatási módszerek: a kutatásban szubmetrikus térbeli felbontással rendelkező műholdfelvételeket vettünk alapul. A műholdfelvételek közötti térbeli eltérések minimalizálása érdekében georeferáltuk őket, majd a relatíve jelentős területi kiterjedés miatt, célszerűségi okokból automatizált eljárásokat alkalmaztunk. A felszínborítási elemeket eCognition szoftverkörnyezetben detektáltuk, többfázisú szegmentálás segítségével. A dombság területén számos olyan elem található, amelynek detektálása, szegmentálás segítségével nem érte el a számunkra kielégítő pontosságot. Az ilyenekhez a vonalas elemek (utak), illetve a szőlőültetvények tartoztak. Ezeknek kijelölése/vektorizálása manuálisan történt. A szegmentálást követően, hozzáláttunk az elemek osztályozásához. Az adott kutatásban 12 kategóriát használtunk. Az osztályozás szintén eCognition segítségével valósult meg. A kategorizáláshoz tanulóterületeket jelöltünk ki, mely reprezentatívan tükrözte a mintaterületen elterjedt felszínborítási típusokat. Miután exportáltuk a kategorizált szegmenseket, hozzálátunk az ellenőrzéshez, elsősorban topológiai kontrollt hajtottunk végre. A szegmentálás és az osztályozás geometriai, illetve tartalmi ellenőrzéséhez UAV felvételezés alapján készült ortomozaikokat alkalmaztunk. A kutatás eredményei: eredményül két poligontérképet kaptunk, amelyek tükrözték a mintaterület felszínborítási/földhasználati helyzetét 2012- és 2017- ben. A térképek adatait számszerűsítettük, illetve egy külön térképen ábrázoltuk a változásokat, amelyek a vizsgált idősíkban történtek. A tanulmány jelentősége a gyakorlatban: az itt vázolt módszerrel az automatizált feldolgozás pontosságát nagyságrendekkel megnöveltük. Következtetések: a 2012–2017 közötti idősszakban a vizsgált mintaterület közel 6%-án történtek felszínborítási változások. Legnagyobb pozitív változást az erdők kategóriában mértünk, melynek oka a művelt területek felhagyása, a természetes visszaerdősülés.