Green credit policy (GCP), as one of the key financial instruments to achieve ’carbon peaking’ and ‘carbon neutrality’ targets, provides capital support for the green development of enterprises. This paper explores the impact mechanism of GCP on the sustainability performance of heavily polluting enterprises (HPEs) from the perspectives of technological innovation level (TIL) and credit resource allocation (CRA), using panel data for Chinese A-share listed manufacturing companies from 2010 to 2015 to construct a propensity score matching and differences-in-differences (PSM-DID) model. We find that GCP has a causal effect on corporate sustainability performance (CSP). Although GCP significantly improves CSP, there is no long-term effect. Heterogeneity analysis shows that the relationship between GCP and CSP is only significant in non-state-owned enterprises and in eastern and low-market-concentration enterprises. Mechanism tests indicate that GCP stimulates HPEs to invest more in technological innovation and thereby improves CSP through the innovation compensation effect; the credit constraint and information transfer effects caused by GCP reduce the credit resources available to HPEs but have a significant forced effect on CSP. This paper enriches the study of the economic consequences of GCP and provides implications for stakeholders to improve the green financial system and achieve green transformation of HPEs.

Комерціалізація результатів інноваційної діяльності є ключовим етапом інноваційного процесу. Однак існують ризики при впровадженні інноваційної розробки, пов’язані з економічним ефектом від реалізації інновації. З метою уникнення неоправданих витрат процес імплементації інновації проходить через етап моделювання. В результаті такого моделювання отримаємо прогнозні показники впровадження інноваційної розробки. У статті запропонована модель комерціалізації результатів інноваційної діяльності спільних підприємств, модель управління інтелектуальною власністю, а також запропоновано модель оцінювання очікуваного рівня економічної ефективності інноваційної розробки в результаті її провадження. Розглянуто умови формування та діяльності спільних українсько-китайських підприємств інноваційного характеру.