Tetiana Datsko

Prof. Tetiana Datsko

Department of Ecology, Lviv National Environmental University, Lviv, L’vivs’ka Oblast’, Ukraine
orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 November 2022 in Agriculture
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OPOksana Puzniak
Oksana Puzniak
NGNataliia Grynchyshyn
Nataliia Grynchyshyn
TDTetiana Datsko
Tetiana Datsko
Sylwia AndruszczakSylwia Andruszczak
Sylwia Andruszczak
BHBohdan Ivanovych Hulko
Bohdan Ivanovych Hulko
The response of soil microbial diversity to long-term fertilization is still not well understood in the context of different soil types. The purpose of this research was to reveal the impact of fertilization systems on soil parameters and life activity of the main taxonomic and physiological groups of microorganisms responsible for nitrogen, carbon, and phosphorus transformation. Reported results were obtained in the course of a 55-year-long experiment on fertilization of sod-podzolic soil in a grain-flax-potato crop rotation. Soil sampling was conducted within a 0–20 cm depth in five sites: without fertilizer (C); organic fertilization system, manure (O1FS); mineral fertilization system, NPK (MFS); organic-mineral fertilization system, manure + NPK (O1MFS); and organic-mineral fertilization system, siderate + NPK (O2MFS). Long-term use of various fertilization systems has led to changes in the soil properties. Bacteria dominated the microbial community in all examined areas. Soil fertilization supported bacteria development in all variants, except for MFS, and negatively affected the micromycetes content. A strong relationship between the change of the main soil indicators and the number of microorganisms from the main taxonomic groups was found between the soil pH KCl and the number of micromycetes. The O1FS option had the most beneficial effect on the development of soil nitrifiers and denitrifiers. The O1MFS fertilization system was the most favorable for the development of non-symbiotic anaerobic nitrogen-fixing, cellulose-degrading and phosphate-mobilizing microorganisms. In turn, the least favorable conditions for the development of physiological groups of microorganisms were found in cases of continuous use of mineral fertilizers.
1

1 September 2019 in Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Agronomìâ
Verified
Journal Article
Closed access
VSV. Snitynskyi
V. Snitynskyi
PHP. Hnativ
P. Hnativ
OZO. Zynyuk
O. Zynyuk
YKYu. Korynets'
Yu. Korynets'
TDTetiana Datsko
Tetiana Datsko
Сайт збірника наукових праць Вісник Львівського національного аграрного університету

15 November 2025 in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Andrii DydivAndrii Dydiv
Andrii Dydiv
NKN. Kachmar
N. Kachmar
TDTetiana Datsko
Tetiana Datsko
MIM. Ivankiv
M. Ivankiv
Robert RosaRobert Rosa
Robert Rosa
The article presents the findings of a study examining how different fertilization systems and calcium-based soil amendments affect the accumulation of cadmium (Cd²⁺) ions in various parts of table beet plants (cv. Bordo Kharkivskyi). This was analyzed under simulated conditions of cadmium contamination in dark-gray podzolic soil in the Western Forest-Steppe of Ukraine. The research assessed the effects of organic, mineral, and organic-mineral fertilization systems, combined with liming, on cadmium mobility in the soil and its uptake by table beet plants. The study calculated the hazard coefficients for mobile Cd²⁺ forms in the soil, cadmium accumulation in plants, and the biological absorption coefficient. Results indicated that increasing the levels of cadmium contamination in the soil - from 1 to 5 maximum permissible concentrations (MPC) – led to a rise in mobile Cd²⁺ forms across all treatments, resulting in greater accumulation of cadmium in table beet plants. Cadmium was found to accumulate most significantly in the underground parts (root tail) and least in the core of the root. Notably, the concentration of Cd²⁺ in the leaf blades was 3.5 to 4.1 times higher than in the root pulp. The study also found that applying organic fertilizers (Biohumus) and mineral fertilizers (Nitroammophoska), along with soil liming (CaCO₃), reduced cadmium mobility in the soil and its accumulation in table beet plants. The lowest concentrations of mobile Cd²⁺ in the soil - and thus the least accumulation of the metal in the roots - were observed with the application of Biohumus at 4 t/ha combined with CaCO₃ at 5 t/ha (treatment 6) and N₃₄P₃₄K₃₄ combined with Biohumus at 2 t/ha and CaCO₃ at 5 t/ha (treatment 7). These results differed significantly from the control group (p < 0.001) and had hazard coefficients of 0.20 and 0.33, respectively. A strong correlation (r = 0.85) was found between the concentration of mobile Cd²⁺ forms in the soil and their content in the table beet plants across all experimental treatments, with a coefficient of determination R²=0.73. The findings of this research can be utilized to optimize agricultural practices in areas contaminated with heavy metals, thereby minimizing the risk of cadmium accumulation in table beet produce.

22 November 2022 in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВСВ. Снітинський
В. Снітинський
АДА. Дидів
А. Дидів
NKN. Kachmar
N. Kachmar
МІМ. Іванків
М. Іванків
ТДТ. Дацко
Т. Дацко
TDTetiana Datsko
Tetiana Datsko
Ґрунт – специфічний компонент біогеосфери. Він здатен акумулювати забруднювачі та є їхнім природним буфером, проміжною або кінцевою ланкою транслокації хімічних елементів і різних сполук у циклі: атмосфера – гідросфера – жива речовина – літосфера. Близько 90 % важких металів (ВМ), що потрапили у довкілля, акумулюються ґрунтами, забруднюючи суміжні середовища та біоту, або зазнають седиментації (фіксації у твердій фазі). Надходження таких важких металів як Cd, Pb, Zn, Ni, Hg в агроекосистеми значно переважає їх природній винос та включення в біогеохімічний кругообіг. Усі основні цикли природної міграції важких металів у біогеосфері (водні, атмосферні, біотичні) починаються з літосфери. Антропогенне забруднення ґрунтів доповнює ці цикли, і якщо ґрунти не «справляються» з їх седиментацією, або слабо «працюють» як буфери, потрібні додаткові агротехнічні заходи з метою запобігання забрудненню агропродукції важкими металами. Саме тут відбуваються їх мобілізація і утворення різних міграційних форм та токсичних фонів. Більшість важких металів, які потрапили на поверхню ґрунту, затримуються органічними компонентами (закріплюються у верхніх гумусових горизонтах) або фіксуються його мінеральною складовою і зазнають седиментації. Для підвищення бар’єрних функцій ґрунту, забрудненого важкими металами, з метою одержання екологічно безпечної агропродукції вносять органічні та бактеріальні добрива, використовують сидерати, правильно чергують культури у сівозміні, раціонально застосовують комплексні мінеральні добрива та кальцієві меліоранти, що допомагають підтримувати сприятливі фізико-хімічні властивості ґрунту та підвищувати його родючість. Ці та інші заходи збільшують буферність та седиментаційний потенціал ґрунтів стосовно рухомих форм важких металів та інших ксенобіотиків. Дослідженнями встановлено, що застосування органічної та органо-мінеральної систем удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту у нормі Біогумус 8 т/га + СаСО3 5 т/га та N64P64K64+ Біогумус 4 т/га + СаСО3 5 т/га сприяло активізації бар’єрних функцій ґрунту, що проявлялося у зниженні рухомості йонів Cd2+ у ґрунті та зменшенні їх транслокації в рослини капусти білоголової на всіх рівнях змодельованого забруднення ґрунту кадмієм. З’ясовано, що на контрольному фоні у зазначених варіантах досліду були: найменша концентрація рухомих форм кадмію у ґрунті – 0,051 та 0,063 мг/кг, найнижчий перехід елемента з валової форми у рухому 3,30 та 4,67 % за коефіцієнта небезпеки 0,07 та 0,09. Відповідно у цих варіантах коефіцієнти небезпеки концентрації елемента в головках капусти також були найменшими (0,13 та 0,21), що свідчить про екобезпечність продукції капусти білоголової та доцільність застосування методів хімічної меліорації ґрунтів, забруднених важкими металами. Виявлено сильний кореляційний зв’язок (r = 0,96) між концентрацією рухомих форм Cd2+ у ґрунті та концентрацією елемента в рослинах капусти білоголової.

1 September 2019 in Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Agronomìâ
Verified
Journal Article
Closed access
RPR. Panasiuk
R. Panasiuk
OPO. Panasiuk
O. Panasiuk
TDTetiana Datsko
Tetiana Datsko
VBV. Borysyuk
V. Borysyuk
Сайт збірника наукових праць Вісник Львівського національного аграрного університету

22 November 2022 in Bulletin of Lviv National Environmental University: Agronomy
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МІМ. Іванків
М. Іванків
NKN. Kachmar
N. Kachmar
ТДТ. Дацко
Т. Дацко
АДА. Дидів
А. Дидів
SPS. Pavkovych
S. Pavkovych
ADA. Dydiv
A. Dydiv
Наголошено, що важливим завданням захисту довкілля сьогодні є попередження загрози екоризиків на першому етапі мінімізації можливих негативних наслідків. Доведено актуальність завдання щодо антропогенного забруднення токсикантами територій, прилеглих до складів агрохімікатів, спричиненого локалізацією і транслокацією залишків пестицидів у компонентах агробіогеоценозів. Проаналізовано екологічні аспекти оцінювання ризику небезпеки на наукових засадах, що дозволить виявити наслідки антропогенного навантаження на навколишнє середовище на локальному рівні. Залишки пестицидів – стійкі екотоксиканти у природних середовищах, здатні мігрувати у харчових ланцюгах набагато швидше, ніж важкі метали. Тому наслідки їх потрапляння в біогеоценози небезпечні, оскільки багато з них є стійкими і лабільними. Зауважено, що, незважаючи на отримані невисокі значення коефіцієнтів транслокації, багаторічні рослини здатні рости в умовах фітотоксичності ґрунту і накопичувати ДДТ та його метаболіти у значних кількостях у тканинах коренів. Отримані результати підтверджують наявність певного фізіологічного бар’єру щодо накопичення рослинами екотоксикантів з ґрунту та залежність такого накопичення від видових особливостей рослин. Найнижчі показники вмісту пестицидів отримано для деревію звичайного, де мінімальні концентрації ДДТ знайдено в надземних органах – 18,1 мкг/кг, а у кореневій системі – 404,6 мкг/кг, а високі кількості досліджено у полині звичайному, який при вмісті ДДТ у ґрунті ризосфери становив 1642,8 мкг/кг (16,4 ГДК), накопичував пестицид у надземних органах рослин у концентрації 1898,4 мкг/кг у перерахунку на суху масу рослин, а його коренева система – 1846,2 мкг/кг. Досліджено процеси транслокації і трансформації хлорорганічних пестицидів та встановлено закономірності розподілу пестицидів у вегетативних органах ячменю ярого. Дослідженнями на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України визначено, що біотичне накопичення залишків ДДТ у вегетативній масі рослин ячменю ярого залежить не тільки від біологічних особливостей культури, а й від вихідної концентрації у ризосферному ґрунті.