Actinomycetes are one of the main producers of biologically active compounds. However, their capabilities have not been fully evaluated due to the presence of many unexpressed silent clusters; moreover, actinomycetes can probably produce new or previously discovered natural products under certain conditions. Overexpressing the adpA gene into streptomycetes strains can unlock silent biosynthetic gene clusters. Herein, we showed that by applying this approach to Streptomyces sp. Pv 4-95 isolated from Phyllostachys viridiglaucescens rhizosphere soil, two new mass peaks were identified. NMR structure analysis identified these compounds as flavacol and a new 3-β-hydroxy flavacol derivative. We suggest that the presence of heterologous AdpA has no direct effect on the synthesis of flavacol and its derivatives in the Pv 4-95 strain. However, AdpA affects the synthesis of precursors by increasing their quantity, which then condenses into the resulting compounds.

A novel actinomycete strain, designated Pv 4-285^T, was isolated from rhizosphere sample collected from Phyllostachys viridiglaucescens growing in the Nikitsky Botanical Garden, Crimea, Ukraine. The strain Pv 4-285 ^T shared the highest 16S rRNA gene sequence similarity with Mumia xiangluensis NEAU-KD1^T. The genome size was 4.6 Mbp with a DNA G+C content of 70.43%. The isolate was Gram-stain-positive, non-spore-forming, non-motile and aerobic. Cells were observed to be irregularly rod-shaped. Pv 4-285^T was able to grow at 20–37 °C and at pH 6.0–9.0 and in the presence of up to 6% (w/v) NaCl. The predominant menaquinone was detected as MK-9(H₄). The polar lipid profile of strain Pv 4-285^T consisted of diphosphatidylglycerol, phosphatidylglycerol, phosphatidylinositol mannoside and phosphatidylinositol. Pv 4–285 contained C_16:0, С_18:1 ω9c, 10-methyl C_18:0, C_17:0. While galactose, mannose and xylose were detected in strain Pv 4-285^T as the whole-cell sugars. Based on these differences, strain Pv 4-285^T (=DSM 118545^T =LMG 33743^T) should be classified as the type strain of a novel species of Mumia, for which the name Mumia qirimensis sp. nov. is proposed.

During recent decades the importance of ecosystems management services and maintenance have became paramount. We have proposed and implemented the technology of mycocenosis regulation of the rhizosphere of walnut nursery plants. Biotechnology involves inoculation before planting the roots of tree...

Mumia are one of the rarest representatives of phylum Actinomycetota with only four species known. Here, we report the complete genome sequence of Mumia sp. Pv 4-285 isolated from a rhizosphere sample of Phyllostachys viridiglaucescens . The genome consists of a 4,649,352 bp circular chromosome with 4,361 protein-coding genes.

Біологічна секція щорічної Гамовської конференції проходила 23 серпня 2023 року в режимі on-line на платформі Zoom. В роботі секції брали участь 44 учасники з України, Німеччини, Великобританії, Швейцарії, Польщі, США, Канади, Аргентини і Казахстану. Робота секції поділялася на модулі – з молекулярної генетики рослин, молекулярної генетики мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків, молекулярно-генетичних досліджень людини, що проводяться для вирішення питань генної діагностики і терапії людини. Також на конференції обговорювали окремі питання історії розвитку молекулярних досліджень вірусів. Серед доповідачів свої дослідження представляли провідні науковці Інституту генетики рослин і досліджень сільськогосподарських рослин імені Лейбніца (IPK) в м. Гатерслебен (Німеччина). Керівник відділу Репродуктивної біології рослин IPK професор Й. Кумлегн виступив з доповіддю – «Сas ендонуклеазна технологія у зернових: від сайт-спрямованого мутагенезу до більш прецизійного редагування геному», в якій продемонстрував такі досягнення відділу, як створення шестирядного ячменю з дворядного, отримання певних сортів голозерного ячменю. Представлені результати вражають не тільки тому, що вони з’явилися майже одразу після оголошення Нобелівської премії у 2020 році за відкриття механізму CRISPR / Cas редагування геномів, але й прецизійною точністю виконаного редагування, коли заміна фактично одного нуклеотиду призвела до появи певних бажаних ознак у рослин. Про складнощі з визначенням гена короткостебловості пшениці Rht 8 розповів проф. C. Гріффітс (Центр Джона Іннеса, м. Норвіч, Велика Британія) в доповіді «Гойдалка Rht 8». Цікаві доповіді представили науковці з IPK: професор М. Нагель – «Зміни метаболітів в насінні після 40 років довготривалого зберігання в холоді пшениці та ячменю» і др. М. Шiренбек – «Генетична дисекція стійкості паростків до посухового стресу у панелі сортів озимої пшениці». Родзинкою виконаних др. М. Шiренбеком зі співавторами досліджень, на наш погляд, було те, що поряд з сортами пшениці з низки Європейських країн та країн Південної Америки вивчалися і українські сорти пшениці, деякі з котрих проявили себе як посухостійкі. В доповіді др. Г. Чеботар (ІPK) «Як знайти ген-кандидат – GWAS – з особливим наголосом на збереженні життєздатності ячменю», наочно було продемонстровано алгоритм й можливості GWAS для пошуку маркерних послідовностей генів кандидатів, що впливають на життєздатність насіння ячменю при довготривалому зберіганні. Аспірантка кафедри молекулярної біології, біохімії та генетики ОНУ імені І. І. Мечникова (м. Одеса) Ю. Попович представила результати щодо ефективності застосування самостійно розроблених праймерів для визначення алельного стану багатокопійних генів гліадинів в сортах пшениці, а професор С. Оконь з Природничого університету (м. Люблін, Польща) розповіла про визначення й локалізацію нових генів стійкості до борошнистої роси у вівса – «Ідентифікація та хромосомна локалізація генів стійкості до борошнистої роси Pm11 та Pm12 у вівса (Avena sativa L.)» Питання молекулярної організації і еволюції нуклеотидних послідовностей генів 5S РНК у межах триби Limonieae (Plumbaginaceae) розглянув в доповіді «5S рибосомна ДНК у трибі Limonieae (Plumbaginaceae): молекулярна організація, поліморфізм та таксономічне застосування» доцент, к.б.н. Ю.О. Тинкевич, який продемонстрував результати досліджень, виконаних в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на кафедрі молекулярної генетики та біотехнології. Надзвичайно велику зацікавленість викликала доповідь «Динаміка геному рослин та епігеному в контексті зміни клімату» професора Е. Бучера, керівника групи з дослідження динаміки геному злаків корпорації Agroscope, Швейцарія. У наступному інформаційному модулі на засіданні секції виступили молоді науковці Львівського національного університету імені Івана Франка – к.б.н. О. Ющук з доповіддю «Гени стійкості до глікопептидних антибіотиків: оновлена точка зору» і аспірантка Г. Качор – «Геномна характеристика штаму актиноміцетів Mumia sp. Pv 4-285, виділеного з ризосфери Phyllostachys viridiglaucescens». Молоді дослідники продемонстрували традиційно високий рівень молекулярно-біологічних досліджень актиноміцетів, що вивчаються на кафедрі генетики та біотехнології ЛНУ. Питання з молекулярної генетики людини розглядалися в двох доповідях. У доповіді, представленій Д. Сірохою «Oлігогенний вплив мутацій KIAA1210 та CFAP47 на розвиток особливостей DSD у пацієнта з мутацією C.34G>C GATA4» згідно досліджень, виконаних під керівництвом професора Л. Лівшиць, яка очолює лабораторію геноміки людини в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України (м. Київ) і в доповіді др. Ю. Мончака – «Молекулярний ДНК-трекінг трансплантації стовбурових клітин пуповини з мультидонорських пулів: коли одного донора замало» стосовно результатів досліджень, що виконані у відділі експериментальної медицини в МакГілл університеті, (м. Монреаль, Канада). Обидві доповіді продемонстрували визначальну важливість дослідження нуклеотидних послідовностей певних молекулярних локусів. На завершення роботи біологічної секції пролунала доповідь професора Дж. Сегре з Пенсільванського університету, якій вже вдруге бере участь в Гамовській конференції і є автором біографічної книги «Звичайні генії: як два диваки проклали шляхи сучасної науки», присвяченої Георгію Гамову і Максу Дельбрюку. Цього року професор Дж. Сегре в доповіді «Друг Джорджа Гамова Макс Дельбрюк, засновник сучасних досліджень вірусів» приділив визначну увагу другу Георгія Гамова, лауреату Нобелевської премії Максу Дельбрюку.