Взаємодiю неiонiзованої та цвiтерiонної форм валiну з молекулами води дослiджено методами раманiвської спектроскопiї та квантово хiмiчного моделювання. Формалiзм iнтегрального рiвняння для моделi поляризацiйного континууму (IEF-PCM) для врахування впливу розчинника використовувався на рiвнi теорiї B3LYP/6-311++G(d,p). Водневi зв’язки мiж молекулами валiну та води вивчалися методами квантової теорiї атомiв у молекулах (AIM) i нековалентної взаємодiї (NCI). Шляхом порiвняння експериментальних I теоретичних раманiвських спектрiв валiну у водному середовищi встановлено, що найбiльш iмовiрним є комплекс цвiтерiонного валiну з 4 молекулами води.