The sustainable management of urban green areas requires clear and efficient protocols for measuring the biometric properties of tree vegetation. Specifically, operational in situ sampling solutions are essential to inventory forked (multi-stemmed) trees. This study aimed to assess the efficiency of two different sampling protocols for mean tree diameter at breast height (DBH) measurement of forked urban trees. The protocols were tested on a dataset of 76 forked trees, each having more than three stems and sampled in urban areas of Kyiv, Ukraine. First, we tested the efficiency of mean tree DBH estimations using measurements of randomly selected one, two, or three stems (random sampling, or RSM). Second, we examined different combinations of the thinnest, thickest, and average stems (identified visually) for each tree to estimate mean tree DBH (targeted sampling, or TSM). The distributions of mean tree DBH and root mean square errors (RMSE) were utilized to compare the utility of the two approaches. The TSM of three stems (the thinnest, thickest, and average) provided the highest accuracy of mean tree DBH estimation (RMSE% = 6.3% of the mean), compared to the RSM (RMSE% = 12.1%). The TSM of the four thickest stems demonstrated the overestimation of mean tree DBH for forked trees with five or more stems. Accurate mean tree DBH estimates can be derived with negligible systematic errors applying the RSM over a large number of measured trees. However, these estimates will not likely match the measurements from previous inventories due to random stem selection. We recommend using the TSM with measuring three specific stems as a balanced solution in terms of estimation accuracy, bias, and time costs.

Russia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022 has caused extensive damage to forests, particularly in eastern and southern regions with sustained combat, where field shelterbelts have often been used as cover and subsequently heavily destroyed. This study presents a systematic region-scale assessment of pre-war shelterbelt area and war-related loss between 2021 and 2025 using 3 m PlanetScope imagery and deep learning. We evaluated three input datasets—monthly PlanetScope RGB mosaics, multiseasonal PlanetScope RGB stacks, and surface reflectance (SR) PlanetScope imagery—in combination with two semantic segmentation architectures: a convolutional U-Net with a ResNet-34 encoder and a transformer-based SegFormer with a MiT-B0 backbone. Across all input configurations, the U-Net consistently outperformed SegFormer, achieving the highest F 1 scores. Monthly RGB mosaics delivered accuracy comparable to more complex multiseasonal and SR inputs in pixel-based evaluation and are a cost-efficient option for mapping narrow shelterbelts. The RGB-based model trained on July 2021 mosaics reached an F 1 score of 0.71 and retained values of 0.58–0.67 for other months of the same leaf-on season. Temporal transfer to 2025 resulted in lower but still reasonable performance with F 1 scores of 0.53–0.63. Error-adjusted mapping estimated the shelterbelt area in 2021 at 254 ± 14.5 thousand ha, equivalent to a mean density of 2.6 ha km ⁻² . By 2025, this area had been reduced by approximately 41 thousand ha, or 16% of the pre-war area. Losses were strongly concentrated along frontlines where local losses exceeded 1.5 ha km ⁻² compared to an average loss of 0.5 ha km ⁻² across the entire study area. The resulting maps complement the existing forest monitoring framework in Ukraine and provide a spatially explicit basis for prioritizing post-war remediation and assessing losses in protective functions and carbon accumulation.

Досліджено точність вимірювання висоти дерев зелених насаджень різними приладами та основними способами. Оцінено можливості використання поширених висотомірів для визначення показників висоти дерев в умовах урбанізованого середовища. Проведено порівняння результатів вимірювання висоти дерев зелених насаджень різних типів ландшафтів. Обґрунтовано доцільність їх використання у міському середовищі. Дослідження виконано на території Національного університету біоресурсів і природокористування України на ділянках зелених насадженнях обмеженого користування навчальних корпусів та студентських гуртожитків. У дослідженні розглянуто п'ять варіантів вимірювання висоти ростучих дерев за використання різних висотомірів. Дослідні дані про висоту модельних дерев зібрано чотирма різними висотомірами (Suunto PM-5 (Фінляндія), Блюме-Лейса (Німеччина), Haglof EC II-D (Швеція), TruPulse 360B (США)) для 299 дерев 28 деревних видів. На основі висновків низки дослідників результати вимірів висотоміром-далекоміром TruPulse 360B в режимі роботи HD HT прийнято як контроль висоти дерева. Результати математичного аналізу проведених досліджень демонструють задовільну точність механічних і електронних тригонометричних висотомірів, що не перевищує 5 % рівня, в умовах урбанізованого середовища. Виявлено найнижчий показник систематичної похибки для електронного висотоміра Haglof EC II-D, що становить 0,001 м. Найнижче значення середньої випадкової помилки вимірювання висоти модельних дерев становить 0,45 м для механічного висотоміра Suunto PM-5. Лазерний висотомір-далекомір TruPulse 360B в режимі роботи VD (двох замірів) демонструє значення систематичної і середньої випадкової похибок –0,67 м та 1,00 м відповідно. Графічний аналіз значень абсолютних відхилень показав точність і прецизійність вимірів тригонометричними висотомірами та заниження показників при збільшенні висоти дерева для висотоміра-далекоміра TruPulse 360B в режимі роботи VD. Зроблено висновок, що висотоміри, які працюють на основі властивостей синуса прямокутного трикутника (наприклад TruPulse 360B в режимі роботи VD) не рекомендовано використовувати для вимірювання висоти дерев, а висотоміри тригонометричного принципу дії придатні для таксації висоти дерев і можуть застосовуватися для інвентаризаційних, лісовпорядних та інших робіт, які пов'язані із лісівництвом та садово-парковим господарством.

Екосистемні функції лісів в умовах глобальної зміни клімату слугують ефективним інструментарієм протидії цим процесам й турбують суспільство впродовж останніх десятиліть. Особливу увагу при цьому приділяють лісовим екосистемам, які виконують роль буфера на межі географічних зон. Ліси Північного Степу України є саме таким об’єктом, який потребує детальних досліджень щодо їхнього екологічного впливу на довкілля регіону. Реалізація завдання потребує актуального оцінювання структури деревостанів за основними таксаційними ознаками. З цією метою проаналізовано структуру основних таксаційних показників деревостанів основних лісотвірних видів Північного Степу України за даними повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 01.01.2024 року. Оцінено таксаційну структуру деревостанів, проаналізовано його складові у межах лісового фонду восьми адміністративних областей досліджуваного регіону. Встановлено, що структура таксаційних показників деревостанів основних лісотвірних видів регіону має невисоку дисперсію в межах груп твердолистяних та м’яколистяних порід. Однією із причин цього є відсутність категорії експлуатаційних лісів. У твердолистяній групі порід середній вік деревостанів відносно високий і змінюється в межах 62-104 роки. У групі м’яколистяних порід середній вік істотно нижчий і змінюється в межах 31-58 років за винятком видів роду тополі, де середній вік перестійних деревостанів складає 115 років. Середні показники продуктивності для основних видів твердолистяної групи порід (дуба звичайного, робінії звичайної та ясена звичайного) знаходяться в межах ІІ та ІІІ класів бонітету. Середній запас стовбурової деревини цих деревних видів становить відповідно 169, 94 та 203 м3·га-1. М’яколистяна група порід (тополеві види, береза повисла та вільха клейка) характеризується високою середньою продуктивністю деревостанів у відповідних типах лісорослинних умов, яка змінюється в межах Іа – ІІ класів бонітету. Їхній середній запас стовбурової деревини відповідно становить 210, 90 та 211 м3·га-1. Хвойна група порід представлена сосною звичайною середньої про­дуктивності (I,5 бонітет), переважаючий діапазон знаходиться в межах Іb ̶ IV класів бонітету. Середній запас стовбурової деревини становить 230 м3·га-1. Усі групи порід формують переважно середньоповнотні насадження з відносною повнотою 0,6 та 0,7. Залежно від деревного виду, частка площі таких насаджень змінюється в межах 46,8-67% зайнятої ними площі. Високоповнотні та низькоповнотні насадження хвойних і твердолистяних порід у регіоні досліджень трапляються рідко. Незважаючи на високий середній вік аналізованих груп деревостанів, їхні продуктивність, середні запаси та відносні повноти характеризуються невисокими показниками, що цілком природньо для лісів цієї географічної зони. Досліджувана категорія деревостанів становить вагому частку у ресурсному та екологічному потенціалі регіону і потребує опрацювання актуального нормативно-інформаційного забезпечення для оцінювання кількісних та якісних параметрів екоситемних функцій лісів.