Artificial intelligence is revolutionizing the field of veterinary anatomical pathology, offering transformative tools to enhance diagnostic accuracy and support personalized treatment approaches for animals. The present study explores the integration of artificial intelligence technologies into the analysis of histopathological images to improve diagnostic efficacy and accuracy. A deep learning model was trained on histopathological images for animal tissue disease classification. Model performance was validated using internal and external datasets, supplemented with genomic and clinical data. The artificial intelligence model achieved 92.3% cumulative accuracy for image classification. It achieved excellent accuracy and recall for neoplastic conditions—94.8% accuracy and 97.8% recall for lymphoma and 91.3% accuracy and 93.6% recall for carcinoma. Inflammatory conditions were identified with 89.4% accuracy, and normal tissue with 96.5%. The addition of genomic and clinical data raised diagnostic accuracy to 94.8%, enhancing the model’s ability to distinguish between highly similar cancer subtypes and predict clinical outcomes, including survival. The artificial intelligence was more accurate than board-certified veterinary pathologists with statistically significant improvement in accuracy (p < .05). Use outside the development lab was confirmed to 90.2% accuracy. Image processing took 2.5 seconds on average by the model, which is proof of real-time clinic application. Artificial intelligence, particularly when supported by multimodal data, is a potent tool for enhancing veterinary diagnostics, enabling faster, more precise disease classification and enabling personalized treatment strategies.Cite this article as: Eddine Rahmoun, D., Kamal Merai Abdel Maksoud, M., Lieshchova, M., & Mylostyvyi, R. (2025). Applications of artificial intelligence in veterinary anatomical pathology: enhancing diagnosis and treatment in animal healthcare. Acta Veterinaria Eurasia, 51, 0068, doi:10.5152/actavet.2025.25068.

Despite significant progress in the study of the subtle mechanisms of interaction between cellular and molecular elements in immune responses, the general structure of the organs of the immune system, including the lymph node, has not been sufficiently studied, in particular in large farm animals. The lymph nodes of sexually mature camels have been studied anatomically and morphologically and advanced studies conducted using an X-ray system and a computer densitometer scanner with injection of a contrast medium. The topography and characteristics of the morphometric parameters (absolute and relative mass, linear measurements, volume) of certain somatic and visceral lymph nodes were determined. The mass of the lymph nodes studied varies according to the location and the interest of the organ in the satellite defense of the lymphoid system, For part of the x-ray examination of the lymph nodes, organs of large inguinal and axillary shape were selected after passing through a solution of tetraethyl-4,4-diamino-triphenylmethane oxalate, the lymph vessels were dilated and darkened, then iodine injections were made into the afferent lymphatic vessel of two lymph nodes; they were placed on the radiological cassette, a photograph taken on conventional radiography, for computer densitometer, the examination was made without preparation of the organs. A capsule encompasses the parenchyma of the lymph node, whose internal structure is composed of different zones, cortical, paracortical and medullary, on the one hand the lymphatic vessels were very clear especially with the conventional radiography with preparation of the organs, while the computer densitometer clearly revealed the deep texture of the parenchyma, basing it on the intensity of emission saturation from the use of computer densitometer.

The anatomy and features of the histological structure of the components of the eye of a one-humped camel were investigated. Ultrasound examinations of the eye, determination of the iridocorneal angle with a gynoscope were carried out on live animals in the clinic after the introduction of eye drops (xylocaine 2%, atropine sulfate 3%). The condition of the eye membranes was determined by histological methods. The studies were carried out on twenty eyeballs from ten clinically healthy adult camels, selected during slaughter in a meat processing enterprise. The anatomical and topographic features of the organ, its membranes and structures, absolute and relative mass, and linear measurements were determined. Thin histological sections of the eye wall were stained with hematoxylin and eosin, impregnated with silver nitrate, followed by examination under a microscope. In a one-humped camel, the eyelashes of both eyelids are very thick and long. The internal architectonics of the eyeball of a one-humped camel is similar to that of other animal species. The lens was found to be a transparent biconvex structure located inside the eyeball just behind the iris. The cornea of the eye occupies almost the entire visible part of the eye. The ciliary body is located behind the iris near the lens. The main functions of the ciliary body are the formation of intraocular fluid (aqueous humor), which fills the front of the eye. The ciliary body contains muscles that enable the eye to focus on objects located at different distances. A feature of the camel’s eye is the very open iridocorneal angle. The retina is built up by nerve tissue that lines the back of the eye. The retina perceives light, generates impulses that pass through the optic nerve and are sent to the brain. The histological structure of the membranes of the eye was studied after applying routine methods. It has been established that the eyes are built by various types of tissues, in particular, epithelial (epithelium of the conjunctiva), dense loose connective tissue (the corneal substance itself), loose connective tissue and pigment tissue (choroid) and nervous tissue with a layer of melanocytes and keratinocytes. Досліджено анатомію і особливості гістологічної будови складових ока одногорбого верблюда. Ультразвукові дослідження ока, визначення іридокорнеального кута гіноскопом проводили на живих тваринах в клініці після введення очних крапель (ксилокаїн 2%, атропіна сульфату 3%). Стан оболонок ока визначали гістологічними методами. Дослідження проведені на двадцяти очних яблуках від десяти клінічно здорових дорослих верблюдів, відібраних при забої в мовах м’ясопереробного підприємства. Визначали анатомо-топографічні особливості органа, його оболонок та структур, абсолютну і відносну маси, лінійні проміри. Тонкі гістологічні зрізи стінки ока забарвлювали гематоксиліном і еозином, імпрегнували азотнокислим сріблом з подальшим вивченням під мікроскопом. У одногорбого верблюда вії обох повік дуже густі та довгі. Внутрішня аргітектоніка очного яблука одногорбого верблюда аналогічна такій у інших видів тварин. Встановили, що кришталик являє собою прозору двоопуклу структуру, розміщену всередині очного яблука безпосередньо за райдужкою. Рогівка ока займає майже всю видиму частину ока. Війкове тіло знаходиться позаду райдужки біла кришталика. Основні функції війкового тіла – це утворення внутрішньоочної рідини (водянистої вологи), яка заповнює передню частину ока. До складу війкового тіла входять м’язи, завдяки яким око може фокусуватися на об’єктах, розміщених на різній відстані. Особливістю ока верблюда являється дуже відкритий іридокорнеальний кут. Сітківка побудована нервовою тканиною, що вистеляє задню поверхню ока. Сітківка сприймає світло, генерує імпульси, які проходять через зоровий нерв і прямують в головний мозок. Гістологічна структура оболонок ока вивчена після застосування рутинних методів. Встановлено, що ока побудоване різними типами тканин, зокрема епітеліальної (епітелій кон’юнктиви), щільної неоформленої сполучної тканини (власне речовина рогівки), пухкої сполучної тканини і пігментної тканини (судинна оболонка) і нервової тканини з шаром меланоцитів і кератиноцитів.

The aim of this research is to make an investigation about the cellular population of the dromedary lymph nodes in the region of El Oued in Algeria in order to identify the cytological structure of these organs; a classic histological staining technique had to be performed in order to identify the cellular population in each compartment of the organ. Moreover, it was necessary to make an immunohistochemical staining technique using monoclonal ant bodies in order to identify the localization of both T & B lymphocytes. The obtained results revealed that the location of both T and B lymphocytes in the dromedary’s lymph node is identical to the general organization of lymph nodes of other mammalian species.

Thymus of lambs of the Ouled-Djellal breed from eastern Algeria, aged one to 10 months, were used to study the anatomical, histological and cytological characteristics of these organs. Modern techniques have been used to demonstrate the morphometric parameters and masses of the thymus at different ages, a regression of the morphometric and mass indexes has been visualized according to the age of the lambs. Staining techniques with Hematoxylin and eosin revealed the normal structure of the thymus with its tissue components. The thymus is bilobed. The lobe is surrounded by a thin capsule and subdivided into lobules separated by septae, the cortical and medullary areas were clearly visible, the interlobular blood vessels enter the lobule in all its aspects to continue its way as interlobular blood vessels. From the changes observed in the involution of the thymus according to the age of the animals which occur relatively late, the percentage of the surface found for the capsule was very variable, which increases from the first to the tenth month, the demarcation of the cortex and the medulla beginning during the second month of age of the animal. The interlobular connective tissue (ILC) presents sums, the maximum of which was found in the fourth month of age of the animal, while the minimum was found in the thymus of ninth month lambs Concerning the Hassal corpuscles, their sums are in high extension until the tenth month, rich in T lymphocytes, whose use of immunohistochemistry, the anti-CD 157+ antibody allowed us to visualize to locate them clearly, which invade and form most of the thymus cortex. In conclusion, the significant changes in thymus development in sheep of the Ouled-Djellal breed are similar to those of other species. Досліджено анатомічні, гістологіні і цитологічні особливості структурно-функціональної організації тимуса ягнят від 1- до 10-місячного віку породи Ouled-Djellal зі східної частини Алжиру. Сучасними методами визначено динаміку морфометричних параметрів і маси органа та процес його інволюції протягом раннього постнатального періоду онтогенезу. Мікроскопічну будову і співвідношення тканинних компонентів тимуса ягнят вивчали на тонких гістозрізах, забарвлених гематоксиліном і еозином. Тимус ягнят представлений двома частками, оточеними тонкою сполучнотканинною капсулою. Від капсули всередину органу відходять сполучнотканинні перетинки, які поділяють паренхіму на окремі часточки. У кожній часточці візуалізуються кіркова і мозкова зони. Ознаки інволюції у тимусі ягнят з’являлися відносно пізно, але посилювалися з віком. Відносна площа сполучнотканинної капсули тимуса поступово зростала з першого по десятий місяці життя тварин, проте заначно варіювала. У часточках тимуса поділ на кіркову і мозкову зони відмічено починаючи з другого місяця. Відносна площа міжчасточкової сполучної тканини була максимальна у 4-місячних тварин, а мінімальна у 9-місячних. Кількість і відносна площа тимусних тілець поступово зростала протягом періоду дослідження. Імногістохімічними методами з використанням анти-CD 157+ дозволило візуалізувати та чітко встановити розміщення Т-лімфоцитів. Установлено, що вони переважно формують кіркову зону часточок тимуса. Отже, морфогенез тимуса в овець породи Ouled-Djellal багато у чому аналогічний такому інших видів тварин, проте має свої особливості.