Наталія Щербакова

Mrs. Наталія Щербакова

orcid
Полтавський державний аграрний університет https://www.pdau....

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

21Years (2006-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
VYValentyna Yevstafieva
Valentyna Yevstafieva
OKOleh Kruchynenko
Oleh Kruchynenko
Vitalii MelnychukVitalii Melnychuk
Vitalii Melnychuk
СМС. М. Михайлютенко
С. М. Михайлютенко
ЛКЛ. М. Корчан
Л. М. Корчан
ОДО. С. Долгін
О. С. Долгін
Паразитарні хвороби жуйних тварин широко розповсюджені в багатьох країнах світу і завда-ють суттєвих економічних збитків тваринництву. Інтенсифікація цієї галузі впливає на видовий склад, показники екстенсивності й інтенсивності інвазії, а також особливості перебігу паразитозів. Вивчення окремих аспектів епізоотологічного процесу у разі паразитарних захворювань тварин до-зволить своєчасно попередити їх виникнення та впровадити ефективні профілактичні заходи. Дос-лідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експе-ртизи Полтавської державної аграрної академії. Метою досліджень було з’ясувати особливості поширення паразитозів великої рогатої худоби та овець у літньо-пасовищний період. За результа-тами проведених копроовоскопічних досліджень встановлено, що велика рогата худоба уражена збудниками трихурозу, фасціольозу та еймеріозу, де середня екстенсивність інвазії паразитозами становить 75,0 %. Інтенсивність гельмінтозних інвазій в середньому коливалася від 8,28 до 12,50 яєць у 1 г фекалій, а еймеріозної – становила 29,13 ооцист/г. У 83,33 % випадків діагностовано моноінвазії (еймеріозну – 60 %, трихурозну – 20 % та фасціольозну – 20 %). З мікстінвазій реєстру-вали еймеріозно-трихурозну (16,66 % від загальної кількості хворих тварин). Виявлено, що вівці у лі-тньо-пасовищний період уражені стронгілятами органів травлення, трихурисами, стронгілоїдесами та еймеріями, де екстенсивність інвазії паразитозами становила 20,0 %. Інтенсивність гельмінтоз-них інвазій, в середньому, коливалася від 28,0 до 232,0 яєць/г, а еймеріозної – становила 652 ооцисти/г. Переважно паразитози в овець перебігали як поліінвазії (71,43 % від загальної кілько-сті хворих тварин), що були представлені дво- (90,48 % від виявлених поліінвазій) та трикомпонент-ними (9,52 %) асоціаціями гельмінтів та кокцидій. Найчастіше виявляли одночасний перебіг стронгі-лоїдесів та стронгілят органів травлення (76 % від виявлених поліінвазій). Моноінвазії діагностували у 28,57 % інвазованих тварин. Вони були представлені двома різновидами: стронгілоїдозна (63,64% від кількості тварин, хворих на моноінвазії), та стронгілятозна (36,36 %).

3 December 2023 in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OMO. O. Medvid
O. O. Medvid
ZPZh. O. Peredera
Zh. O. Peredera
Наталія ЩербаковаНаталія Щербакова
Наталія Щербакова
SPS. B. Peredera
S. B. Peredera
In the areas of the European Union, which are traditionally considered honey producers, we are observing a decrease in nectar resources and a decrease in the number of bee colonies due to anthropogenic factors, the destructive influence of pesticides and other chemical compounds, the development of new parasitocenoses, climate changes and experimental phenomena accompanying these changes, according to FAO, the population bees decreased by 37 %. Due to climate changes, honey production is decreasing in Italy. Honey consumption in the European Union exceeds production with self-sufficiency by 60 %. In 2021, the leading honey suppliers were Ukraine (which supplies 30 % of EU imports) and China (almost 28 % of EU imports). Comparing the data with 2020, we can note the increase in imports from China by 30 %). Since 2015, the European Commission has been monitoring the European honey market, noting a significant percentage of fraud and falsification of honey sold in the EU. Among the imported batches of honey in the EU in 2021 and 2022, almost every second (46 %) is suspected of adulteration, according to the results of “From the Hives” Joint Research Center (JRC) of the European Commission. Honey for sale must comply with Directive UE 2001/110/CE. In the coordinated joint actions of the EU, called “Dagli alveari” by 15 EU member states, Switzerland, and the Netherlands, 320 samples of honey originating from 20 exporting countries were selected. The research aimed to establish the presence of sugar syrups of exogenous origin to increase the volume to obtain more profit. Out of 320 examined samples, 147 (46 %) turned out to be falsified; their indicators did not meet the Directive UE 2001/110/CE, and accordingly, they are not “natural honey”. Falsified batches of honey were imported from Ukraine and China (66 out of 89 is 74 %), and honey originating from Turkey (14 out of 15 is 93 %). Honey imported from Great Britain has the highest adulteration rate (10 out of 10, 100 %). In Italy, a comprehensive action plan has been introduced to prevent the falsification of honey. The new control plan should include a quantitative increase in samples for research and the use of more effective tests to detect falsification: nuclear magnetic resonance (RMN) and high-performance liquid chromatography (HPLC). Honey produced in Italy must have the inscription “Italian honey” on the label, while honey originating from the countries of the European Union must contain the inscription “mixture of honey originating from the EU countries”, indicating the names of the producing countries. If honey comes from non-EU countries, it should be written “a mixture of honeys from non-EU countries” with the name of the producer country added.

27 December 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Наталія ЩербаковаНаталія Щербакова
Наталія Щербакова
ЮМЮ. Ю. Максимова
Ю. Ю. Максимова
Однією з найнебезпечніших форм забруднення продуктів харчування та навколишнього середови-ща є важкі метали, токсичні для людини і тварин. Ці речовини потрапляють в організм людини пе-реважно через їжу. З цієї причини важливо визначити джерела накопичення та забруднення і прос-тежити шляхи цих металів до сільськогосподарської продукції. Запобігання небезпечного впливу важких металів на здоров'я людини має ґрунтуватися на заходах, що охоплюють всю міграційну ланку, від зменшення накопичення металів у природному середовищі до контролю їх вмісту у продуктах харчування. Сільськогосподарські тварини є провідною ланкою в системі ґрунт-рослина- тварина-їжа, яка отримує різні органічні речовини й хімічні елементи, зокрема важкі метали з кор- мом і водою. Молоко є найбільш «сприйнятливим» до важких металів. Найбільш токсичними елеме- нтами є свинець, ртуть, кадмій, цинк і миш'як. Дослідження проводили 2019 року на базі Регіональ- ної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Всього було досліджено 12 проб молока коров’ячого незбираного – по одній пробі з партії. При проведенні дослідження на органолептичні показники звертали увагу на колір, смак, запах, консистенцію. Досліджуючи хіміко- аналітичні властивості, молока визначали масову концентрацію мікро- та макроелементів за допо- могою відповідних процедур випробувань та сучасних приладів. У результаті досліду хіміко- аналітичних властивостей встановили, що вміст ртуті (Hd) у досліджуваних пробах відповідає но- рмі. Вміст кадмію (Cd) у пробі № 2 становить 0,056 мг/кг, у пробі № 3 – 0,042 мг/кг, у пробі № 9 – 0,047, а у пробі № 10 – 0,059 при гранично допустимому рівні 0,03 мг/кг, що на 86,6, 40, 56 та 96% більше норми відповідно. Показники по цинку (Zn) у досліджуваних пробах перебувають у межах но- рми. Вміст свинцю (Pb) у пробі № 2 становить 0,233 мг/кг, що на 133 % більше за норму. Вміст сви- нцю (Pb) у пробі № 3 становить 0,285 мг/кг, що на 185 % перевищує гранично допустимі рівні. У пробі № 9 вміст свинцю становить 0,249, а у пробі № 10 – 0,265, що на 149 % і на 165 % відповідно більше за норму. Концентрація миш’яку (As) у досліджуваних пробах перебувають у межах норми. За органолептичними показниками всі досліджувані проби відповідали держвимогам ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови».

1 May 2019 in Wiadomości Lekarskie
Verified
Journal Article
Closed access
VZViktoriya K. Zezekalo
Viktoriya K. Zezekalo
KPKonstantin F. Pochernyaev
Konstantin F. Pochernyaev
VVVasyl M. Voloshchuk
Vasyl M. Voloshchuk
LZLiudmyla V. Zasukha
Liudmyla V. Zasukha
Наталія ЩербаковаНаталія Щербакова
Наталія Щербакова
SKSerhii M. Kulynych
Serhii M. Kulynych
Introduction: Waddlia chondrophila and Parachlamydia acanthamoebae are well-known and best-studied representatives of Сhlamydia-related bacteria carrying a potential zoonotic threat. These bacteria are associated with miscarriage, ectopic pregnancy, diseases of the respiratory system in both humans and animals. Despite the importance of these Сhlamydia-like organisms for human medicine along with veterinary medicine, studies on their prevalence in Ukraine were not conducted due to the lack of available tests. The aim of our work was to create relatively cheap and easy method for detection Waddlia chondrophila and Parachlamydia acanthamoebae. Materials and methods: GenBank database was used to find nucleotide sequences of the 16S rRNA gene of bacteria Chlamydiales’ order. Alignment was performed using the MEGA7 software, in order to detect the presence of polymorphic hybridization sites specifically attributed to Waddlia chondrophila and Parachlamydia acanthamoebae. Primer- BLAST software was used to design oligonucleotide primers, to evaluate the critical parameters of the primer, in particular, the melting temperature, difference between melting temperatures for the primer pairs, the GC content, the self-complementarity, etc. Results and conclusions: The amplification of control DNA of Parachlamydia acanthamoebae and Waddlia chrondophila in single PCR using the corresponding primers and subsequent gel electrophoresis of PCR products determined the size of the amplified DNA fragments 88 b.p. and 123 b.p, respectively; the fragments were in line with the expected sizes. The analytical specificity test was performed by amplifying the control DNA of 15 species of the order Chlamydiales.

27 June 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЗВ. К. Зезекало
В. К. Зезекало
СПС. Б. Передера
С. Б. Передера
Наталія ЩербаковаНаталія Щербакова
Наталія Щербакова
Ця оглядова стаття покликана надати оновлену і узагальнену інформацію щодо хламідійних ін-фекцій як свійських, так і диких видів тварин, з акцентом на захворюваннях, які спричиняють ті чи ті види хламідій та їх зоонозного потенціалу. Дати роз’яснення, щодо розширення кола господарів для різних видів хламідій та хламідіє-споріднених організмів. Хламідії надзвичайно розповсюджені по всьому світу, вони викликають широкий спектр захворювань різних органів та систем. Хламідії охо-плюють значне коло хазяїв: найпростіших, членистоногих, риб, птахів, диких тварин худоби, домаш-ніх тварин, людини, тощо. Хламідії добре адаптуються і розмножуються в епітеліальних клітинах слизових оболонок респіраторної системи, сечостатевої системи, системи органів травлення, і в клітинах ретикуло-ендотеліальної системи. Характер патологічних змін, спричинених хламідіями залежить від видів хламідій, їх тропізму та шляху інфікування. Широкий діапазон господарів, що може бути інфікований, та різноманітність клінічних проявів ускладнює стандартизацію діагнос-тичних підходів для цих патогенів. Спостерігається розширення кола господарів для відомих видів та з’являються нові види, що становлять загрозу для здоров’я тварин та людини. Збільшилась і кі-лькість видів, які несуть потенційну зоонозну загрозу, на що необхідно зважати власникам домашніх тварин, робітникам сільського господарства та іншим людям, які мають безпосередній контакті з тваринами. Представлена оновлена й узагальнена інформація щодо хламідійних інфекцій як свійсь-ких, так і диких видів тварин, з акцентом на захворюваннях, що викликають ті чи ті види хламідій та їх зоонозного потенціалу. Надано роз’яснення щодо розширення кола господарів для різних видів хламідій та хламідіє-споріднених організмів. Надана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впроваджена в навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі ветеринарної медицини, а також використовуватися практикуючими лікарями ветеринарної медицини з метою покращення лікування та профілактики хламідіозів тварин та людини.

11 May 2024 in Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OMO. O. Medvid
O. O. Medvid
Наталія ЩербаковаНаталія Щербакова
Наталія Щербакова
SPS. B. Peredera
S. B. Peredera
Listeria monocytogenes is a common bacterium due to its high adaptability. The pathogen can survive in adverse conditions, making monitoring very difficult. Listeria monocytogenes belongs to the Gram-positive group of bacteria that are relatively anaerobic and exhibit a characteristic tipping movement. There are 6 species in the genus Listeria, but only one – Listeria monocytogenes, under favorable conditions, can cause a disease called listeriosis in humans. The pathogen can grow in aerobic and anaerobic conditions at 0 to 40 °C temperatures. Can survive in adverse conditions, for example, low or high temperature, with a wide range of pH fluctuations or high salinity of the product. Thus, refrigeration conditions (0–4 °C), where we often store manufactured food or raw materials necessary for production, can be ideal for developing Listeria monocytogenes. The pathogen is transmitted through water, soil, infected plants, food, feed, sewage (feces), and meat from farmed or wild animals. To prevent the spread of Listeria monocytogenes. Food manufacturers must comply with national and European Union legal norms regarding producing and selling microbiologically safe food products. Commission Regulation (EC) No. 2073/2005 defines in detail the criteria for limiting the number of Listeria monocytogenes, which must meet the maximum permissible standards according to the type and consumer purpose of the food product. Adherence to the rules of correct hygiene steps in agrarian firms guarantees that products and raw materials of animal and plant origin will be of proper quality with excellent sanitary and hygienic indicators. The mandatory introduction of the HACCP system is an effective tool for analyzing the risks associated with the processing and production of food products, which makes it possible to guarantee freshness, quality, and safety. HACCP must be applied throughout the entire production chain up to the final consumption and is based primarily not on the control of the final product, but on the prevention of risks.