Urban ecosystems, which include a variety of living organisms, perform many important functions that contribute to human well-being and environmental conservation. Among the main functions, it is worth noting the maintenance of the microclimate, purification of the surface layer of air from dust, heavy metals and harmful gases, reduction of noise pollution, ensuring the recreational needs of the population, as well as increasing the comfort and aesthetic appeal of residential areas. The balance between anthropogenic and natural elements of the urban landscape creates favorable conditions forthe formation of an optimal living environment in modern European cities.The active activity of the city significantly affects the habitats of living organisms, including forest parks, islands, reservoirs, valleys of small rivers, coastal zones and nature reserves. This leadsto the impoverishment of biodiversity, the degradation of entire ecosystems or even their complete destruction. Modern climate change only complicates the situation for urbanized areas, which makes their consideration and assessment key aspects in planning the sustainable development of urban ecosystems and their components.The purpose of the study is to identify and analyze ecosystem services provided by street green spaces in Chernihiv, as well as develop recommendations for adapting the urban environment to climate change. The article analyzes ecosystem services formed by street green spaces in Chernihiv in the face of growing climate challenges. The study covers the impact of green areas on air quality, thermoregulationof the urban environment, psychological comfort of residents and adaptation to climate change. The current state of the spaces was assessed, the main problems were identified and recommendations were developed to improve their efficiency. The results obtained have practical value for the balanced development of urban green infrastructure, optimization of green construction and preservation of natural areas in Chernihiv. Міські екосистеми, до складу яких входять різноманітні живі організми, виконують багато важливих функцій, що сприяють добробуту людей і збереженню довкілля. Серед основних функцій варто відзначити підтримання мікроклімату, очищення приземного шару повітря від пилу, важких металів і шкідливих газів, зниження рівня шумового забруднення, забезпечення рекреаційних потреб населення, а також підвищення комфортності й естетичної привабливості житлових районів. Баланс між антропогенними та природними елементами міського ландшафту створює сприятливі умови для формування оптимального середовища проживання в сучасних європейських містах. Активна діяльність міста значно впливає на місця існування живих організмів, включаючи лісопарки, острови, водойми, долини малих річок, прибережні зони та природно-заповідні території. Це призводить до збіднення біорізноманіття, деградації цілісних екосистем або навіть до їхнього повного знищення. Сучасні кліматичні зміни лише ускладнюють ситуацію для урбанізованих територій, що робить їх врахування та оцінку ключовими аспектами у плануванні сталого розвитку міських екосистем та їх компонентів. Метою дослідження є ідентифікація та аналіз екосистемних послуг, які надаються вуличними зеленими насадженнями Чернігова, а також розробка рекомендацій для адаптації міського середовища до кліматичних змін. У статті проаналізовано екосистемні послуги, які формуються вуличними зеленими насадженнями міста Чернігова в умовах зростаючих кліматичних викликів. Дослідження охоплює вплив зелених зон на якість повітря, терморегуляцію міського середовища, психологічний комфорт мешканців та адаптацію до кліматичних змін. Проведено оцінку сучасного стану насаджень, визначено основні проблеми та розроблено рекомендації щодо підвищення їх ефективності. Отримані результати мають практичну цінність для збалансованого розвитку міської зеленої інфраструктури. оптимізації зеленого будівництва та збереження природних територій Чернігова.

Актуальним і першочерговим завданням для кожного об’єкта природно-заповідного фонду є повна інвентаризація біоти, в тому числі судинних рослин як бази подальшого ботанічного моніторингу. Мета. Навести узагальнюючий перелік видів судинних рослин спонтанної флори території регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Ялівщина» Методологія. Польові дослідження проводилися в період 2015-2022 років детально-маршрутними та напівстаціонарними методами у межах функціональних зон парку, його лісових екотопів РЛП «Ялівщина» та здійснено узагальнення авторських даних щодо фіторізноманіття парку. При вивченні флори були використані загальновизнані методи флористичного аналізу. Назви таксонів судинних рослин наводяться на основі сучасних підходів номенклатури та згідно даних Національної мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN). Наукова новизна. На підставі проведених власних флорохорологічних досліджень, опрацювання гербарної колекції Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та аналізу літературних джерел уперше складено список судинних рослин спонтанної флори для території РЛП «Ялівщина» у місті Чернігові. Висновки. У складі спонтанної флори регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» виявлено 605 видів, що за систематичною структурою розподіляються між 340 родами, 95 родинами судинних рослин. Загалом слід відзначити, що флора РЛП «Ялівщина» характеризується значним видовим різноманіттям, наявністю ряду рідкісних таксонів (22 види судинних рослин). У складі флори парку переважають природні види лісової групи, але до її складу входять також ряд синантропних і інтродукованих видів, що мають фрагментарне поширення, і це пов’язано з тривалим антропогенним впливом на територію РЛП «Ялівщина» та існуванням на цій території ботанічного саду в 50-70-х роках ХХ століття.

Лісові екосистеми виконують важливі екологічні функції, є осередками і резерватом біорізноманіття і виступають як необхідний компонент ландшафтів. У межах регіону досліджень значно поширеними виступають соснові ліси, які сформувалися на надзаплавних терасах річок і едафічно характеризується переважанням дерново – підзолистих ґрунтів. Ценотична різноманітність соснових лісів території досліджень визначається переважно типовими для поліського регіону угрупованнями, з відповідною екологічною диференціацією, специфікою умов зростання та участю рідкісних видів. Соснові ліси нижньої частини басейну річки Снов, згідно класифікаційної синтаксономічної схеми, наведеної в статті, представлені чотирма субформаціями Piceeto (abietis) – Pineta (sylvestris), Pineta (sylvestris), Querceto (roboris) – Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli) та Betuleto (penduli) – Pineta (sylvestris), дев’ятьма групами асоціацій та 14 асоціаціями, серед яких найбільш репрезентативною виступає Pineta hylocomiosa з переважанням ценозів асоціацій як: Pinetum hylocomiosum, P. vaccinioso (myrtilli) – hylocomiosum. ас. Pinetum (sylvestris) – amelanchieroso (ovalis) – convallariosum. Певний науковий інтерес мають угруповання ас. Pinetum (sylvestris) – amelanchieroso (ovalis) – convallariosum. Різноманітність судинних рослин соснових лісів території досліджень включає 91 бореальний та суббореальний вид, які належать до 71 роду, які відносяться до 33 родин. Созологічна цінність бореальної флори регіону досліджень визначається 10 рідкісними видами судинних рослин (один вид з Червоної книги України, дев’ять видів регіонально рідкісного статусу охорони у Чернігівський області).

The implementation of the Sustainable Development Goals (SDGs) in Ukraine, particularly at the regional level, is an important stage in the integration of global environmental standards into national policy.This strategy envisages the achievement of the 17 SDGs approved at the UN Summit on Sustainable Development in 2015, taking into account national characteristics and priorities. Particular attention is paid to environmental aspects, as the regions of Ukraine face various environmental problems that require an integrated approach to their solution. One of the main environmental problems is environmental pollution, in particular water resources, soil and atmosphere. According to the Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine, more than 32% of landfills and landfills for solid household waste require certification, 5% are overloaded with volumes exceeding the established standards, and 13% do not meet the operating standards for environmental safety parameters. Almost 33 thousand unauthorized landfills are detected annually, covering an area of over 1 thousand hectares. These factors contribute to the pollution of water resources, in particular in the waters of the Sea of Azov, which negatively affects the ecological state of the region and the economic situation, in particular the tourism industry. Another significant problem is land degradation, in particular soil erosion, which covers 57% of the territory of Ukraine. More than 500 million tons of soil are washed away annually, which leads to significant economic losses. This requires the implementation of effective measures to protect land resources and preserve biodiversity. For the effective implementation of the SDGs at the regional level, it is necessary to develop and implement sustainable development strategies that take into account the specifics of each region. These strategies should be based on the principles of sustainability, environmental safety and social justice. An important aspect is the involvement of local communities in the process of planning and implementing environmental projects, which will contribute to increasing the effectiveness and sustainability of these initiatives. Thus, the implementation of the SDGs with an emphasis on regional environmental problems is a key direction for ensuring sustainable development in Ukraine. This requires a comprehensive approach, integration of environmental, economic and social aspects, as well as active participation of local communities in the decision-making process. Only with the effective implementation of these strategies can sustainable development be achieved at the regional level and ensure environmental security for future generations. Реалізація Цілей сталого розвитку (ЦСР) в Україні, зокрема на реґіональному рівні, є важливим етапом упровадження глобальних екологічних стандартів у національну політику. Ця стратегія передбачає досягнення 17 цілей, затверджених на Саміті Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку у 2015 році, з урахуванням національних особливостей і пріоритетів. Особливу увагу приділено екологічним аспектам, оскільки реґіони України стикаються з різноманітними екологічними проблемами, що потребують комплексного підходу до їх вирішення.Однією з основних екологічних проблем є забруднення довкілля, зокрема водних ресурсів, ґрунтів і атмосфери. За даними Міністерства реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, понад 32% звалищ і полігонів твердих побутових відходів потребують паспортизації, 5% перевантажені обсягами понад установлені нормативи, а 13% не відповідають нормам експлуатації за параметрами екологічної безпеки. Щорічно виявляється майже 33 тисячі несанкціонованих звалищ, що мають площу понад 1 тисячу гектарів. Ці чинники сприяють забрудненню водних ресурсів, зокрема у водах Азовського моря, що негативно впливає на екологічний стан реґіону й економічну ситуацію, зокрема на туристичну галузь. Іншою суттєвою проблемою є деградація земель, зокрема ерозія ґрунтів, яка охоплює 57% території України. Щорічно змивається понад 500 мільйонів тон ґрунту, що призводить до значних економічних збитків. Це потребує впровадження ефективних заходів з охорони земельних ресурсів і збереження біорозмаїття. Для ефективної реалізації Цілей сталого розвитку на реґіональному рівні необхідно розробити та впровадити стратегії сталого розвитку, які враховують специфіку кожного реґіону. Ці стратегії мають базуватися...

Forest ecosystems of nature reserve objects within urban territories are insufficiently studied in modern nature conservation science and require further research. The basics of planting urban green zones are the most important and effective means of forming a microclimate, and also act as an ecologically stabilizing factor of the territorial environment. Mass reproduction and spread over large areas of trunk pests on Pinus sylvestris L. trees under the influence of a complex of environmental factors is one of the significant factors that destroy the structure of forest ecosystems and contribute to their further destruction and change in the species composition of stands. We have established that pests of the Ipidae family play a leading role in the entire base of pine plantations within Chernihiv Polissya, namely in the territory of the regional landscape park «Yalivshchyna» (hereinafter - the park). They inhabit weakened trees as a result of natural and climatic changes and strong anthropogenic stress. Within the park, Pinus sylvestris trees grow in significantly changed, heavily anthropogenic forest vegetation conditions, which disrupts the analysis of the complex of site growth characteristics and the actual state of the vegetation as a whole. During the survey, we identified areas in the park that were damaged by Ips acuminatus, I. sexdentatus, which caused the gradual degradation of pine plantations and the formation of dryness. On the basis of our own monitoring studies and analysis, the results of the practical application of complex technological, biotechnical and nature protection measures to combat stem pests based on plantations in nature-protected areas within urban systems are shown for the first time. We have proven that for ecological sustainability as the basis of the grouping of the territory of Chernihiv Polissya, in particular, the park «Yalivshchyna» (Chernihiv) and to reduce the negative impact of xylophagous insects, it is necessary to design and use preventive and biological methods of combating stem pests. Лісові екосистеми природо-заповідних об’єктів у межах урботериторій є недостатньо вивченими в сучасній природоохоронній науці й потребують подальших досліджень. Соснові насадження міських зелених зон є найбільш важливим і дієвим засобом у формуванні мікроклімату, а також виступають екологічно стабілізуючим чинником територіального середовища. Масове розмноження й розповсюдження на значні території стовбурових шкідників на деревах Pinus sylvestris L. під впливом комплексу екологічних факторів, є одним із значних, що порушують структуру лісових екосистем та сприяють подальшій їх руйнації і зміні видового складу деревостанів. Нами встановлено, що у всиханні соснових насаджень у межах Чернігівського Полісся, а саме на території регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» (далі – парк) відіграють провідну роль шкідники родини Ipidae. Вони заселяють ослаблені дерева, унаслідок природно-кліматичних змін і надмірного антропогенного навантаження. У межах парку дерева Pinus sylvestris зростають у значно змінених, сильно антропогенізованих лісорослинних умовах, про що свідчить аналіз комплексу характеристик місцезростань й фактичного стану рослинності в цілому. Під час обстеження нами було визначено ділянки в парку, які пошкодженні Ips acuminatus, I. sexdentatus, що викликало поступову деградацію соснових насаджень й формування сухостою. На підставі проведених власних моніторингових досліджень та аналізу, уперше показано результати практичного застосування комплексних технологічних, біотехнічних і природоохоронних заходів боротьби зі стовбуровими шкідниками соснових насаджень на природно-заповідних територіях у межах міських систем. Нами доведено, що для збереження екологічної стійкості соснових угруповань території Чернігівського Полісся, зокрема і парку «Ялівщина» (м. Чернігів) та зменшення негативного впливу комах-ксилофагів, необхідно запроєктувати й використовувати профілактичні й біологічні методи боротьби з стовбуровими шкідниками.

Наведено результати дослідження найбільш небезпечних для фіторізноманіття поліфункціональних обʹєктів природно-заповідного фонду поліської частини України видів адвентивної флори на території регіонального ландшафтного парку "Ялівщина", що налічує 42 види судинних рослин, які належать до 25 родин. Дані досліджень подані у формі короткого конспекту із трьох списків: Чорного (14), Сірого (22) та Тривожного (6). Списки укладено на основі викладених адаптованих критеріїв до складання Black, Grey, Watch (white, alarm, alert) Lists, таких як інвазійний статус, поширення, відомий або можливий вплив на біотоп. Стосовно кожного виду наведено інформацію про хроноелемент (група за часом занесення), походження, спосіб занесення, життєву форму, відношення до вологості ґрунту, уточнені типи загального ареалу, еколого-ценотичні відомості щодо трапляння на досліджуваній території. Встановлено, що всі досліджені види інвазійних рослин, які потрапили на територію регіонального ландшафтного парку "Ялівщина", є натуралізованими і перебувають у процесі розширення ареалу шляхом спонтанного поширення.