In today’s world, companies are looking for new ways to optimize business processes and reduce costs. The use of artificial intelligence in management accounting allows you to automate routine tasks, analyze large volumes of data and provide valuable information for decision-making. The use of artificial intelligence in management accounting is associated with increasing the efficiency of management accountants, which ensures the effectiveness of the management accounting system as a whole. Artificial intelligence can help avoid errors and reduce the risk of data loss. Knowledge and skills in the use of artificial intelligence are essential for management accounting professionals to remain competitive and effective in the marketplace. Technological innovations, particularly artificial intelligence, will have a significant impact on professional accounting services in the future. The article highlights the skills that specialists need to effectively work with artificial intelligence. The authors also highlight three methods of artificial intelligence that can be effectively used in management accounting: expert systems, data analytics, and neural networks. Expert systems allow management accountants to store and interpret human experience, using it to provide advice and recommendations that facilitate appropriate decision-making based on the evidence provided by expert systems. Data analysis technology allows you to discover new patterns of relationships between data and provide useful conclusions to decision-makers in companies. Neural networks are used to determine the level of compliance with policies in various types of companies and institutions and to detect risky or potentially fraudulent transactions.

Вступ. У XXI столітті розвиток науки супроводжується масштабними трансформаційними процесами, зумовленими цифровізацією суспільства, глобалізацією наукового простору, інтенсивним розвитком інформаційних технологій, штучного інтелекту та мережевих комунікацій. За таких умов традиційні підходи до наукового пізнання, сформовані в межах класичної дисциплінарної науки, дедалі частіше виявляються недостатніми для дослідження складних соціально-економічних, технологічних та гуманітарних процесів. Сучасна наука поступово переходить від вузькоспеціалізованих моделей до інтегрованих міждисциплінарних систем знань, що обумовлює необхідність переосмислення методологічних засад наукових досліджень та трансформації наукових парадигм. Особливої актуальності зазначена проблематика набуває в економічній науці, яка функціонує в умовах високої динамічності глобального середовища, цифрової економіки, кризових явищ, невизначеності та посилення взаємозалежності між економічними, соціальними й технологічними процесами. Формування сучасної економічної думки дедалі більше базується на синтезі різних галузей знань, використанні цифрових інструментів аналізу, Big Data, системного моделювання та міждисциплінарних підходів. У зв’язку з цим змінюється не лише інструментарій наукових досліджень, але й сама логіка побудови наукового знання, що актуалізує питання розвитку сучасної методології науки. Мета. Метою дослідження є узагальнення та розвиток теоретичних положень щодо трансформації сучасних наукових парадигм у контексті розвитку методології наукових досліджень ХХІ століття, а також визначення ролі міждисциплінарності, цифровізації та синергетичних підходів у формуванні сучасної економічної науки. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з філософії науки, методології наукових досліджень, теорії наукових парадигм, міждисциплінарності та трансформації сучасної науки. Інформаційну базу дослідження сформували монографії, наукові статті, праці з економічної теорії та методології науки, а також міжнародні електронні наукометричні ресурси та бази даних. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: історичний метод – для дослідження еволюції наукових парадигм; метод системного аналізу – для визначення взаємозв’язків між сучасними науковими підходами; порівняльний метод – для аналізу національних та міжнародних концепцій наукової парадигми; синергетичний підхід – для дослідження міждисциплінарної взаємодії наук; метод узагальнення – для формування авторського підходу до трактування сутності сучасної наукової парадигми; міждисциплінарний підхід – для інтеграції економічних, філософських та цифрових аспектів наукового пізнання. Результати. У статті досліджено трансформацію наукових парадигм у контексті розвитку методології наукових досліджень XXI століття. Проаналізовано еволюцію поняття «наукова парадигма» у вітчизняній та міжнародній науковій думці на основі класичних положень теорії наукових революцій Т. Куна та сучасних міждисциплінарних підходів. Встановлено, що сучасна наука переходить від дисциплінарної моделі до відкритої мережевої системи знань, що...

Вступ. Підвищення енергоефективності об’єктів житлового сектору і промислових підприємств пов’язане із забезпеченням ефективного енергозбереження, що базується на засадах впровадження новітніх інноваційних технологій енергомодернізації. Усе це є можливим завдяки функціонування енергосервісних компаній, котрі активно здійснюють енергомодернізацію об’єктів для забезпеченням раціонального енергозбереження через механізм укладання енергосервісних контрактів. Мета. Метою статті є розгляд особливостей функціонування енергосервісних компаній в Україні та укладення ними енергосервісних контрактів для підвищення енергоефективності об’єктів житлового сектору і промислових підприємств. Метод (методологія). Основними методами слугували індукція та дедукція, логічного узагальнення, компаративний та системноструктурний аналіз, групування для виокремлення наявних проблем функціонування енергосервісних компаній і механізму укладання енергосервісних контрактів. Результати. Розглянуто категорії: «енергосервісна компанія», «енергосервісний контракт». Уточнено зміст розуміння енергосервісу як комплексу технічних та організаційних енергозберігаючих заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів. Виявлено тенденції та проаналізовано ключові елементи особливостей енергосервісних контрактів за видами і формами. Досліджено особливості механізму укладання енергосервісного контракту. Обґрунтовано доцільність впровадження у діяльність енергосервісних компаній новітніх елементів енергосервісних контрактів. Виявлено залежність між енергетичним сервісом, як особливою формою енергозбереження, в якій витрати на реалізацію заходів бере на себе енергосервісна компанія та енергосервісним контрактом, котрий регулює перелік впроваджуваних енергозберігаючих заходів, терміни окупності проєкту, величину економії енергетичних ресурсів і умови розподілу доходу від економії між замовником і енергосервісною компанією.