Valentуna Yatsenko

Prof. Dr. Valentуna Yatsenko


Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VSValeriia Shcherbak
Valeriia Shcherbak
ODOleksandr Dorokhov
Oleksandr Dorokhov
LDLiudmyla Dorokhova
Liudmyla Dorokhova
KVKseniia Vzhytynska
Kseniia Vzhytynska
VYValentуna Yatsenko
Valentуna Yatsenko
OYOleksii Yermolenko
Oleksii Yermolenko
This study examines the financial resilience of small enterprises in Ukraine during the wartime crisis, addressing the lack of quantitative evidence on how regional military risks and adaptive strategies jointly shape SME stability. The analysis is based on a sample of 30 small agricultural enterprises from the eastern, central, and western regions of Ukraine using annual data for 2022–2024. To capture multidimensional resilience patterns, the study applies factor analysis, cluster analysis, and taxonomic assessment methods to evaluate financial performance, operational adaptability, and access to external resources. The findings show that resilience variation across the sample is strongly associated with enterprises’ ability to sustain revenue flows, control operating costs, and maintain a balanced capital structure. Three distinct resilience profiles were identified: high resilience in western regions (KT = 0.89), moderate resilience in central regions (KT = 0.81), and low resilience in eastern frontline regions (KT = 0.49). These results indicate substantial regional asymmetry linked to differentiated exposure to military threats. Building on these empirical insights, the study proposes a hybrid risk-management approach that integrates digitalization of financial operations, diversification of funding sources, and enhanced social engagement as mechanisms supporting adaptation under prolonged instability. The novelty of the research lies in combining regional risk exposure with multidimensional financial indicators to develop an evidence-based framework for assessing SME resilience in wartime conditions.

28 April 2023 in Економіка розвитку систем
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VYValentуna Yatsenko
Valentуna Yatsenko
This article aims to explore and model the directions for shaping social responsibility in higher education institutions. The topic is of great relevance in the context of the digital era and structural transformations. The study examines the relationship between digital culture, digital knowledge, the level of digitalization, and the effectiveness of higher education institutions in fostering social responsibility. The research methodology employed a literature review and analysis of scientific studies and data. Based on the findings, a theoretical model was developed to illustrate the interconnection between digital culture, digital knowledge, the level of digitalization, and the quadrangle of responsibility: "Sociability – Economics – Ecology – Digitalization." The article proposes seven hypotheses that reflect the impact of digital culture, digital knowledge, and the level of digitalization on the formation of social responsibility in higher education institutions. The results of the study confirm that the development of digital culture, digital knowledge, and the level of digitalization are crucial factors in shaping social, economic, and ecological responsibility in higher education institutions. Universities that actively embrace digital technologies and cultivate a favorable digital culture contribute to the formation of socially responsible values among students and staff. Moreover, students equipped with digital skills and knowledge are better equipped to address economic challenges and make informed decisions considering social aspects. The application of digital technologies and intelligent ecological solutions also helps reduce the environmental impact of universities and raise environmental awareness among students. The practical significance of this article lies in its provision of concrete hypotheses and methodological approaches that can be applied by higher education institutions to implement social responsibility. The research findings can be valuable for universities and students interested in developing social and ecological values, as well as utilizing digital technologies to achieve these goals. The article contributes to the understanding of how digital culture, digital knowledge, and the level of digitalization play vital roles in shaping responsibility in higher education institutions. Overall, this article sheds light on the complex relationship between digitalization and social responsibility in the context of higher education. It offers valuable insights for researchers, policymakers, and practitioners seeking to foster social responsibility within educational institutions.

30 January 2023 in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VYValentуna Yatsenko
Valentуna Yatsenko
Метою цієї статті є дослідження та моделювання напрямків формування соціальної відповідальності в закладах вищої освіти. Були проведені огляд літератури, аналіз наукових досліджень та даних, що дозволили розробити теоретичну модель взаємозв'язку між цифровою культурою, знаннями про цифрові технології, рівнем диджиталізації та результативністю закладу вищої освіти. У статті було обґрунтовано сім гіпотез, які відображають взаємозв'язок між цифровою культурою, цифровими знаннями та рівнем диджиталізації в контексті формування чотирикутника відповідальності «Соціальність – економічність – екологічність – диджиталізація». Гіпотези стверджують, що цифрова культура, включаючи розумне адміністрування, має позитивний вплив на розвиток соціальної відповідальності в закладах вищої освіти. Це означає, що університети, які активно впроваджують цифрові технології та створюють сприятливу цифрову культуру, сприяють формуванню соціально відповідальних цінностей у студентів та персоналу. Цифрові знання, включаючи цифровий студент, є важливим фактором для розвитку економічної відповідальності в закладах вищої освіти. Це означає, що студенти, які володіють цифровими навичками та знаннями, можуть бути більш ефективними у розв'язанні економічних проблем та прийнятті рішень з урахуванням соціальних аспектів. Рівень диджиталізації, включаючи розумні заходи, має вплив на розвиток екологічної відповідальності в закладах вищої освіти. Це означає, що застосування цифрових технологій та розумних екологічних рішень може сприяти зменшенню впливу університетів на навколишнє середовище та підвищенню екологічної свідомості серед студентів. Враховуючи ці гіпотези, отримані результати дослідження підтверджують, що розвиток цифрової культури, цифрових знань та рівня диджиталізації є важливими факторами для формування соціальної, економічної та екологічної відповідальності в закладах вищої освіти. Впровадження цифрових технологій та використання розумних підходів можуть сприяти досягненню цілей чотирикутника відповідальності. Практична цінність цієї статті полягає у тому, що вона надає конкретні гіпотези та методологічні підходи, які можуть бути використані вищими навчальними закладами для впровадження соціальної відповідальності. Результати дослідження можуть бути корисними для університетів та студентів, що зацікавлені у розвитку соціальних та екологічних цінностей, а також у використанні цифрових технологій для досягнення цих цілей.

17 December 2025 in Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЩВ. Г. Щербак
В. Г. Щербак
VYValentуna Yatsenko
Valentуna Yatsenko
У статті представлено теоретико-методичний підхід до оцінки ефективності бізнесу в контексті забезпечення фінансової безпеки підприємства, що зумовлено зростанням ризиків, волатильністю зовнішнього середовища та необхідністю переходу від реактивного до проактивного управління. На основі систематизації сучасних наукових досліджень і результатів критичного аналізу існуючих методик запропоновано інтегровану модель, яка поєднує багаторівневий моніторинг показників, аналітичну діагностику, прогнозування та прийняття управлінських рішень у єдиному циклі. Запропонована трирівнева система індикаторів охоплює стратегічні, тактичні та процесні параметри, що забезпечує комплексне бачення стану бізнес-моделі, фінансової стійкості та операційної діяльності. Особлива увага приділена використанню інноваційних інструментів діагностики, зокрема моделей машинного навчання для виявлення аномалій і побудови систем раннього попередження, а також сценарному прогнозуванню для оцінювання можливих варіантів розвитку подій. Розроблено покроковий алгоритм упровадження інтегрованої системи, який включає аудит існуючих KPI, формалізацію процесів збирання даних, створення аналітичного ядра та інтеграцію результатів у процедури корпоративного управління. Такий підхід дає змогу мінімізувати часовий розрив між виникненням ризикових ситуацій та управлінською реакцією, підвищити адаптивність підприємства та забезпечити стійкість бізнес-моделі до зовнішніх загроз. У дослідженні також визначено ключові обмеження застосування інтегрованої системи фінансової безпеки, серед яких – вимоги до цифрової зрілості підприємства, якості даних та доступності аналітичних технологій. Для малих і середніх підприємств обґрунтовано доцільність поетапного впровадження із фокусом на найбільш критичних індикаторах. Результати роботи мають практичну значущість для підвищення ефективності управління ризиками та формування довгострокової фінансової стійкості підприємств в умовах невизначеності та цифрової трансформації.

31 July 2025 in Preprints.org
Verified
Preprint
Open access
PDF file
VSValeriia Shcherbak
Valeriia Shcherbak
ODOleksandr Dorokhov
Oleksandr Dorokhov
VRViktoriia Riashchenko
Viktoriia Riashchenko
TKTetiana Kostyshyna
Tetiana Kostyshyna
VYValentуna Yatsenko
Valentуna Yatsenko
This study explores the sustainable development of rural tourism in post-conflict areas, focusing on Ukraine’s Transcarpathia region from 2022 to 2024. The research addresses the critical role of rural tourism in economic recovery, social stability, and cultural preservation in regions affected by conflict, where traditional data collection methods are often disrupted. Utilizing remote sensing and geospatial analysis, the study develops a comprehensive monitoring methodology integrating indicators such as land use changes (LUCI), infrastructure recovery (RSTI), ecological stability (NDVI, NDWI), and socio-economic resilience (DAI, SSELI). The methodology combines satellite data (Sentinel-2, VIIRS) with GIS tools and socio-economic statistics to calculate an integrated index (IRSDRT) for assessing sustainability. Key findings reveal a significant recovery in tourism infrastructure, with RSTI peaking at 120.0 in 2023, and a steady increase in ecological indicators, such as NDVI rising from 28.57 to 36.00. Socially, digital accessibility (DAI) improved from 70% to 88%, supporting tourism growth despite ongoing challenges. The study concludes that geospatial technologies effectively monitor post-conflict recovery, highlighting the resilience of rural tourism in Transcarpathia. The results underscore the importance of balanced development, combining infrastructure, ecological preservation, and digitalization, and provide actionable insights for policymakers to enhance sustainable tourism in similar regions.

1 January 2025
Verified
Book Chapter
Closed access
VYValentуna Yatsenko
Valentуna Yatsenko
VKViacheslav Kalinichenko
Viacheslav Kalinichenko
VSValeriia Shcherbak
Valeriia Shcherbak
Дослідження зумовлене трансформаційними процесами, спричиненими війною в Україні, що суттєво вплинули на систему гуманітарної освіти, зокрема через руйнування інфраструктури, вимушену міграцію та нестабільне фінансування закладів освіти. Це зумовлює необхідність переосмислення традиційних підходів до розробки грантових проєктів та пошуку інноваційних інструментів для забезпечення стійкості та розвитку освітніх установ. Мета статті полягає в дослідженні та розробці інноваційних підходів до створення грантових проєктів у сфері гуманітарної освіти, адаптованих до викликів і можливостей воєнного часу. У статті використано методи аналізу, узагальнення, систематизації та порівняння для оцінки поточного стану грантової компетентності працівників гуманітарної сфери, виявлення інноваційних підходів до розробки грантових проєктів і розробки моделі підготовки педагогічних працівників до ефективної грантової діяльності. Виявлено ключові проблеми, пов’язані з дестабілізацією функціонування закладів освіти, зокрема, значна частина викладачів недостатньо обізнана з методикою формування проєктної ідеї, структуризацією заявки, бюджетуванням і вимогами до звітності. Розроблено модель підготовки педагогічних працівників до ефективної грантової діяльності, що включає п’ять етапів: базове навчання, формування ідеї та структури проєкту, написання заявки, подання та супровід, оцінка та звітність. Грантова діяльність є ключовим інструментом забезпечення стійкості та прогресу закладів освіти в умовах воєнного часу. Запропоновані інноваційні підходи та модель підготовки сприятимуть підвищенню ефективності розробки грантових проєктів, розширенню доступу до грантових можливостей і формуванню стійких міжінституційних партнерств.