This study aims to report the first Latvian version of the RESTQ-76, focusing on its internal validity, reliability, structural validity, and the relationships between the factors of the questionnaire. A total of 394 athletes (225 men and 169 women), aged 18–30 years (average age = 21, SD = 1.65), participated in the study. They were recruited from various sports clubs and universities. The RESTQ-76 was translated into Latvian through a forward-backward translation process to ensure accuracy of cultural relevance. To examine the questionnaire’s structure, principal component analysis (PCA) was performed. This analysis revealed a stable four-factor model comprising 18 scales, with acceptable fit indices (RMSEA = 0.089, CFI = 0.914, TLI = 0.896, NFI = 0.889), indicating good model fit. The psychometric validity of the Latvian version is supported by the original, indicating it is appropriate for use in sports settings throughout Latvia. As research on training load and recovery continues to expand, tools like the RESTQ-76 are becoming increasingly important. They help athletes and coaches monitor recovery and stress levels, which is essential for optimizing performance and preventing overtraining in competitive sports.

Background: This pilot study examined the feasibility and preliminary effects of a two-week post-exercise foam rolling intervention on delayed-onset muscle soreness (DOMS) and kicking performance (TAIKT) in martial arts athletes. Material and methods: Martial arts athletes from Latvia (n=10) and Poland (n=8) were allocated to either a foam rolling or a control condition and completed a two-week intervention while continuing regular training. DOMS and TAIKT were assessed before and after the intervention. Absolute change scores (post-pre) were calculated and compared between groups using parametric or nonparametric tests. Results: DOMS decreased following foam rolling in both cohorts (Latvia: U=25, p=0.009; Poland: t(6)=2.80, p=0.03). TAIKT improved significantly after foam rolling (Latvia: t(8)=-6.39, p<0.001; Poland: t(6)=-8.76, p<0.001). Conclusions: These findings support the feasibility of post-exercise foam rolling as a recovery strategy in martial arts athletes. However, results should be interpreted cautiously given the pilot design, small sample sizes, and ongoing training during the intervention. Larger, controlled studies are required.

This study aimed to examine preliminary responses of two-week post-exercise recovery strategies on performance readiness in well-trained Taekwondo athletes. Fifteen athletes were randomly assigned to cryotherapy (partial-body cryotherapy followed by cold-water immersion; n = 5 per group), foam rolling (FR; n = 5 per group), and control (CON; n = 5 per group). The intervention lasted two weeks and consisted of post-exercise recovery strategies only. Performance and recovery outcomes were assessed using the Latvian Recovery–Stress Questionnaire (RESTQ), the determination test of the Vienna test (DT), the countermovement jump (CMJ), and isokinetic knee flexion and extension. Data were analyzed using mixed-design ANOVA. Significant time effects were observed for DT (F(1,12) = 5.91, p = 0.03, η²p = 0.33), CMJ (F(1,12) = 12.44, p = 0.004, η²p = 0.50), and knee extension (F(1,12) = 5.20, p = 0.04, η²p = 0.30). No changes were detected under the present conditions for RESTQ stress and recovery scores and knee flexion (p > 0.05). Overall, the findings indicate time-dependent changes in several performance outcomes, while differences between recovery conditions should be interpreted as exploratory, as no clear intervention-specific effects were demonstrated under the study conditions.

Баланс між активністю та відпочинком необхідний для здоров'я людини. Відпочинок є особливо актуальним для людей з обмеженими фізичними можливостями, які хочуть відновити свої фізичні, духовні та емоційні сили і при цьому з користю провести вільний час. Відпочинок покращує не лише обмежені фізичні можливості, моторику, а й самооцінку люждей, здатність спілкуватися та співпрацювати, сприяє мотивації до участі у різних заняттях. Люди з обмеженими фізичними можливостями, як і раніше, стикаються з нестачею інформації про розважальні заходи та їх доступність, що може бути пов'язане з відсутністю мотивації до занять фізичними вправами та низьким рівнем фізичної активності. Актуальність дослідження також визначається відсутністю досліджень, пов'язаних з організацією відпочинку та дозвілля інвалідів у Литві. Тим, хто сьогодні хоче вирішити проблеми якості дозвілля у соціальній системі, особливо не вистачає кваліфікованих знань та досліджень. Очікується, що це дослідження хоча б частково покаже, чи є відпочинок та дозвілля інвалідів у Литві досить добре організованим та доступним для людей з обмеженими фізичними можливостями. Ситуація у Литві з погляду відпочинку для людей з обмеженими фізичними можливостями вичена недостатньо, тому ця робота допоможе оцінити поточну ситуацію та дати рекомендації щодо подальшого розвитку відпочинку для людей з обмеженими фізичними можливостями. Завдання: визначити доступність та організацію оздоровлення в оздоровчих заходах для осіб з обмеженими фізичними можливостями; виявити можливий вплив економіко-фінансових, інформаційних, фізичних та психосоціальних факторів середовища на участь людей з обмеженими фізичними можливостями в рекреаційній діяльності з метою зміцнення здоров'я; обговорити потреби у дозвіллі та можливості задоволення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Методи: аналіз, систематизація та інтерпретація наукової літератури.

Background: Mixed martial arts (MMA) involve repeated high-intensity, explosive actions that cause substantial fatigue, underscoring the importance of effective recovery strategies. Purpose: This pilot study investigated short-term performance responses to different post-exercise recovery interventions in Polish MMA athletes. Methods: Sixteen athletes (14 males and 2 females) were randomly assigned to cryosauna (CRYO), cold-water immersion (CWI), foam rolling (FR), or passive recovery (CON), with 4 participants per group. The intervention lasted two weeks, with the assigned recovery intervention applied after each training session. Performance was evaluated before and after the intervention using the countermovement jump (CMJ), isokinetic knee peak torque (flexion and extension), and reactive stress tolerance of the determination test (DT). Data were analyzed using mixed-design ANOVA. Results: CMJ performance improved over time across groups. FR significantly increased knee extension (from 228.67 ± 26.49 N.m to 250.50 ± 22.41 N.m), whereas DT scores significantly increased in the CRYO group (from 247.50 ± 12.50 AU to 291.50 ± 15.61 AU) and significantly decreased in the CON group (from 290.25 ± 24.45 AU to 255.50 ± 24.18 AU). Significant Time × Group interactions were observed for DT (p < 0.001) and knee extension torque (p = 0.008). Conclusions: FR appeared beneficial for knee extension performance, whereas CRYO was associated with improved DT performance. Findings are exploratory and need confirmation in larger, controlled studies.