Liudmyla Varenyk

Mrs. Liudmyla Varenyk

orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
6 June 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АБАндрій Володимирович Березовський
Андрій Володимирович Березовський
ВПВолодимир Вікторович Петров
Володимир Вікторович Петров
ГГГригорій Юрійович Гаврилюк
Григорій Юрійович Гаврилюк
LVLiudmyla Varenyk
Liudmyla Varenyk
Актуальним на сьогодні є питання забезпечення населення екологічно безпечними продуктами птахівництва, без наявності в них залишкових кількостей антибактеріальних препаратів, що може призвести до виникнення антибіотикорезистентності у споживачів. Розробка комплексу заходів на птахофабриках без застосування антибактеріальних препаратів є перспективним напрямком розвитку в розрізі концепції «Єдине здоров’я». Метою дослідження було аргументувати принципи профілактики бактеріальних хвороб птиці з використанням альтернативних засобів. Експериментальні дослідження проводилися впродовж 2021-22 року на кафедрі вірусології, патанатомії та хвороб птиці, а також на кафедрі ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського національного аграрного університету та в птахівничих господарствах Сумської області. При проведенні епізоотологічних досліджень в птахогосподарствах було виявлено два синдроми, а саме респіраторний та кишковий, що супроводжували перебіг захворювань у птиці. Мікрофлора, що виділялася від птиці при перебігу інфекційних захворювань птиці при респіраторному синдромі була представлена: E. coli; K. pneumoniae; P. multocida; A. fumigatus; M. gallisepticum; P. vulgaris; S. aureus, Cl. perfringens; P. aeruginosa; P. mirabilis; S. enteritidis. При кишковому синдромі виділяли наступні культури: S. enteritidis; E. coli; C. jejuni; S. pullorum-gallinarum; E. agglomerans; S. faecalis; C. fetus ;S. aureus; Y. enterocolitica; P. aeruginosa; P. mirabilis; P. vulgaris. Збудники C. jejuni, P. vulgaris, E. coli, P. aeruginosa, S. enteritidis, P. mirabilis, S. aureus виділялись при респіраторному та кишковому синдромі. З метою профілактики бактеріальних хвороб птиці необхідно проводити їх контроль за схемою яка включає: регулярний діагностичний моніторинг (серологічні і мікробіологічні дослідження); бактеріальний контроль за виведенням та вирощуванням птиці; контроль циклу виробництва, імунопрофілактика, застосування пробіотикотерапії, проведення дезінфекції, регулярне проведення дератизації, вчасна специфічна профілактика. Важливу увагу необхідно приділяти ретроспективному аналізу ізольованої мікрофлори з обов’язковим визначенням чутливості ізольованих мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Для стабільної роботи птахівничого господарства важливо розробити та запровадити точки критичного контролю аналізу загроз (НАССР) на усіх стадіях виробництва продукції птахівництва. Першою критичною точкою є контроль мікробіологічних показників кормів; друга точка відповідає за контроль на технологічних об’єктах; третя точка відповідає за контроль на етапі виходу продукції.

27 December 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТФТетяна Іванівна Фотіна
Тетяна Іванівна Фотіна
LVLiudmyla Varenyk
Liudmyla Varenyk
Fighting antibiotic resistance is a global priority today. Antibiotic resistance is largely due to the overuse of antibiotics and lack of awareness of the problem. Antibiotic resistance poses a huge threat to humanity. Given the widespread use of antibiotics in agriculture, there is a need to introduce and use environmentally friendly antimicrobial agents. The aim of this experiment was to investigate the toxicity of Combiod as an alternative antimicrobial agent. The aim of the work was to investigate the acute toxicity and harmlessness of the drug "Combiod". Materials of the experiment – red-brown solution with a faint odor of iodine, 1 ml of the drug contains: povidone-iodine – 200 mg, sodium selenite – 1.2 mg. The experiments were carried out in the certified vivarium of the Regional Center RC "ECOMEDCHEM" of Sumy State University and Sumy National Agrarian University. All experimental studies on laboratory animals were performed in accordance with Directive 2010/63/EU. The parameters of acute toxicity at a single administration were studied in 40 white mice weighing 19.0-20.3 g and 40 white rats weighing 185-205 g. Establishment of toxicity parameters for prolonged oral administration was performed on 18 rats weighing 190±5.0 g, divided equally into 3 groups, which were selected according to the principle of the previous groups. The effect of the drug on the state of internal organs was determined using the ratio of mass coefficients of viscera to body weight of the killed rats of the experimental and control groups. The skin-resorptive effect was determined on white mice weighing 21-24 g. The local irritant effect was determined by the method of cutaneous applications on 10 rabbits weighing 2.75±0.25 kg. To study the harmful effect on the ocular mucosa by the conjunctival test, 6 experimental groups of rabbits, 3 animals each, were used. When Combiod was administered orally at doses of 4,024, 50, 100, 500, 1500, 2500 and 5000 mg/kg body weight, no changes in the clinical condition of the experimental animals and no deaths occurred. With prolonged oral administration of the drug for 30 days at doses of 4.024 mg/kg and 2500 mg/kg body weight, no changes in the clinical status and behavioral reactions of rats were observed. The drug has no negative effect on the hematopoietic system. The working solution of the drug at a concentration of 0.002% does not cause allergic reactions. According to the results of the experiment, it was found that this drug, in accordance with the International Standard GOST 12.1.007-76, can be classified as class IV toxicity (low-toxic substances), and according to the Global Harmonized System (GHS), it is classified as category 5. The prospect of further research in this direction is to determine the effect of the drug "Сombiod" on the quality and safety of poultry products.

14 March 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТФТетяна Іванівна Фотіна
Тетяна Іванівна Фотіна
LVLiudmyla Varenyk
Liudmyla Varenyk
У статті розглянуто питання ефективності санітарної обробки пташників та цеху з переробки м’яса птиці, що є критично важливими аспектами забезпечення безпечності продукції птахівництва. Дослідження проведено на бройлерній фермі та в цеху забою та переробки птиці. Для профілактичної дезінфекції в присутності птиці використовувався 0,25 % (25 мл на 10 л води) розчин деззасобу Бровадез плюс, для планової дезінфекції під час санітарних перерв – 0,5 % (50 мл на 10 л води) розчин Дезсан. Санація системи водопостачання здійснювалася 0,2 % розчином препарату Комбійод. В умовах цеху забою та переробки птиці для дезінфекції обладнання застосовували 0,25 % (25 мл на 10 л води) розчин Бровадез плюс та 0,2 % розчин Комбійод. Ефективність проведених санітарних заходів оцінювали за допомогою мікробіологічного аналізу проб, відібраних із поверхонь, що контактували з бройлерами та м’ясом птиці. Оцінювання проводили традиційними мікробіологічними методами та методом АТФ-біолюмінесценції. Дослідження включало визначення загальної кількості мікроорганізмів, коліформних бактерій та грибів. Результати показали, що механічне очищення перед дезінфекцією сприяло зменшенню загального рівня мікробного забруднення в середньому на 84%, а застосування запропонованої схеми дезінфекції забезпечило 99,9% ефективність знезараження. Найбільш складним для дезінфекції елементом обладнання виявилися гачки для кріплення тушок, що потребує особливо ретельного очищення перед обробкою дезінфектантами. Отримані результати підтверджують ефективність застосованих санітарних заходів і підкреслюють необхідність регулярного контролю чистоти у виробничих приміщеннях. Впровадження сучасних дезінфекційних засобів та комбінованих підходів до санітарної обробки дозволяє значно знизити мікробне забруднення та забезпечити відповідність продукції птахівництва вимогам безпеки харчових продуктів.

14 May 2026 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LVLiudmyla Varenyk
Liudmyla Varenyk
SSShkromada Shkromada
Shkromada Shkromada
LVL. V. Varenyk
L. V. Varenyk
У статті представлено системний огляд сучасних біотехнологічних та інструментальних методів досліджень, що застосовуються у ветеринарній медицині. Метою роботи є узагальнення, систематизація та критичний аналіз молекулярно-біологічних, біохімічних, інструментальних, оміксних і нанобіотехнологічних підходів, а також визначення їх ролі у сучасній діагностиці та наукових дослідженнях. Методологічною основою слугували принципи систематичного огляду літератури з елементами PRISMA-підходу, аналіз публікацій у базах Scopus, Web of Science, PubMed та Google Scholar за 2020-2025 рр. Використано методи аналізу, синтезу, порівняння, класифікації та узагальнення наукової інформації. У роботі детально розглянуто можливості PCR, qPCR, LAMP, RPA, секвенування нового покоління (NGS) та CRISPR-технологій у діагностиці інфекційних захворювань тварин. Окрему увагу приділено біохімічним та імунологічним методам, зокрема ELISA та ферментативним аналізам, які залишаються базовими у ветеринарній практиці. Інструментальні методи, такі як хроматографія, масспектрометрія, спектроскопія та мікроскопія, розглянуто як ключові підходи для високоточного аналізу біологічних зразків і виявлення біомаркерів патологічних процесів. Показано значення оміксних технологій (геноміка, протеоміка, метаболоміка) у формуванні системного розуміння біологічних процесів. Встановлено, що найбільш перспективним напрямом розвитку є інтеграція молекулярних, інструментальних, нанобіотехнологічних і цифрових методів у єдині діагностичні платформи з використанням біоінформатики та штучного інтелекту. Виявлено, що такі підходи підвищують точність діагностики, скорочують час аналізу та дозволяють здійснювати комплексний епізоотичний моніторинг. Водночас основними обмеженнями залишаються висока вартість обладнання, складність інтерпретації даних та недостатній рівень стандартизації окремих методів. Результати дослідження підкреслюють необхідність подальшої інтеграції технологій та розвитку мультидисциплінарних підходів у ветеринарній біотехнології для підвищення ефективності діагностики та профілактики захворювань тварин.

3 January 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТФТетяна Іванівна Фотіна
Тетяна Іванівна Фотіна
LVLiudmyla Varenyk
Liudmyla Varenyk
Чернігівська та Сумська області є регіонами з ендемічним дефіцитом йоду. Тому рекомендується доповнювати корм для птиці йодом, марганцем і цинком. Метою досліджень було кількісне визначення накопичення йоду в м’ясі бройлерів, а також у столових яйцях та в печінці курей – несучок із застосуванням препарату стабільного концентрованого йоду замість звичайного йодистого калію. Дослідження проводились у навчально – науковій лабораторії «Інноваційні технології та безпека і якість харчових продуктів» факультеті ветеринарної медицини Сумського НАУ та в польових умовах на бройлерній фермі «Путивльський бройлер» та на фермі по вирощуванню яєчної птиці ТОВ «Сумитехнокорм», Сумської області. Для дослідження використовували добових курчат із попереднім визначенням статі, яких розподілили на три групи по 100 особин (50 самців і 50 самок) і вирощували разом до 42-денного віку. Контрольна група отримувала стандартний комбікорм. Препарат розводили у питній воді безпосередньо перед застосуванням і задавали перорально в дозі 0,02 мл на 1 кг маси тіла, або 200 мл препарату на 1000 л води що відповідає 4 мг повідон-йоду та 24 мкг натрію селеніту. Курс тривалістю 7 днів проводили із розрахунку, що рівень pH питної води становить не менше 6-7. Включення до питної води повідон – йоду (полівініл-піролідон – йодиду) комплексу йоду з полівінілпіролідоном (ПВП), який має бактерицидну дію на грампозитивні та грамнегативні бактерії, а також має віруліцидну, фунгіцидну, спороцидну, антипротозойну дію (200 мл препарату на 1000 л питної води) призвело до підвищення вмісту йоду в м’ясі бройлерів у середньому на 15 та 75 % порівняно з контрольною групою, яка не отримувала препарат. Яйця від курей-несучок, які отримували питну воду з повідон – йодом містили на 25 і 95 % більше йоду, ніж яйця від курей – несучок контрольної групи. Також встановлено, що задавання препарату курям – несучкам призводило до збільшення вмісту йоду в печінці курей на 12,5 – 25 %. Збагачене йодом м'ясо птиці та яйця яке можна рекомендувати як функціональну їжу населенню.

21 September 2026 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SSShkromada Shkromada
Shkromada Shkromada
LVLiudmyla Varenyk
Liudmyla Varenyk
Антимікробна резистентність серед патогенних мікроорганізмів людини та тварин є однією з ключових проблем сучасної охорони здоров’я, що знижує ефективність доступних методів антибактеріальної терапії. Обмежені темпи розроблення нових антимікробних препаратів посилюють загрозу поширення резистентних патогенів та ускладнюють лікування бактеріальних інфекцій. Особливе значення має харчовий шлях передачі резистентних мікроорганізмів і генів антимікробної резистентності, зокрема через продукти тваринного походження. Це підкреслює необхідність комплексного моніторингу та контролю антимікробної резистентності з урахуванням взаємозв’язку між здоров’ям людини, тварин і станом навколишнього середовища відповідно до концепції «Єдине здоров’я». Цей огляд поширеність резистентностійких Escherichia coli та Salmonella spp. у навколишньому середовищі, тваринництві, лікарнях та харчових продуктах. Глобальне поширення мікроорганізмів із множинною лікарською стійкістю (МЛС) є однією з актуальних загроз громадському здоров’ю, що має значення як для людей, так і для тварин. Концепція «Єдине здоров’я» (One Health) наголошує на взаємозв’язку між здоров’ям людини, тварин і станом навколишнього середовища та необхідності комплексного підходу до контролю антимікробної резистентності (АМР). Спільне середовище та використання антимікробних препаратів створюють передумови для циркуляції резистентних мікроорганізмів між людьми та тваринами-компаньйонами. Водночас роль домашніх тварин у поширенні МЛС залишається недостатньо вивченою, що обґрунтовує необхідність подальших досліджень у межах концепції «Єдине здоров’я». Резистентні мікроорганізми, гени антимікробної резистентності та залишки антимікробних препаратів можуть мігрувати через харчові продукти, спілкування, стічні води та інші компоненти довкілля. У зв’язку з цим ефективний контроль антимікробної резистентності потребує всебічного системного підходу.