Bu çalışma, üniversite öğrencilerinin finansal bilgi düzeyi ile sosyo-ekonomik ve sosyo-demografik özellikleri arasındaki ilişkiyi belirlemeyi amaçlamıştır. Araştırmanın örneklemini 2050 öğrenci oluşturmuş olup, çalışma genel tarama (survey) modeli kullanılarak gerçekleştirilmiştir. Verilerin analizinde parametrik testler (t-testi ve ANOVA) ve parametrik olmayan testler (Mann, Whitney U ve Kruskal-Wallis H) kullanılmıştır. Çalışma sonuçları, öğrencilerin finansal okuryazarlık düzeyinin düşük olduğunu ortaya koymuştur. Cinsiyet, yaş, öğretim türü, eğitim alanı ve düzeyi, akademik başarı, çalışma hayatına ait deneyim, aile eğitim ve gelir düzeyi ve kredi kartı sahipliğinin finansal okuryazarlık seviyesi açısından temel belirleyiciler olduğu sonucuna ulaşılmıştır. Ayrıca, televizyonun finansal okuryazarlık üzerinde diğer finansal bilgi kaynaklarından daha etkin olduğu saptanmıştır. Bu kapsamda, finansal okuryazarlığa ilişkin derslerin ve uygulama çalışmalarının müfredata yerleştirilmesinin öğrencilerin finansal okuryazarlık düzeyini artırtabileceği dikkate alınmalıdır.
7 February 2024 in Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Мета даної статті полягає в дослідженні процесу управління конкурентоспроможністю підприємства на засадах сталого розвитку. Актуальність теми обумовлена необхідністю забезпечення довгострокової успішності підприємств у глобальному економічному середовищі, зокрема шляхом поєднання ефективного управління з врахуванням принципів сталого розвитку. Для досягнення поставленої мети, у статті використана методика аналізу та синтезу, що дозволяє провести комплексне дослідження процесу управління конкурентоспроможністю на основі сталого розвитку. Аналітичний підхід та порівняльний аналіз були використані для виявлення ключових аспектів управління та їх впливу на конкурентоспроможність підприємства. Отримані результати демонструють, що ефективне управління конкурентоспроможністю на засадах сталого розвитку сприяє збереженню конкурентної переваги підприємства. Застосування такого підходу сприяє оптимізації виробничих процесів, зменшенню впливу на навколишнє середовище та раціональному використанню ресурсів. Крім того, управління конкурентоспроможністю на засадах сталого розвитку сприяє покращенню взаємовідносин із зацікавленими сторонами, підвищенню репутації та залученню інвестицій. Важливо підтримувати постійний діалог зі зацікавленими сторонами для забезпечення взаєморозуміння та спільної роботи над досягненням сталого розвитку. Практична цінність статті полягає у визначенні принципів та інструментів управління конкурентоспроможністю підприємства на засадах сталого розвитку. Результати дослідження надають підстави для впровадження стратегій, спрямованих на збалансовану взаємодію з економічними, соціальними та екологічними аспектами діяльності підприємств. Це може сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємства, його стабільності та стійкості до зовнішніх змін. Стаття наголошує на необхідності усвідомлення підприємствами своєї соціальної відповідальності та впливу на сталість економічного, соціального та екологічного середовища. Шляхом впровадження інноваційних практик управління, підприємства можуть стимулювати сталість та конкурентоспроможність в своїй галузі.
Economics is a science that investigates human behaviors. The rational person of Classical and Neoclassical Economics and the person with bounded rationality of behavioral economics are affected by individual, psychological, and social factors in their economic decisions. These factors are the fundamental determinants of the financial behaviors exhibited by the individuals in a society. These factors that affect individual financial decisions transform the rational person of classical economics into an individual with bounded rationality, which draws the theoretical framework of the concept of bounded rationality. This study provides a theoretical framework for an association between behavioral economics and financial behaviors. The central thesis of this study is that financial behaviors are an integral part of behavioral economics studies. When an interdisciplinary approach is taken, both fields examine the individual, psychological, and social factors that affect individuals' economic decisions. Although behavioral economics is considered a separate field, this study shows that individuals' economic behavior and decision-making are also examined within the scope of financial behavior.