Cryptocurrency holdings in conventional portfolios challenge the empirical adequacy of standard tail-risk estimators. This study identifies a calibration mechanism that brings feature-based machine learning to supervisory-grade value at risk (VaR) coverage, improves its joint VaR and expected shortfall (ES) record relative to volatility filtering, and measures the value of tail-oriented allocation. Ten risk models are evaluated on equity, cryptocurrency and mixed portfolios across 1397 out-of-sample trading days, covering several distinct market phases. Three of these models are variants of a single learner, sharing the same feature set and estimation protocol, and differing only in how the predicted quantile is placed. Uncalibrated gradient boosting understates the tail in every portfolio, yielding violation rates as high as 10.81% against a 5% nominal level, and volatility filtering does not correct the shortfall. Split-conformal calibration keeps forecasts in the green zone of the generalised traffic-light criterion throughout and under every initialisation, yet 47 of the 49 significant loss comparisons still favour a classical benchmark. Separation is only modestly stronger on the cryptocurrency book, at 19 significant comparisons against 15 for each of the other two portfolios. Minimum conditional value at risk (CVaR) allocation reduces realised tail loss by 65% and maximum drawdown by 64% without improving risk-adjusted return. Thus, the evaluated machine learning models require calibration to achieve adequate coverage, whereas the econometric benchmarks retain an advantage in predictive accuracy.
26 May 2025 in Цифрова економіка та економічна безпека
Досліджено еволюцію цифровізації як ключового чинника трансформації системи міжнародних економічних відносин (МЕВ). Проаналізовано історичні передумови становлення цифрової економіки – від інформатизації до економіки даних та штучного інтелекту. Визначено основні вектори впливу цифровізації на структуру світової торгівлі, міжнародний рух капіталу, глобальні ланцюги доданої вартості та характер міжнародної конкуренції. Особливу увагу приділено аналізу викликів для національних економік в умовах цифрової нерівності, кіберризиків та зростання ролі великих технологічних корпорацій (Big Tech). Обґрунтовано, що цифровізація формує нову архітектуру МЕВ, де ключову роль відіграють дані, цифрові платформи та транскордонні потоки інформації. Запропоновано напрями адаптації зовнішньоекономічної політики України в контексті євроінтеграції та повоєнного відновлення.
Досліджено розвиток підходів до регулювання діяльності транснаціональних корпорацій у контексті еволюції світової економіки та посилення глобалізаційних процесів. Проаналізовано перехід від фрагментарних національних механізмів контролю до формування комплексної багаторівневої системи міжнародного регулювання, що поєднує державні інструменти, наднаціональні інституції та добровільні корпоративні стандарти. Визначено вплив цифровізації, розвитку глобальних ланцюгів створення вартості та зростання ролі нематеріальних активів на ускладнення взаємодії між транснаціональними корпораціями та державами. Охарактеризовано сучасні інструменти регулювання, зокрема антимонопольну політику, податкові ініціативи в межах BEPS, екологічні, соціальні та управлінські стандарти (ESG), механізми прозорості та корпоративної звітності. Виявлено ключові проблеми, пов’язані з податковою оптимізацією, концентрацією економічної влади, впливом на національні економіки, нерівномірним розподілом ресурсів та трансформацією глобальних ринків. Досліджено особливості функціонування цифрових транснаціональних корпорацій, які формують нові виклики для національних систем регулювання, зокрема у сфері оподаткування, конкуренції та захисту даних. Обґрунтовано необхідність посилення міжнародної координації регуляторної політики, удосконалення механізмів контролю діяльності транснаціональних корпорацій та адаптації національних інструментів до умов цифрової економіки. Підкреслено значення забезпечення балансу між економічною ефективністю та соціальною відповідальністю бізнесу в умовах глобалізації. Доведено, що ефективне регулювання діяльності транснаціональних корпорацій можливе лише за умов інтеграції національних і міжнародних інструментів, що сприятиме забезпеченню сталого розвитку, підвищенню прозорості глобальних економічних процесів, зміцненню довіри до міжнародних інституцій та формуванню справедливого конкурентного середовища. Окремо підкреслено значення формування ефективних механізмів міжнародної співпраці у сфері контролю діяльності транснаціональних корпорацій, що сприятиме підвищенню результативності регуляторної політики та забезпеченню довгострокової економічної стабільності.
У статті досліджується трансформація бізнес-моделей медіа в умовах цифрової економіки. Звернуто увагу на сучасні підходи до розвитку галузі, зокрема застосування підписних та freemium моделей, а також персоналізацію контенту під потреби аудиторії. Важливу роль відіграють мультиканальні платформи, які дозволяють медіа більш ефективно взаємодіяти з користувачами та поширювати інформацію. Розглянуто основні виклики, з якими стикаються медіакомпанії: зростання конкуренції, постійна необхідність технологічних оновлень, фінансові обмеження та дотримання етичних норм при роботі з даними користувачів. Окремо відзначено швидкі зміни споживчих звичок, що змушує медіа адаптувати стратегії та шукати нові способи залучення аудиторії. Перспективи розвитку включають диверсифікацію джерел доходів, впровадження нових форматів контенту, автоматизацію внутрішніх процесів і розширення присутності на міжнародних ринках.
30 April 2026 in MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS
This paper presents a systematic bibliometric analysis of applications of the system dynamics (SD) methodology in economics and finance, based on 945 Scopus-indexed publications from 1980-2026. The analytical framework combines frequency distribution analysis, thematic classification by author keywords, citation metrics, and keyword co-occurrence analysis. The results demonstrate consistent growth in SD-related publication activity, from 42 papers in 1980–1999 to 353 in 2020–2026. The thematic structure is dominated by Innovation and Technology (262 papers), Construction and Infrastructure (191), and Sustainability (157), while financial applications such as Banking and Credit (17), Capital Structure (15), and Taxation (30) remain significantly underrepresented. Instrumental analysis reveals VenSim as the dominant simulation platform (44 mentions), with Python-based tools virtually absent from the sample (1 mention). The XMILE interoperability standard is not referenced in any abstract within the sample. A classification matrix maps twelve thematic clusters against methodological characteristics, including primary tools, hybrid approaches, validation reporting, and Python integration. Four research gaps are identified and substantiated quantitatively: the limited application of SD in taxation and fiscal regulation, the absence of Python integration in financial SD research, the lack of a micro-to-macro derivation methodology linking enterprise-level stock-flow models to jurisdictional tax dynamics, and the systemic gap between established SD validation protocols and actual reporting practices. The proposed classification matrix and gap identification provide a quantitative foundation for directing future SD research toward underexplored domains of economic and financial analysis.
19 June 2025 in Herald of the Economic Sciences of Ukraine
The article explores the implementation of the “Pillar Two” solution under the OECD’s global initiative to optimize the taxation of multinational enterprises (MNEs). It analyzes decision-making approaches that governments and MNEs may adopt to assess the implications of the GloBE Rules. Special attention is given to the methodology for calculating the effective tax rate (ETR) and the top-up tax, considering jurisdiction-specific features and tax incentives. The article proposes using modern analytical tools to formalize decision-making processes, evaluate economic and fiscal impacts, and optimize tax planning within the framework of the new global rules. Applying the proposed approach is expected to help minimize competitiveness risks arising from excessive tax burdens and enhance fiscal sustainability amid an evolving global tax landscape.