The study was designed to trace winterers' parameters of vegetative and energetic activity supply over time, arbitrary regulation of mental processes, and evaluation of sleep quality. It also aims to identify a complex of informative criteria for human adaptation to harsh living conditions. To this effect, we created an original model that allows to optimize diagnostics of people's functional state and its dynamics given a variety of factors. We examined ten winterers (seven men and three women) whose mean age was 35.4 ± 2.0 years, and 18–28 records per participant were obtained for everyone. Three options for specific changes of adaptive and compensatory reactions in the participants of the long-term Antarctic expedition were observed. The first included pronounced vasomotor responses of the hypertonic type with preserved functions of the somnogenic mechanisms. In the second option, measured parameters remained almost always within the norm. For the third option, typical were vasomotor responses following the dystonic type, sleep disturbances of varying degrees, and unstable evaluations of health, activity, and mood, with a tendency to decrease. Under unfavorable changes in the vasomotor responses during the wintering season, the signs of maladaptive changes in the brain's functional state were clearer. A relatively higher proportion of insufficiently adaptive productivity changes as a result of decreasing functional state was seen in the winterers with the first variety of adaptation dynamics. In the people with the second variety, a sufficient level of adaptation is often reached by a compensatory reaction type. As for the third variety, the subjects had the least representation of the stable reaction type and significant compensatory and exhaustive types. Thus, the results allow us to identify a complex of informative parameters that permits evaluating the quality and dynamics of human adaptation to long-term extreme life conditions. The data have to be considered to forecast work productivity in extreme conditions, study the quality and duration of adaptation, and plan measures to prevent the disruption of adaptive-compensatory mechanisms in the wintering team. Метою роботи було вивчення динаміки показників вегетативного та енергетичного забезпечення діяльності, довільної регуляції психічних процесів та самооцінки якості нічного сну в учасників зимувального загону та визначення комплексу інформативних показників, які дозволяють всебічно оцінити якість і динаміку адаптації людини до тривалих екстремальних умов життєдіяльності. Для виконання завдань дослідження було створено оригінальну модель, яка дозволяла оптимізувати діагностику функціонального стану людини та його динаміки в умовах дії різних чинників. Було проведено обстеження 10 зимівників (сім чоловіків та троє жінок), середній вік яких складав 35,4±2.0 років, та отримано результати від 18 до 28 обстежень для кожного. Було визначено три варіанти динаміки адаптивно-компенсаторних реакцій учасників зимувального загону. Перший характеризувався виразними вегето-судинними реакціями за гіпертонічним типом на тлі збереження функціонування сомногенних механізмів; при другому всі досліджені показники практично не виходили за межі нормативних значень; для третього були типовими вегето-судинні реакції за дистонічним типом, порушення нічного сну різного ступеня виразності, нестабільні з тенденцією до зниження оцінки самопочуття, активності та настрою. На тлі неадаптивних змін вегетативного реагування під час зимівлі стають виразнішими ознаки негативної динаміки функціонального стану мозку, особливо у обстежених з першим варіантом динаміки адаптації. У осіб з другим варіантом достатній рівень адаптації часто досягається за рахунок компенсаторного типу реагування. Особи з третім варіантом динаміки адаптації характеризуються найменшою представленістю стабільного типу на тлі домінування компенсаторного і виснажливого типу реагування. Таким чином, результати обстеження дозволили визначити комплекс інформативних показників, які дозволяють оцінити якість і динаміку адаптації людини до тривалих екстремальних умов життєдіяльності. Ці дані необхідно враховувати для прогнозу ефективності роботи в екстремальних умовах, для...