Volodymyr Kuzmenko

Mr. Volodymyr Kuzmenko

orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 January 2024 in Theory and practice of design
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VKVolodymyr Kuzmenko
Volodymyr Kuzmenko
NONatalia Valentynivna Ostapenko
Natalia Valentynivna Ostapenko
The modern development of 3D scanning technologies allows us to recreate the visible reality in the virtual world. For example, designers can experiment with digitised clothes in various graphic editors, changing their colour, material texture, etc. This allows them to review design options without wasting time on implementing the next iteration of the product, making their work easier. In general, 3D scanners can be divided into two types of scanning: contact and non-contact. The article reviews the well-known common methods of active and passive non-contact scanning. Their disadvantages and advantages are briefly described. Methodology. Based on systematisation and generalisation, comparative analysis of 3D scanner types, and information and research approaches. The results. The feasibility of using a smartphone as a modern tool for designers has been proven not only for photogrammetry today, but also opens up prospects for active scanning in the future. This is due to the constant improvement of smartphone cameras, the increase in their computing power and the introduction of new technologies, such as LiDAR / Time of Flight scanners in some models. The article lists the types of active and passive devices for three-dimensional scanning and describes the principles of their operation. The article provides a graphical representation of the layout of the working elements of active and passive 3D scanners. Based on the analysis of research, recommendations on the use of the device for scanning are given. Scientific novelty. The scanning methods are analyzed, the methods disadvantages and advantages are shown. Practical significance. 3D scanning technologies are analysed, recommendations for selection are given. Сучасний розвиток технологій 3D-сканування дозволяє відтворювати видиму реальність у віртуальному світі. Наприклад, дизайнери можуть експериментувати з оцифрованим одягом у різних графічних редакторах, змінюючи його колір, текстуру матеріалу тощо. Це дозволяє їм переглядати варіанти дизайну, не витрачаючи час на реалізацію наступної ітерації продукту, що полегшує їхню роботу. Відомо, що 3D-сканер – це пристрій для побудови цифрових тривимірних моделей на основі аналізу реального об'єкта або середовища для збору даних про його форму і, якщо можливо, колір. Загалом, 3D-сканери можна розподілити на два типи сканування: контактне та безконтактне. В статті розглянуто відомі розповсюджені методи активного та пасивного безконтактного сканування. Коротко описано їх недоліки та переваги. Методологія. Ґрунтується на систематизації та узагальненні, порівняльному аналізі типів 3D-сканерів, інформаційно-дослідницьких підходах. Результати. Доцільність використання смартфона як сучасного інструменту для дизайнерів доведена не тільки для фотограмметрії сьогодні, але й відкриває перспективи для активного сканування в майбутньому. Це пов'язано з постійним вдосконаленням камер смартфонів, збільшенням їх обчислювальних потужностей і впровадженням нових технологій, таких як LiDAR / Time of Flight сканерів у деяких моделях. У статті перераховані типи активних і пасивних пристроїв для тривимірного сканування та описані принципи їх роботи. Наведено графічне зображення компонування робочих елементів активних і пасивних 3D-сканерів. На основі аналізу досліджень надано рекомендації щодо використання пристрою для сканування. Наукова новизна. Проаналізовано методи сканування, показано недоліки та переваги методів. Практична значущість. Проаналізовано технології 3D-сканування, надано рекомендації щодо вибору.

24 April 2026 in Theory and practice of design
Verified
Journal Article
Open access
NON. Ostapenko
N. Ostapenko
VKVolodymyr Kuzmenko
Volodymyr Kuzmenko
TST. Struminska
T. Struminska
VYV. Yalovyi
V. Yalovyi
OKO. Kolosnichenko
O. Kolosnichenko
Метою роботи є наукове обґрунтування комплексу естетико-ергономічних чинників проєктування медичної захисної маски як об’єкта сучасного дизайну та визначення принципів її формоутворення у взаємозв’язку з антропометрією обличчя, вимогами функціонального захисту й візуально-образною репрезентацією в структурі повсякденного й комунікативного образу людини. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному поєднанні методів дизайн-аналізу й ергономічного підходу. Застосовано морфологічний і композиційно-пропорційний аналіз форми виробу з урахуванням закономірностей гармонізації та принципів пропорційності, зокрема апеляції до пропорційних співвідношень обличчя; естетико-семантичний аналіз маски як елемента образу й носія комунікативних значень у постпандемічному соціокультурному контексті. Елементи ергономічної оцінки спрямовані на зіставлення вимог комфортності носіння, щільності прилягання, стабільності фіксації та збереження захисної функції з вимогами візуальної виразності й цілісності силуетно-лінійної побудови. Результати. Виявлено, що проєктування медичної захисної маски в системі сучасного дизайну має спиратися на узгодження трьох взаємопов’язаних контурів: функціонального – захист, щільність прилягання, гігієнічність; ергономічного – комфорт, керованість посадки, стабільність під час мовлення та міміки; естетико-композиційного – гармонізація з пропорціями обличчя, ритміко-лінійна організація, візуальний баланс. Обґрунтовано доцільність трактування маски як об’єкта формотворення, а також систематизовано дизайн-чинники, що підвищують естетичну інтеграцію маски в образ відповідно до контексту використання. Наукова новизна полягає в комплексному визначенні медичної захисної маски як об’єкта сучасного дизайну, для якого естетико-ергономічні параметри є не додатковими, а системоутворювальними чинниками проєктного рішення. Уточнено принципи гармонізації форми маски з пропорціями обличчя в логіці композиційно-пропорційного підходу й окреслено взаємозалежність між ергонмічною адекватністю виробу та його візуальною коректністю в структурі костюмного образу. Практична значущість результатів полягає в можливості застосування сформульованих положень для формування дизайн-вимог до проєктних рішень медичних масок, розроблення серійних та індивідуалізованих моделей, а також для експертної оцінки наявних зразків за критеріями ергономіки й естетичної інтегрованості в образ користувача.

22 April 2026 in Humanities science current issues
Verified
Journal Article
Closed access
OKOlena Kolosnichenko
Olena Kolosnichenko
VYVitalii Yalovyi
Vitalii Yalovyi
VKVolodymyr Kuzmenko
Volodymyr Kuzmenko

22 October 2026 in Engineering Proceedings
Verified
Conference Paper
Open access
PDF file
SCSerhii Mykolaiovych Chumachenko
Serhii Mykolaiovych Chumachenko
MSMaksym Sukalo
Maksym Sukalo
LPLevon Petrosian
Levon Petrosian
VKVolodymyr Kuzmenko
Volodymyr Kuzmenko
Conventional automated radiation-monitoring systems were designed for peacetime conditions and rely on hierarchical, hub-and-spoke topologies that are highly vulnerable to kinetic damage and electronic countermeasures. Operational experience accumulated since 2022 at the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant has shown that such legacy architectures cannot guarantee the continuity of dose-rate observations in active combat zones, creating an unacceptable transboundary radiological risk. This paper proposes a systems approach to the design of an adaptive sensor field that combines stationary stations, mobile UAV/UGV platforms and disposable autonomous microsensors into a single heterogeneous mesh network. The Analytic Hierarchy Process (AHP) was used to rank sensing alternatives against five criteria, and a probabilistic survivability model was derived to compare centralised and mesh topologies under combined kinetic and electronic-warfare (EW) pressure. A field-deployable measurement node based on the J305 Geiger–Müller tube, an ESP32 micro-controller and a LoRa Meshtastic back-haul is described in detail, together with results from a 372-point walking survey in Kyiv and from a 24 h observation that captured the G4 geomagnetic storm of 5 May 2023. The proposed mesh field retains a survivability of Sfield = 0.78 at 40% node loss, against 0.12 for the centralised baseline—a 6.5-fold advantage that justifies the higher initial deployment cost in contested environments.