To solve the contradiction between achieving long-term economic growth and reducing the consumption of certain types of resources, the concept of sustainable resource saving economic development must be put into practice. The purpose of this research is to establish criteria, develop indicators, and identify factors of the sustainable energy-saving economic development, as well as to test the developed theoretical provisions using the example of natural gas consumption by different countries. To achieve this goal, various methods were used, including economic and mathematical modeling, time series analysis, factor analysis, regression analysis, and so on. The criteria were formalized, according to which a certain type of economic development can be attributed to energy saving both at the level of the state economy as a whole and at the level of individual industries and enterprises. It was established that the formalized criteria of the sustainable energy-saving economic development have the form of chains of inequalities, and their application makes it possible to identify the general conditions for ensuring this type of development. The main properties of energy-saving economic development were identified. They include the pace of this development, its potential, balance, permanence, and other characteristics. Indicators that can be used to quantify these characteristics were developed. The factors influencing the scale and time characteristics of sustainable energy-saving economic development at the level of the state economy and that of industries and individual enterprises, were systematized. The dynamics of natural gas consumption in different countries was analyzed. The reasons for the lack of energy-saving natural gas economic development in some countries were identified. A quantitative assessment of the properties of this type of economic development by country was conducted. The influence of some factors on the parameters of the sustainable energy-saving natural gas economic development of countries was analyzed. The existence of a negative effect of the rebound in the consumption of natural gas was established at certain intervals in some countries. The obtained results provide an opportunity to increase the degree of understanding of the complex patterns that underlie the sustainable energy-saving economic development of states, industries, and enterprises. These results can also be used in the development of government programs to stimulate energy conservation.

The formation of the educational environment in higher educational institutions of Ukraine is based on the principle of student-centeredness, which involves a personal approach both to the educational process and to the socio-cultural adaptation and development of students. The implementation of mentoring programs at higher educational institutions makes it possible to individualize the educational process according to the needs of students, in particular, at the same time, uniting all students in common aspirations and needs. The study purpose: to deepen the scientific exploration of academic mentoring peculiarities at higher educational institutions of Ukraine. methods of research applied: phenomenological ‒ to provide an opportunity to explore academic mentoring through the analysis of social practice; hermeneutic ‒ to interpret specific terminology; comparative – for comparing mentoring activities under different conditions and regarding categories of students; cognitive – in the process of the mentoring phenomenon learning in the modern educational space. Globalization processes in education have led to the need to find innovative methods of educational process implementation in a multicultural educational space based on the principle of student-centeredness. Nowadays, the educational process involves a much broader trajectory than just learning. It is important to form a comprehensively developed personality, a specialist capable of competing on the home and international labor market. A mentor is an experienced and reliable advisor or consultant who can be an employee of a higher educational institution or other organizations or enterprises and who, receives a salary and performs duties, provides advice to students, and psychological and organizational support, coordinates student projects in specified directions (IT, economy, etc.), promotes the development of general competencies to ensure a comfortable learning environment, and increase the level of academic success. Academic mentoring at higher educational institutions is effectively implemented in Mentoring Centers through the involvement of scientific and pedagogical workers, stakeholders, and specialists with practical experience.

Анотація. Наголошено, що підтримка світовою спільнотою України в боротьбі проти російської агресії здійснюється сьогодні не лише на рівні військової допомоги, а й у всіх сферах соціального життя. Розуміння особливостей науково-освітніх проєктів у межах співпраці Україна НАТО сприятиме залученню до такої діяльності широкого кола зацікавлених осіб, що сприятиме усесторонній реалізації права на освіту, вдосконаленню співробітництва і використання наукових здобутків для забезпечення миру у світовому просторі. Мета статті – проаналізувати особливості та тенденції розвитку науково-освітніх проєктів НАТО в Україні. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, діалектичний, порівняльний, логіко-нормативний, логіко-семантичний. Наукова новизна статті полягає у тому, що здійснено комплексний аналіз науково-освітньої співпраці та проєктної діяльності НАТО в Україні, що триває з 1991 року і сьогодні актуалізувалася з огляду на виклики війни росії проти України. Активна підтримка і надання допомоги у навчанні військових, реалізація науково-дослідних програм по забезпеченню екологічної безпеки та вироблення стратегічних підходів у сфері науки та охорони довкілля через надання фінансової підтримки, реалізацію освітніх практик сприяє усебічній співпраці України зі світовим співтовариством в рамках програми НАТО "Наука заради миру та безпеки". Така діяльність допоможе Україні інтегруватися у світове наукове співтовариство на умовах паритету у всіх напрямах науково-дослідної діяльності.

Стаття присвячена поглибленню дослідження пріоритетних напрямків міжнародної співпраці закладів вищої освіти, що передбачає спрямування міжнародної діяльності українських ЗВО на розширення міжнародного партнерства із ЗВО різних країн, а також з дипломатичними представництвами України за кордоном з метою збільшення можливостей для академічної мобільності науково-педагогічних працівників та студентів, залучення іноземних інвестицій для свого розвитку. Наголошено, що серед важливих цінностей Європейського простору вищої освіти та принципів Болонської Декларації які визначає Паризьке комюніке виокремлюють наступні: академічна свобода, академічна доброчесність, інституційна автономія, участь студентів і працівників у врядуванні вищої освіти, публічна відповідальність за вищу освіту та публічна відповідальність вищої освіти. Виокремлено інституційну автономію як одну з ключових цінностей у вищій освіті, що передбачає здатність закладів вищої визначати власні пріоритети щодо стратегічного напряму діяльності закладу. Акцентовано увагу на пріоритетних напрямках міжнародної співпраці: збільшення Рамкових Угод про Співпрацю із ЗВО різних країн; збільшення можливостей для академічної мобільності; розширення співпраці з міжнародними мережами, платформами, організаціями, асоціаціями; співпраця з дипломатичними представництвами. Наголошено, що міжнародну співпрацю у сфері вищої освіти необхідно реалізовувати на основі ключових цінностей, які визнають і яких дотримуються усі учасники освітнього простору, а саме: справедливість; прозорість; підтримка; відповідальність; різноманітність; дружній підхід. Зазначено, що важливою складовою міжнародної співпраці у сфері вищої є науково-освітня дипломатія, а для розвитку потенціалу українських ЗВО необхідною є постійна співпраця з освітніми платформами та мережами. Акцентовано на необхідності збільшення Рамкових Угод Університету, що продиктована вимогами до науково-педагогічних працівників щодо проходження стажування за кордоном, участі у міжнародних конференціях, семінарах, круглих столах та проведення наукових досліджень у закордонних ЗВО.