Ганна Кірейцева

Prof. Ганна Кірейцева

orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

14Years (2013-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
8 May 2024 in Science and innovation
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІЗІ Замула
І Замула
ОШО Шавурська
О Шавурська
Ганна КірейцеваГанна Кірейцева
Ганна Кірейцева
Вступ. Основною метою міжнародного економічного співробітництва у досягненні цілей сталого розвитку є вирішення глобальних проблем щодо подолання бідності, збереження планети та економічний розвиток в цілому.Проблематика. Додаткових досліджень потребує оцінка досягнень та окреслення можливостей України у реалізації цілей сталого розвитку як інноваційного підходу до її повоєнного відновлення, що є актуальним для залучення імпакт-інвестицій як інноваційного інструменту інвестування.Мета. Оцінка досягнень та окреслення можливостей України у реалізації економічних, соціальних і екологічних цілей сталого розвитку в умовах повоєнного відновлення.Матеріали й методи. В основу дослідження покладено концепцію сталого розвитку. Для вивчення сучасного стану досягнення сталого розвитку Україною та окреслення повоєнних перспектив використано емпіричні (спостереження, опис) та теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення) методи наукового дослідження.Результати. Аналіз соціальних та екологічних цілей сталого розвитку в Україні свідчить про позитивну динаміку до 2022 року та ілюструє високий потенціал у досягненні цілей сталого розвитку. З 2022 року ситуація у всіх складових сталого розвитку є кризовою. Через війну стрімко зросла міграція населення та рівень безробіття, зросла смертність і скоротилася народжуваність, знизилися економічні показники розвитку країни. Найгірша ситуація в Україниу реалізації екологічних цілей.Висновки. Для повоєнного відновлення необхідним є створення умов для залучення інвестицій, більша частина яких має бути імпакт-інвестиціями. Для цього необхідно врегулювати на законодавчому рівні імпакт-інвестування, сприяти розкриттю у звітності підприємств інформації про їхню соціальну та екологічну діяльність, а також формувати посередницькі платформи для інвесторів, які бажають здійснювати капіталовкладення у сталий розвиток.

20 November 2013 in Economics & Sociology
Verified
Journal Article
Closed access
Iruna ZamulaIruna Zamula
Iruna Zamula
Ганна КірейцеваГанна Кірейцева
Ганна Кірейцева

30 December 2024 in Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІЦІ.ю. Циганенко-Дзюбенко
І.ю. Циганенко-Дзюбенко
Ганна КірейцеваГанна Кірейцева
Ганна Кірейцева
ОГО.л. Герасимчук
О.л. Герасимчук
ГСГ.в. Скиба
Г.в. Скиба
СХС.в. Хоменко
С.в. Хоменко
Статтю присвячено актуальній проблемі планування та реалізації моніторингу малих річок вумовах урбанізації та військових дій. Проаналізовано сучасний стан гідрографічної мережі Житомирської області та виявлено, що більшу частину поверхневих водних ресурсів формують самемалі річки. Досліджено особливості державного моніторингу поверхневих вод та встановлено, щомалі річки, які протікають у міському середовищі та зазнають суттєвого антропогенного впливу,не охоплені системою спостережень. На прикладі річки Кам'янка проведено моніторинг за гідрохімічними показниками впродовж 2019–2023 рр. та виявлено перевищення нормативів за показниками хімічного споживання кисню та загального заліза. Результати порівняно з даними по річціТетерів. Розглянуто вплив військових дій на території Житомирської області на гідрографічнумережу регіону та представлено карту ураження водних об'єктів. Виділено особливості реалізаціїмоніторингу малих річок в умовах військових дій, які включають: пріоритетизацію безпеки персоналу, використання дистанційних методів збору даних, швидке реагування на зміни екологічної ситуації, інтеграцію різноманітних джерел інформації, фокус на виявлення специфічних військових забруднювачів, розроблення прогностичних моделей поширення забруднень, посилену увагудо стану підземних вод, налагодження міжвідомчої та міжнародної співпраці. Запропоновано перспективні напрями розвитку досліджень, які включають розроблення автоматизованих системраннього виявлення забруднень, створення комплексних моделей відновлення водних екосистемта розвиток методів біомоніторингу, адаптованих до умов підвищеного антропогенного навантаження.

27 March 2025 in Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Ганна КірейцеваГанна Кірейцева
Ганна Кірейцева
ІЦІлля Циганенко-Дзюбенко
Ілля Циганенко-Дзюбенко
У статті досліджено основні причини антропогенного забруднення водних ресурсів та фактори перевищення нормативних показників якості води. Систематизовано джерела забруднення за їхнім впливом на загально-санітарні та специфічні показники якості води. Проаналізовано вплив промислових і сільськогосподарських стоків, комунальних відходів та урбанізаційних процесів на гідрохімічні параметри водних об'єктів. Особливу увагу приділено забрудненню важкими металами та стійкими органічними забруднювачами, що становлять найбільшу небезпеку для водних екосистем та здоров'я населення. Обґрунтовано поділ показників якості води відповідно до вимог національного законодавства та Водної рамкової директиви ЄС. Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми забруднення водних ресурсів, що включає вдосконалення технологій очищення стічних вод, посилення контролю за скидами та проведення регулярного моніторингу якості води.

20 December 2024 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
Verified
Journal Article
Closed access
ГСГалина Віталіївна Скиба
Галина Віталіївна Скиба
Ганна КірейцеваГанна Кірейцева
Ганна Кірейцева
ОГОлена Леонтіївна Герасимчук
Олена Леонтіївна Герасимчук
ІЦІлля Юрійович Циганенко-Дзюбенко
Ілля Юрійович Циганенко-Дзюбенко
СХСвітлана Володимирівна Хоменко
Світлана Володимирівна Хоменко
У науковій статті представлені результати досліджень визначення і прогнозування концентрацій іонів ессенціальних важких металів (Fe3+, Cr3+, Mn2+, Cu2+, Zn2+, Со2+) у поверхневих водах річки Тетерів в межах міста Житомира. Здійснено моніторингові дослідження концентрацій зазначених металів протягом 2018–2023 років. Встановлено перевищення ГДК по іонам важких металах Fe3+, Cr3+, Mn2+, Zn2+, що призводить до порушення біохімічних процесів і фізіологічних функцій живих організмів. Концентрації Cu2+, Со2+ не перевищують гранично допустимих значень, проте існує потенційний ризик для здоров’я людини від хронічного впливу низьких концентрацій кобальту та купруму через тривалий вплив і потенційну взаємодію з іншими іонами металів. Вода в межах міста характеризується нестабільною якістю за вмістом мангану. Моніторинг концентрації іонів Mn2+ протягом року показав її зростання два рази на рік, в кінці весни і на початку осені. В ці періоди концентрація мангану перевищує гранично допустимі концентрації. Циклічний характер коливань вмісту мангану зумовлений сезонними змінами температури води та інтенсивності процесів фотосинтезу і розкладу органічних речовин, що впливають на міграцію та акумуляцію цього елементу у водному середовищі. Основним джерелом надходження важких металів до поверхневих вод є промислові підприємства внаслідок недосконалих технологій очищення стоків. Значна частка забруднень також потрапляє у водойми з поверхневими стоками урбанізованих територій та господарсько-побутовими стічними водами. Додатковим фактором забруднення води іонами важких металів є їх вивільнення з донних відкладень. Результати цього дослідження інформують про заходи щодо відновлення та управління забрудненням води в межах міста і спрямовані на захист здоров’я міського населення. Для мінімізації надходження важких металів у р. Тетерів необхідно насамперед забезпечити ефективне очищення промислових і комунальних стічних вод, поліпшити очистку дощових стоків з міських територій перед їх скидом у річку, запровадити систему сортування відходів та їх переробки, пропагувати серед населення екологічну свідомість та реалізувати програми сталого розвитку регіону.

13 October 2023 in Проблеми хімії та сталого розвитку
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІЦІлля Циганенко-Дзюбенко
Ілля Циганенко-Дзюбенко
ІХІван Хом’як
Іван Хом’як
Ганна КірейцеваГанна Кірейцева
Ганна Кірейцева
Активність бойових дій російсько-української війни сягнула небачених раніше масштабів. Вона завдає збитків не лише економіці, життю і здоров’ю людей, а й трансформує довкілля. Вивчення типу цих змін та їхньої інтенсивності є важливою процедурою для визначення екологічних ризиків і розроблення алгоритмів майбутнього відновлення природних екосистем. Під час дослідження долини річки Щербинчик у районі села Мощун нами визначено, що угруповання водних макрофітів належать до 9 асоціацій, об’єднаних у 4 союзи, 3 порядки та 3 класи. Утворені ними оселища є мезо-евтрофними та евтрофними водоймами й узбережжями. У результаті бойових дій на долину річки діють утворені ними хімічні й фізичні чинники – короткочасні та пролонговані, прямого та опосередкованого впливу. Короткочасними чинниками є термічні та механічні впливи, у тому числі гідроакустичні й вібраційні, під час вибухів боєприпасів. Фізико-хімічні чинники діють протягом більш тривалого часу. Найбільш чутливими до зміни рівня кислотності є асоціації Lemnetum minoris, Lemno-Salvinietum natantis, Potametum natantis, Numpharo lutei-Nymphaetum albae, Trapetum natansis, Phragmitetum australis, Typhetum angustifoliae. Найменш чутливими будуть асоціації Glycerietum maximae та Iridetum pseudacori. Опосередковані впливи бойових дій можна розділити на три основні групи: замулення, евтрофікація та накопичення доступного рослинам нітрогену. Зниження величини багаторічного режиму зволоження призводить до поступового переходу до евтрофних боліт і вологих лук. У результаті евтрофікації, у тому числі через накопичення доступного нітрогену, відбувається деградація угруповань водних макрофітів. У прибережній частині поєднання нітрифікації із підвищенням рівня антропогенної трансформації спричиняє формування рудеральних ценозів класу Bidentetea tripartiti.