22 August 2025 in Ukrainian Scientific Journal of Information Security
У роботі обґрунтовано та експериментально досліджено ефективність методів і інноваційних матеріалів щодо екранування електромагнітного випромінювання та гарантованої нейтралізації технічних каналів витоку інформації. Адже захист від цілеспрямованого перехоплення побічних електромагнітних випромінювань та наведень та забезпечення електромагнітної сумісності технічних засобів є стратегічною необхідністю, що вимагається національними та міжнародними стандартами. Доведено, що технічні засоби обробки даних є джерелами побічних електромагнітних випромінювань та наведень та створюють критичні канали витоку конфіденційної інформації. Розроблено матеріал для екранування електромагнітного випромінювання у широкосмуговому діапазоні частот. Композиційний матеріал розроблено на основі епоксидної смоли з дрібнодисперсними оксидами заліза (Fe2O3 та Fe3O4). Випробування проводилися на частоті 5 ГГц (критична для бездротового зв'язку) з метою встановлення залежності коефіцієнтів екранування та відбиття від розміру та концентрації наповнювача. Доведено, що підвищення дисперсності металовмісного наповнювача (використання частинок 50−100 нм) забезпечує вищий загальний коефіцієнт екранування порівняно з більшими частинками (200−300 нм) за однакової вагової концентрації, що свідчить про кращу дисперсію та збільшену площу взаємодії з електромагнітним полем. Встановлено пряму залежність загальної ефективності екранування від збільшення концентрації наповнювача, що підтверджує ефективність механізмів поглинання та відбиття. Зі зростанням концентрації зростає коефіцієнт відбиття, що вказує на ефективне покращення розбіжності хвильових опорів на межі розділу. Доведена ефективність розробленого композиційного матеріалу, проте його широке впровадження обмежене конструктивними недоліками (велика товщина та крихкість епоксидної матриці) та високою собівартістю спеціалізованого отримання наночастинок.
29 June 2023 in Measuring and computing devices in technological processes
В статті визначено та обґрунтовано метод резервування структури каналу передачі інформації телекомунікаційної мережі при умові врахування характеристик надійності базового основного елемента каналу. Систематизовано параметри та характеристики, які підпадають під врахування в процесі оцінки надійності резервованого каналу передачі інформації телекомунікаційної мережі. Розроблено та подано модель оцінки надійності каналу передачі інформації з врахуванням параметрів надійності основного базового елемента. Подана модель основана на імовірнісних характеристиках надійності базового елемента телекомунікаційної мережі з резервуванням. Вона враховує імовірності безвідмовної роботи основного та резервного елементу, імовірність перемикання від основного до резервного елемента в встановлений термін часу та імовірності справного стану каналів передачі даних до базового елементу. Результати оцінки імовірності справного стану показують, що імовірність справного стану для обраного діапазону надійності базових елементів та каналів зв’язку лежить в діапазоні 0.9 – 0.99 та має тенденцію до збільшення при підвищені надійності складових елементів структури телекомунікаційної мережі з резервуванням.
28 May 2026 in Science-based technologies
На сучасному етапі розвитку суспільних відносин та їх важливої складової –економічних взаємозв’язків проблема забезпечення надійності телекомунікаційних мереж (ТКМ) в процесі передачі даних стає все більш вагомою та актуальною. Повний облік усіх факторів, що впливають на рівень надійності ОБЕ, різко ускладнює моделі контролю та потребує розроблення нових підходів і методів їх аналізу. В статті розроблена методика оцінювання достовірність контролю стану надійності основного базового елемента телекомунікаційної мережі. Подана методика дозволяє забезпечити достовірності контролю стану надійності в багаторівневій системі моніторингу базових елементів ТКМ по критерію нижньої межа умовної ймовірності правильної класифікації під час контролю ОБЕ заданого рівня Показано, що нижня межа умовної ймовірності правильної класифікації під час контролю ОБЕ залежить від кількості рівнів в алфавіті та визначається по критерію прийняття рішення за методом максимуму апостеріорної ймовірності. Встановлено, що залежність умовної ймовірності правильної класифікації під час контролю ОБЕ залежить від величини похибки, зростання якої приводить збільшення значень умовної ймовірності правильної класифікації достовірність контролю стану надійності основного базового елемента телекомунікаційної мережі.
10 September 2026 in Measuring and computing devices in technological processes
Розроблено модель багаторівневого контролю стану надійності базової станції безпровідної телекомунікаційної мережі. Поточний технічний стан подано впорядкованою множиною рівнів надійності, які описуються апріорними ймовірностями та щільностями розподілу контрольованих діагностичних показників. Як узагальнений показник використано апостеріорну ймовірність належності стану до відповідного рівня. Обґрунтовано комбінований усічений послідовний метод, у якому рішення може бути прийняте раніше граничної кількості вимірювань, а за відсутності достатньої достовірності процедура завершується у визначений момент із вибором рівня за критерієм максимуму апостеріорної ймовірності. Отримано аналітичні співвідношення для показника завершення контролю, мінімально достатньої кількості вимірювань і порогів прийняття рішення. Доведено однозначність класифікації та завершення процедури за скінченної кількості спостережень. Запропонована модель придатна для оперативного моніторингу базових станцій за показниками готовності, відмов, температурного режиму, живлення, радіотракту та якості передавання.