У статті відображено результати дослідження деформацій русла річки Турії (гідропост Ковель, гідроствор № 5) упродовж 1983−2018 рр. Для цього було побудовано та проаналізовано різночасові поперечні перерізи русла та різночасові суміщені криві зв’язку витрат і рівнів води в річці, виявлено зв’язки між перебігом ерозійно-акумулятивних процесів у руслі й динамікою їх природних та антропогенних чинників. Інформаційною базою дослідження були теоретичні основи вчення про руслові процеси, які обґрунтовані у працях зарубіжних та українських вчених, матеріали власних спостережень, дані Волинського центру з гідрології та метеорології (далі ВЦГМ). У процесі вирішення поставлених завдань було застосовано методи порівняльного аналізу, синтезу, графічний, математико-статистичний; дослідження базувалося на засадах системного підходу. У процесі дослідження встановлено, що впродовж зазначеного часового інтервалу в руслі річки відбувалося чергування ерозійних та акумулятивних процесів. Поперечні профілі русла Турії засвідчують, що протягом 1983–1988 р. у руслі панували переважно акумулятивні процеси, а впродовж 1988−2008 рр. − ерозійні. В останні роки панівними стали акумулятивні процеси і профіль річища 2018 р. наблизився за своїми обрисами до профілю русла 1988 р. Криві зв’язку витрат і рівнів води Турії підтверджують наші висновки про тенденції розвитку ерозійно-акумулятивних процесів у руслі річки. У періоди 1983–1988 рр. і 1996–2000 рр. домінували акумулятивні процеси, а на відтинку часу з 1988 до 1996 та у 2000–2008 рр. – ерозійні. Криві 2009, 2012, 2013, 2014, 2017 рр. знаходяться майже в одному полі, що засвідчує стабільність річища р. Турії упродовж останнього десятиріччя. Розвиток руслових деформацій залежить, насамперед, від гідрологічного режиму річки. Динаміка ерозійно-акумулятивних процесів у руслі р. Турії узгоджується із багаторічним режимом її максимального стоку: у 80-их роках минулого століття відмічається суттєве падіння значень максимальних витрат (деяке зменшення річних сум опадів, вплив Ковельського водосховища), що й призвело до затухання ерозійних процесів. Порівняно з цим часовим проміжком, приблизно із 1990-их і впродовж 2000-их рр. величини максимальних витрат дещо зросли. Як наслідок, посилилася еродуюча здатність водотоку під час повеней і паводків, що трохи збільшило площу поперечного перерізу русла. В останні чотири роки значення максимальних витрат були значно нижчими від норми, у результаті чого ерозійні процеси послабилися. Зменшення максимальних витрат річки Турії, відсутність стоку під час межені упродовж 2015−2018 рр., домінування акумулятивних процесів у руслі призводить до евтрофікації водотоку, що, своєю чергою, зменшує його транспортуючу здатність і сприяє подальшому нагромадженню твердого матеріалу в річищі. Якщо ця тенденція матиме продовження в майбутньому, то ризики затоплення заплав р. Турії у разі потужних повеней і паводків зростатимуть. Ключові слова: Волинська область, гідрологічний режим, гідропост, криві зв’язку витрат і рівнів води річки, поперечний профіль русла, річка Турія, річковий стік, руслові деформації.