Олександр Рудик

Олександр Рудик

Auto-generated profile, based on publicly available information

Олександр Рудик

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 April 2025 in Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TPTetiana Pavlovska
Tetiana Pavlovska
ВСВалентина Стельмах
Валентина Стельмах
ОРОлександр Рудик
Олександр Рудик
ОНОльга Нікон
Ольга Нікон
Проаналізовано сезонні значення відносної вологості повітря на метеостанціях Волинської області. Встановлено, що усереднене за 1977‒2020 рр. річне значення відносної вологості повітря у Волинській області становить 78,5%, найвищі сезонні значення відносної вологості повітря характерні для зими (85%), а найнижчі – для весни (72%). Визначено просторові особливості розподілу показника за сезонами: взимку найбільші його величини характерні для південно-східної частини області (метеостанції (МС) Мане-вичі та Луцьк), найнижчі – для її північного заходу (МС Світязь); навесні найвищі значення досліджуваного показника спостерігаються на МС Луцьк і МС Володимир, а найменші – на МС Маневичі; влітку найвища відносна вологість простежується в північній (МС Любешів) і північно-західній частинах (МС Світязь) краю, найнижча – у його східній частині (МС Маневичі); восени найбільші значення досліджуваного метеопараметра характерні для східної частини (МС Маневичі), а найменші – для західних метеостанцій (МС Світязь і МС Володимир) регіону. Основними чинниками такого розподілу є температурне поле та вітровий режим, які проявляються через зростання континентальності клімату зі заходу на схід, та вплив зазвичай вологих північно-західних і західних вітрів. Додатковий вплив мають особливості підстилаючої поверхні. Уперше визначено й проаналізовано сезонні значення відносної вологості на метеостанціях області за 1977‒2020 рр. та закартографовано їх просторовий розподіл.

6 November 2024 in Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TPTetiana Pavlovska
Tetiana Pavlovska
ІКІван Ковальчук
Іван Ковальчук
Vitalii MartyniukVitalii Martyniuk
Vitalii Martyniuk
ОРОлександр Рудик
Олександр Рудик
Стаття присвячена з՚ясуванню тісноти зв՚язку середньорічних витрат р. Стохід (гідропости Малинівка й Любешів) та опадів (відповідно метеостанції Луцьк і Любешів), аналізу циклічності коливань цих гідрометеорологічних характеристик упродовж півстолітнього періоду (1972‒2021 рр.). У процесі дослідження авторами виявлено тенденції багаторічної динаміки середньорічного стоку р. Стохід на гідропостах Любешів і Малинівка впродовж цього періоду; визначено тісноту зв’язку річкового стоку з атмосферними опадами за цей час; проаналізовано тривалість і характер чергування зростаючих і спадаючих фаз багаторічних коливань річних сум опадів і середньорічних витрат води річки; оцінено синхронність (асинхронність) та синфазність (асинфазність) коливань цих гідрометеорологічних показників; за рисунком різницевих інтегральних кривих і визначеною тривалістю фаз коливань водного стоку річки здійснено спробу прогнозування водності річки у найближчі роки. Графічні побудови та результати здійснених розрахунків свідчать, що у верхній течії річки залежність водного стоку від опадів вища, ніж у нижній. Упродовж 1972‒2021 рр. простежуються два неповних цикли коливань річних сум опадів і середньорічних витрат на обох гідропостах р. Стохід. При цьому помітне зміщення фаз коливань середньорічних витрат води річки відносно фаз коливань опадів із зсувом на один календарний рік. За увесь період дослідження коливання середньорічного стоку річки Стохід були синхронними й синфазними на обох гідропостах. Асинфазність коливань гідрометеорологічних показників простежувалася на гідропосту Любешів (нижня течія) упродовж 1988‒1994 рр. що, ймовірно, могло бути пов՚язано з початком періоду сучасних кліматичних змін на території України, відліком якого більшість учених вважає 1989 р., та впливом проведених у кінці ХХ ст. меліоративних заходів. За умови збереження виявлених у регіоні кліматичних тенденцій при відносній стабільності існуючого антропогенного навантаження у басейні річки рисунок побудованих різницевих інтегральних кривих дає змогу прогнозувати подальший спад водності Стоходу приблизно до 2030 р.

1 January 2026 in Environmental Problems
Verified
Journal Article
Closed access
TPTetiana Pavlovska
Tetiana Pavlovska
VSValentyna Stelmakh
Valentyna Stelmakh
OPOlha Pylypovych
Olha Pylypovych
OROleksandr Rudyk
Oleksandr Rudyk
OPOleksandr Pohosian
Oleksandr Pohosian
Hydrogeomorphological processes in a high-water cross-section of the Stokhid River channel (Liubeshiv gauging station)

26 November 2019 in Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
Verified
Journal Article
Closed access
TPTetiana Pavlovska
Tetiana Pavlovska
Ковальчук ІванКовальчук Іван
Ковальчук Іван
YBYu. Biletskyi
Yu. Biletskyi
ORO. Rudyk
O. Rudyk
RHR. Henaliuk
R. Henaliuk
NUNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
У статті відображено результати дослідження деформацій русла річки Турії (гідропост Ковель, гідроствор № 5) упродовж 1983−2018 рр. Для цього було побудовано та проаналізовано різночасові поперечні перерізи русла та різночасові суміщені криві зв’язку витрат і рівнів води в річці, виявлено зв’язки між перебігом ерозійно-акумулятивних процесів у руслі й динамікою їх природних та антропогенних чинників. Інформаційною базою дослідження були теоретичні основи вчення про руслові процеси, які обґрунтовані у працях зарубіжних та українських вчених, матеріали власних спостережень, дані Волинського центру з гідрології та метеорології (далі ВЦГМ). У процесі вирішення поставлених завдань було застосовано методи порівняльного аналізу, синтезу, графічний, математико-статистичний; дослідження базувалося на засадах системного підходу. У процесі дослідження встановлено, що впродовж зазначеного часового інтервалу в руслі річки відбувалося чергування ерозійних та акумулятивних процесів. Поперечні профілі русла Турії засвідчують, що протягом 1983–1988 р. у руслі панували переважно акумулятивні процеси, а впродовж 1988−2008 рр. − ерозійні. В останні роки панівними стали акумулятивні процеси і профіль річища 2018 р. наблизився за своїми обрисами до профілю русла 1988 р. Криві зв’язку витрат і рівнів води Турії підтверджують наші висновки про тенденції розвитку ерозійно-акумулятивних процесів у руслі річки. У періоди 1983–1988 рр. і 1996–2000 рр. домінували акумулятивні процеси, а на відтинку часу з 1988 до 1996 та у 2000–2008 рр. – ерозійні. Криві 2009, 2012, 2013, 2014, 2017 рр. знаходяться майже в одному полі, що засвідчує стабільність річища р. Турії упродовж останнього десятиріччя. Розвиток руслових деформацій залежить, насамперед, від гідрологічного режиму річки. Динаміка ерозійно-акумулятивних процесів у руслі р. Турії узгоджується із багаторічним режимом її максимального стоку: у 80-их роках минулого століття відмічається суттєве падіння значень максимальних витрат (деяке зменшення річних сум опадів, вплив Ковельського водосховища), що й призвело до затухання ерозійних процесів. Порівняно з цим часовим проміжком, приблизно із 1990-их і впродовж 2000-их рр. величини максимальних витрат дещо зросли. Як наслідок, посилилася еродуюча здатність водотоку під час повеней і паводків, що трохи збільшило площу поперечного перерізу русла. В останні чотири роки значення максимальних витрат були значно нижчими від норми, у результаті чого ерозійні процеси послабилися. Зменшення максимальних витрат річки Турії, відсутність стоку під час межені упродовж 2015−2018 рр., домінування акумулятивних процесів у руслі призводить до евтрофікації водотоку, що, своєю чергою, зменшує його транспортуючу здатність і сприяє подальшому нагромадженню твердого матеріалу в річищі. Якщо ця тенденція матиме продовження в майбутньому, то ризики затоплення заплав р. Турії у разі потужних повеней і паводків зростатимуть. Ключові слова: Волинська область, гідрологічний режим, гідропост, криві зв’язку витрат і рівнів води річки, поперечний профіль русла, річка Турія, річковий стік, руслові деформації.