Яна Левченко

Яна Левченко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Яна Левченко

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди image/svg+xml

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
27 February 2026 in Scientific Journal of Polonia University
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YLYana Levchenko
Yana Levchenko
LTLiping Tan
Liping Tan
The article examines how leading East Asian economies reinterpret and operationalize the idea of continuous personal advancement within managerial education systems. Drawing on comparative analysis of China, Japan, South Korea, and Singapore, the study explores the evolution of normative expectations regarding the personal growth of organizational leaders and the cultural-philosophical foundations that shape these expectations. Particular attention is given to traditional intellectual frameworks (such as Confucian moral cultivation, Japanese kaizen-oriented learning culture, Korean notions of self-discipline, and Singapore’s hybrid meritocratic ethos) that continue to influence contemporary approaches to leadership development. The article investigates how these countries incorporate self-directed growth into national training programs, corporate human-capital strategies, and state-supported professional-learning ecosystems. It highlights both convergent tendencies, including emphasis on lifelong learning, ethical conduct, and collective responsibility, and divergent national trajectories shaped by local institutional environments and socio-economic priorities. The comparative findings demonstrate that East Asian models conceptualise personal advancement not as an individualistic pursuit but as a socially embedded obligation linked to organizational excellence and national competitiveness. The article as well evaluates the implications of these interpretations for global management education, arguing that the East Asian perspective offers a distinct paradigm that integrates moral, cultural, and performance-oriented dimensions.

18 May 2026 in Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка
Verified
Journal Article
Closed access
ЯЛЯна Левченко
Яна Левченко
ЛКЛюбов Калашник
Любов Калашник
ОООльга Олійник
Ольга Олійник
У сучасних умовах глобалізації та розвитку міжкультурної взаємодії проблема формування комунікативних навичок учнів у процесі навчання іноземних мов набуває особливого значення. Однією з ключових проблем сучасної методики викладання англійської мови залишається недостатній рівень природної, невимушеної іншомовної комунікації учнів поза межами спеціально організованих навчальних ситуацій. У зв’язку з цим актуалізується пошук нових підходів до створення іншомовного освітнього середовища, здатного стимулювати постійну мовленнєву активність учнів. Особливий інтерес у цьому контексті становить досвід Китайської Народної Республіки, де сучасні школи активно інтегрують елементи арт-простору у систему англомовної комунікації учнів. Мета роботи полягає у визначенні педагогічного потенціалу шкільного арт-простору у формуванні комунікативних навичок учнів та аналізі практики використання англомовного середовища в системі обов’язкової освіти КНР як засобу стимулювання природної іншомовної комунікації. У процесі дослідження використано комплекс взаємо­пов’язаних методів: аналіз і синтез наукових джерел – для систематизації підходів до організації арт-простору та іншомовного середовища; порівняльно-педагогічний метод – для зіставлення практик КНР та України; контент-аналіз – для вивчення сучасних китайських освітніх практик, елементів візуального й музичного простору шкіл; метод узагальнення та педагогічної інтерпретації – для визначення педагогічного потенціалу арт-простору у розвитку комунікативних навичок учнів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі педагогічного потенціалу шкільного арт-простору як інструменту стимулювання природної англомовної комунікації учнів у закладах обов’язкової освіти КНР. У роботі систематизовано сучасні практики використання візуального та музичного простору китайських шкіл у формуванні іншомовного середовища та визначено перспективи їх адаптації до умов української школи. Висновки: встановлено, що сучасні школи КНР активно використовують візуальні, музичні та функціональні елементи арт-простору для створення постійної англомовної присутності у шкільному середовищі. Інтеграція англійської мови у систему візуальної навігації, творчі простори, музичні практики, тематичні зони та позаурочну діяльність сприяє зниженню психологічного бар’єру комунікації, підвищенню мотивації учнів та розвитку навичок природного мовленнєвого спілкування. Досвід КНР визначено як перспективний для модернізації української школи в умовах реалізації концепції Нової української школи.

26 August 2025 in Educational Challenges
Verified
Journal Article
Open access
YLYana Levchenko
Yana Levchenko
Purpose/Aim. This study investigates how sociocultural factors influence the process of learning to speak, with a focus on the interaction between learners and their social environments. The rationale stems from the need to understand language acquisition as a socially situated activity rather than a purely individual cognitive process. The paper also examines the impact of cultural identity, motivation, and community participation on language learning outcomes It is emphasized that the integration of the sociocultural component contributes to the development of interpersonal communication skills, understanding the norms and values of native speakers, and also increases motivation to learn a foreign language. Drawing on the sociocultural theories, the study highlights how communication in authentic settings, peer interaction, and scaffolding contribute to developing speaking skills in learners of English. Social speech, private speech, and inner speech are discussed as developmental stages in the internalization process, where learners move from guided conversation to self‑regulated use of English. The findings suggest that integrating sociocultural principles into English language teaching can enhance learners’ communicative competence and foster more meaningful engagement with the language. Methodology. The research employed a qualitative case study approach involving students in multilingual urban settings. Data were collected through non-participant observation, audio recordings of interactions, and semi-structured interviews with educators and students. Discourse analysis and thematic coding were used to analyze the interactions and identify recurring patterns of language learning. Results. Students’ speech development was significantly influenced by peer interactions and participation in culturally meaningful activities. Instances of guided participation and collaborative dialogue were more frequent in environments with structured routines and high adult involvement. Variability was noted in language output based on the students’ cultural backgrounds and their roles in the group. Conclusions. The findings support the sociocultural theory that speech development is mediated through social interaction and cultural tools. Learning to speak is not only a cognitive task but also a relational and contextual one. Future research should examine the role of digital tools and transnational cultural practices in shaping early language experiences.

27 December 2024 in Мистецька освіта та розвиток творчої особистості
Verified
Journal Article
Closed access
ЯЛЯна Ернстівна Левченко
Яна Ернстівна Левченко
ТСТетяна Миколаївни Собченко
Тетяна Миколаївни Собченко
У статті представлено аналіз ключових тенденцій, які формують підготовку вчителів образотворчого мистецтва у закладах вищої та професійної освіти Китайської Народної Республіки. Ці тенденції, окреслені керівництвом країни та викладені в державних документах і промовах, відображають стратегічні пріоритети Китаю у збереженні культури, модернізації освіти та міжнародній співпраці. У дослідженні розглядається, як ці політики практично впроваджуються в освітніх закладах, сприяючи розвитку міцної та динамічної системи художньої освіти. Матеріали статті визначають декілька ключових тенденцій, зокрема інтеграцію традиційних китайських форм мистецтва із глобальними художніми рухами, акцент на інтернаціоналізацію та впровадження передових технологій, таких як штучний інтелект та цифрові інструменти, у сферу образотворчого мистецтва. Крім того, дослідження вивчає роль художньої освіти у збереженні та популяризації культурної спадщини етнічних меншин Китаю, наголошуючи на її значенні у зміцненні національної єдності та культурного розмаїття. У статті використано відкриті джерела інформації та наведено конкретні приклади з провідних університетів та професійних освітніх закладів Китаю. Зокрема, розглянуто ініціативи, реалізовані такими закладами, як Центральна академія образотворчих мистецтв і Університет малих народів Китаю, які розробили інноваційні програми для узгодження своїх навчальних планів із національними стратегіями. Ці програми акцентують увагу на міждисциплінарних підходах, практичній підготовці та інтеграції сучасних методик навчання. Аналізуючи ці тенденції та їхнє практичне застосування, стаття пропонує цінні висновки про те, як система мистецько-педагогічної освіти Китаю еволюціонує, щоб відповідати вимогам сучасного глобального та культурного простору. Отримані результати сприяють ширшому розумінню художньої освіти як ключового драйвера культурної дипломатії, інновацій та суспільного розвитку.

13 May 2026 in Засоби навчальної та науково-дослідної роботи
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОЗОлена Загдай
Олена Загдай
ЛКЛюбов Калашник
Любов Калашник
ЯЛЯна Левченко
Яна Левченко
Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасної шкільної освіти в умовах глобалізації, інтернаціоналізації та зростання ролі іншомовної комунікації в освітньому процесі. Сучасні школи поступово переосмислюють освітній потенціал фізичної інфраструктури не лише як технічної складової навчального процесу, а й як активного педагогічного інструменту, що впливає на комунікативну поведінку учнів, їхню мотивацію, креативність та міжкультурну взаємодію. У цьому контексті особлива увага приділяється арт-просторам як багатофункціональним освітнім середовищам, здатним стимулювати іншомовну комунікацію через візуальну культуру, колективну творчість, неформальну взаємодію та емоційно залучені освітні практики. Дослідження зосереджене на досвіді Китаю, Японії, Великої Британії та Франції, де арт-простори використовуються як інструменти заохочення іншомовної взаємодії учнів як під час навчальних занять, так і поза межами формального навчання. Окреслено концептуальні засади комунікативних освітніх середовищ, арт-орієнтованої педагогіки та просторових підходів в іншомовній освіті. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-педагогічний аналіз, синтез, систематизація та інтерпретація міжнародних освітніх практик. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових публікацій, освітніх концепцій, стратегій шкільного дизайну та практичних кейсів упровадження комунікативних арт-просторів у закладах освіти зарубіжних країн. Результати дослідження демонструють, що зарубіжні освітні системи активно використовують шкільні арт-простори як інструменти інтенсифікації комунікативної діяльності учнів. У Китаї арт-інтегровані освітні середовища пов’язані з колективними творчими практиками та культурою візуальної комунікації. Японські школи акцентують увагу на гармонії, естетиці, колективній відповідальності та інтерактивних культурних просторах, що підтримують комунікативну поведінку учнів. У США для підтримки інклюзивної комунікації та проєктно-орієнтованого іншомовного навчання використовуються гнучкі творчі зони, відкриті бібліотеки, медіастудії та мультикультурні мистецькі середовища, тоді як французькі школи активно використовують культурно-естетичні середовища для розвитку дискусійної культури, креативності та мовленнєвої взаємодії. Проведений авторами аналіз підтверджує, що ефективність комунікативних арт-просторів залежить від інтеграції педагогічних цілей, шкільного дизайну, культурного контексту та освітніх стратегій. Міжнародний досвід демонструє перехід від традиційного класно-урочного навчання мов до цілісних освітніх екосистем, у яких комунікація стає природною складовою повсякденного шкільного життя учнів. Практичне значення дослідження полягає у можливості адаптації міжнародних підходів до модернізації шкільного освітнього середовища в інших національних системах освіти.