1 January 2021 in Socio-Economic Problems and the State
Some aspects of bank strategic management are defined in the article. Efficiency econometric modelling of one of the leading banks operating at Ukrainian financial market was performed using Statistica and Excel PCs. To establish appropriate correlations, the three inputs that were most affected during the coronavirus pandemic were identified: net interest margin, financial leverage ratio, and profitability of personnel costs. There are selected two parameters as one of the main indicators of banking institution efficiency: return on assets and return on equity. The dependences response surfaces of return on assets and return on equity based on the following combinations are constructed: net interest margin and financial leverage ratio; net interest margin and profitability of personnel costs; the financial leverage ratio and profitability of personnel costs. Correlations between different combinations of input variables and their effect on outputs have been established. The limits within which each input parameter should be in order to cause the best results of output parameters have been determined. In order to define those bank's activity areas that require the most attention, models of time dependences have been built for: net interest margin; financial leverage ratio; profitability of personnel costs; return on assets and return on equity. The milestones of the researched bank have been identified. A number of proposals have been developed to improve the strategic management of the banking institution based on the conducted analysis. It is defined that the effectiveness of banking institutions strategic management depends on the timeliness and objectivity of changes forecast, the reliability of information flows and the quality of monitoring and control of various business processes for customers, shareholders and society as a whole.
15 July 2025 in Сталий розвиток економіки
У статті обґрунтовано актуальність проблеми підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств в нестабільних умовах функціонування. Удосконалено організаційно-економічний механізм управління конкурентним потенціалом, що враховує ефективність використання ресурсного потенціалу та адаптивність до зовнішніх змін. Виокремлено шість етапів управління, кожен з яких виконує важливу функцію в досягненні цільових стратегічних орієнтирів; розкрито зміст кожного етапу. Обґрунтовано доцільність впровадження удосконаленого механізму у діяльність сільськогосподарських підприємств, що забезпечує формування цілісної системи управління конкурентним потенціалом. Підкреслено важливість системного моніторингу та зворотного зв’язку як передумови коригування управлінських дій у динамічному ринковому середовищі.
18 July 2024 in Інвестиції: практика та досвід
15 July 2025 in Сталий розвиток економіки
У статті досліджено сутність та структуру загроз економічній безпеці підприємств в умовах сучасних викликів та ризиків. Обґрунтовано актуальність проблематики забезпечення економічної безпеки підприємств, особливо в періоди технологічних зрушень та суспільних катаклізмів. Проаналізовано наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань економічної безпеки підприємств. Здійснено структурно-функціональну характеристику загроз економічній безпеці підприємств за десятьма основними категоріями: макроекономічні, виробничі, фінансові, зовнішньоекономічні, соціальні, кіберзагрози, рейдерські, енергетичні, технологічні та екологічні загрози. Систематизовано типи загроз, їх характеристики та потенційні наслідки для стабільного функціонування підприємств. Встановлено взаємопов'язаний характер сучасних загроз та їх здатність створювати каскадний ефект негативного впливу на діяльність підприємств.
7 September 2026 in Цифрова економіка та економічна безпека
У статті обґрунтовано методичні засади удосконалення організаційно-економічного механізму управління людськими ресурсами (ОЕМ) аграрних підприємств в умовах цифровізації, воєнних загроз та економічної нестабільності. Запропоновано авторське трактування ОЕМ; виокремлено його організаційну, економічну й цифрову складові; визначено мету, принципи, функції, методи, інструменти. Розроблено алгоритмічну модель, яка включає діагностику середовища, оцінювання кадрового потенціалу, ідентифікацію ризиків, реалізацію кадрових програм, моніторинг і коригування управлінських рішень. Запропоновано поєднання показників KPI та індикаторів KRI у межах HR-dashboard для оцінювання результативності та раннього виявлення кадрових загроз. Практичне застосування ОЕМ сприятиме збереженню компетентностей персоналу, підвищенню продуктивності праці, керованості HR-процесів і стійкості агропідприємств.