30 September 2023 in Revista Amazonia Investiga
7 September 2023 in Revista de la Universidad del Zulia
The purpose of the study is to conceptualize the impact of digital technologies on the development of smart education in a technologically advanced society. The model of adaptation of technologies to the education system is analyzed and the problems that arise in this process are identified. The essence and directions of digital education development as a factor in the development of smart education are revealed. The possibilities of using Facebook, Twitter, robotic platforms in the intelligent educational system, their tasks and objectives are shown. The object of the research is the development of smart education in a technologically advanced society. The subject of the study is the impact of digital technologies on the development of smart education in a technologically advanced society. The impact of digital technologies on the development of smart education in a technologically advanced society allows for cognitive mediation with students. Using digital technologies for interactive learning, students acquire new knowledge, deepen their education, develop creativity, become socially responsible citizens of the digital society, and form digital culture and thinking.
29 May 2026 in Acta Paedagogica Volynienses
Мета роботи. Дослідження спрямоване на обґрунтування ефективності методу дискусійного аналізу як інструменту для виявлення та подолання міжмовної асиметрії в процесі підготовки майбутніх перекладачів. Основна увага приділяється формуванню фахової компетенції студентів, які одночасно опановують англо-українську та польсько-українську мовні пари, що дозволяє глибше зрозуміти природу «перекладацьких пасток» через компаративний аналіз германського та слов’янського лінгвістичних векторів. Робота ставить за мету довести, що перехід від репродуктивних методів до інтерактивних стратегій сприяє розвитку критичного мислення та професійної автономії майбутнього фахівця. Методологія. В основу дослідження покладено інтегративний підхід, що поєднує методи контрастивної лінгвістики, когнітивного аналізу та лінгводидактики. Методика організації навчальної дискусії реалізується через чотири послідовні етапи: 1) «провокація» (пред’явлення перекладацької пастки); 2) «мозковий штурм» (генерування варіантів перекладу); 3) «аргументація» (порівняльний аналіз етимології, конотацій та сполучуваності); 4) «синтез» (формулювання перекладацького алгоритму або «золотого правила»). Практична апробація методу здійснена на базі кейс-стаді лексичної та граматичної асиметрії в тріаді мов EN-PL-UA. Наукова новизна. Уперше запропоновано та науково обґрунтовано застосування трилатерального підходу (англійська – польська – українська мови) до аналізу міжмовної асиметрії в межах дискусійного методу. Робота розширює лінгводидактичний інструментарій через використання польської мови як «містка» для розуміння слов’янських граматичних категорій та одночасно як зони потенційної інтерференції (через «фальшивих друзів перекладача») при роботі з англійськими текстами. Уточнено зміст поняття «перекладацька інтуїція» як результату свідомого компаративного аналізу, а не лише інтуїтивного сприйняття. Висновки. Доведено, що метод дискусії трансформує роль студента з пасивного реципієнта в активного дослідника, який несе відповідальність за вибір перекладацької стратегії. Паралельне порівняння двох іноземних мов з рідною (UA) запобігає перекладацькому буквалізму та стимулює розвиток типологічного мислення. Встановлено, що колективний пошук рішень сприяє глибшій інтерналізації знань про «дух мови» порівняно з трансляційним навчанням. Запропонована методика є економічною та ефективною формою викладання універсалій перекладознавства в умовах багатомовності.