Iryna Aleksandruk

Iryna Aleksandruk

Auto-generated profile, based on publicly available information

Iryna Aleksandruk

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 September 2023 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
OPOleksandra Palchevska
Oleksandra Palchevska
IAIryna Aleksandruk
Iryna Aleksandruk
OTOleh Tyshchenko
Oleh Tyshchenko
OLOksana Labenko
Oksana Labenko

19 July 2025 in LatIA
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
NSNataliia Shevtsova
Nataliia Shevtsova
AАAlina Аndroshchuk
Alina Аndroshchuk
VSViktoriya Syno
Viktoriya Syno
IAIryna Aleksandruk
Iryna Aleksandruk
OMOleksandr Maliuha
Oleksandr Maliuha
In view of the increased popularity of AI tools in teaching foreign languages, particularly German, and the corresponding concerns that arose, this article explored the futuristic prospects of learning German with AI. It examined how these technologies had revolutionized the learning process and what learners could expect in the future. The study’s methodology was based on a systemic paradigm and involved the use of content analysis and elements of case studies, relying on a wide array of literature sources extracted from general and specialized scientometric databases. The findings showed that AI in language teaching represented a powerful approach to engaging students and enhancing learning outcomes. The most innovative methods, such as the integration of massively multiplayer online role-playing games (MMORPGs) into educational processes, yielded the most effective results. The study attempted to outline the correlation between various AI-based teaching approaches and existing educational theories that characterized the contemporary educational landscape. Furthermore, it proposed an appropriate schematic model that could serve as a foundation for further research in the field, including studies with an interdisciplinary focus.

31 January 2023 in Folia linguistica et litteraria
Verified
Journal Article
Open access
IHIhor Honta
Ihor Honta
IAIryna Aleksandruk
Iryna Aleksandruk

15 May 2026 in Lviv Philological Journal
Verified
Journal Article
Closed access
OPO. S. Palchevska
O. S. Palchevska
IAI. V. Aleksandruk
I. V. Aleksandruk
LHL. O. Hrechukha
L. O. Hrechukha

12 May 2026 in Nova fìlologìâ
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІАІ. В. Александрук
І. В. Александрук
ОБО. А. Бабелюк
О. А. Бабелюк
ІБІ. І. Барнич
І. І. Барнич
Впровадження штучного інтелекту (ШІ) є однією з ключових проблем у сфері перекладознавства. Мета дослідження полягає у встановленні та порівнянні способів і прийомів відтворення еліптичних речень у перекладах творів Бернгарда Келлермана Der Tunnel (Тунель) та Totentanz (Танець смерті), здійснених Олексою Лонгвиненком та Катериною Головацькою, та ШІ. Основними методами дослідження є: метод суцільної вибірки; метод контекстуального аналізу; метод опису; метод зіставного перекладацького та елементи кількісного аналізу. Характерною ознакою індивідуального стилю Келлермана є використання такого засобу синтаксичної стилістичної виразності як еліптичні речення. Еліптичні конструкції виконують функцію надання експресивності висловлюванню, логічну функцію у реченнях-відповідях та задля уникнення тавтології. Було виявлено, що більшість досліджуваних одиниць зберігають неповноту конструкції в українському перекладі. Серед 100% (144 речень) еліптичних речень мови оригіналу 66% (95 речень) були перекладені за допомогою еліптичних речень в українському перекладі. При відтворенні еліптичних речень українською мовою перекладачі також вдавались до перекладацьких трансформацій (заміни, додавання, випущення та конкретизації). Найбільш частотнішою виявилась перекладацька трансформація заміни 47% (23). На відміну від перекладачів, ШІ-перекладач повністю відтворив німецькі еліптичні речення в українському перекладі. У деяких випадках ШІ-перекладачеві не вдалося відтворити емоційність мови оригіналу, яку зберегли перекладачі у своїх перекладах

29 May 2026 in Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology
Verified
Journal Article
Open access
IAI. V. Aleksandruk
I. V. Aleksandruk
OPO. S. Palchevska
O. S. Palchevska
LHL. O. Hrechukha
L. O. Hrechukha
Статтю присвячено обґрунтуванню методології імплементації машинного перекладу з постредагуванням (Machine Translation Post-Editing, MTPE) у зміст підготовки здобувачів вищої освіти в межах університетського курикулуму з ІТ-технічної комунікації. Актуальність дослідження зумовлена глибокою трансформацією сучасної перекладацької індустрії під впливом нейронних систем машинного перекладу, що дедалі активніше інтегруються у професійні робочі процеси різних галузей, зокрема в ІТ-сфері. У центрі уваги перебуває проблема методично виваженого включення MTPE до структури фахових дисциплін вищої школи з урахуванням специфіки технічної документації, професійних вимог до перекладача та потреб ринку праці. Об’єктом дослідження є процес формування у студентів компетентностей постредагування машинного перекладу в умовах навчання технічної комунікації, а предметом – методичні засади, принципи, етапи та інструменти впровадження MTPE у відповідні освітні компоненти. Метою статті є розроблення методики впровадження MTPE у дисципліни університетської підготовки, пов’язані з ІТ-технічною комунікацією, а також визначення педагогічних умов, за яких ця практика може бути ефективно інтегрована в освітній процес. У статті запропоновано методику імплементації MTPE у дисципліни вищої школи, яка передбачає поетапне включення відповідних модулів до курсів з перекладу, технічного письма, локалізації, термінознавства, цифрових перекладацьких технологій та ІТ-комунікації. Методика охоплює діагностичний етап, етап формування теоретичної бази, практичний тренінг із використанням різних систем NMT, опрацювання критеріїв якості постредагування, роботу з автентичними ІТ-текстами, а також підсумкове оцінювання результатів. Серед основних результатів дослідження – визначення структури MTPE-компетентності, обґрунтування змісту навчальних завдань для аудиторної та самостійної роботи, а також окреслення моделей інтеграції MTPE у професійну підготовку майбутніх фахівців. Наукова новизна статті полягає в системному представленні MTPE не лише як інструмента оптимізації перекладацької діяльності, а як повноцінного дидактичного компонента університетської програми, зорієнтованого на поєднання технологічної, мовної, термінологічної та аналітичної підготовки студентів.