Віталій Миколайович Романенко

Віталій Миколайович Романенко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Віталій Миколайович Романенко

Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», м. Київ

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 September 2023 in Agroecological journal
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ODO. Dmytrenko
O. Dmytrenko
ODO. Demyanyuk
O. Demyanyuk
LPL. Pohorila
L. Pohorila
NSN. Svydyniuk
N. Svydyniuk
ВРВасиль Вікторович Рожа
Василь Вікторович Рожа
ПКПетро Миколайович Кирилюк
Петро Миколайович Кирилюк
Military сonflict on the territory of Ukraine since 2014 has caused and continues to exert a detrimental impact on soil resources. The research results present the changes in ecotoxicological parameters of chernozem soil that underwent degradation due to military actions in Bucha district of Kyiv region in February–March 2022 during the Russian invasion. The use of artillery weapons, including mortars, in the territory of Torf'iane village revealed damage to the soil cover on agricultural and forest lands. Soil degradation resulting from mortar shelling was confirmed by an increase in the content of heavy metals (Cu, Zn, Ni, Cr, Cd, Pb) in the soil layer of 0–20 cm one year after artillery shelling. At a distance of 2.5 m from the edge of the craters (Nо 1 and No 2), there was an increase in the gross content of Zn, Ni, Cr by 1.1–1.2 times, Pb by 1.1–1.6 times, and Cu by 1.5–1.8 times. The increase in Cd content by 1.1–1.2 times at a distance of 2.5 m was observed only within crater No 2. At a distance of 30 m from the craters, a high gross content of zinc (151–155 mg/kg), lead (43–44), chromium (39–41), nickel (24–28), copper (17–18), and cadmium (2–3 mg/kg) was found. Exceedances of the content of mobile forms of heavy metals directly in the crater and within a distance of up to 30 m were detected on average by 3–9 times. The highest concentration coefficient values for heavy metals in the soil were found to be, on average, zinc — 6–14 times higher than the background, chromium — 7–9 times, and lead — 4–8 times. Exceedances of the maximum allowable concentrations (MAC) in the soil around the craters were recorded for chromium by 7–26% and nickel by 15–21%. Slight exceedance of the MAC for lead in the soil was observed by 3–6%. No exceedance of the MAC for copper (0.1–0.3 MAC), zinc (0.2–0.4 MAC), cadmium (0.4–0.6 MAC), and lead (0.5–1 MAC) content in the soil was observed one year after the shelling of these territories.

18 September 2026 in Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Сільськогосподарські науки»
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РПР. П. Паламарчук
Р. П. Паламарчук
ОГО. М. Грищенко
О. М. Грищенко
ДШД. С. Шляхтуров
Д. С. Шляхтуров
ЮЯЮ. М. Яценко
Ю. М. Яценко
ВРВ. М. Романенко
В. М. Романенко
Наведено показники забезпеченості рухомими сполуками фосфору і калію ґрунтів Чернігівської області, які перебували під впливом бойових дій, та оцінено характер змін фосфорно-калійного режиму ґрунтів порівняно з довоєнними показниками. Встановлено, що фосфорний режим ґрунтів обстежених локацій є одним із найбільш проблемних компонентів їх сучасного агрохімічного стану: 117 (48,0%) обстежених елементарних ділянок характеризувалися дуже низьким або низьким рівнем забезпеченості рухомим фосфором. Калійний режим характеризувався більш контрастною структурою забезпеченості: 107 із 244 (43,9%) обстежених елементарних ділянок мали дуже низький або низький рівень забезпеченості калієм, тоді як 94 ділянки (38,5%) характеризувалися підвищеним, високим або дуже високим його вмістом. Ґрунти сільськогосподарських земель Чернігівської області, які зазнали впливу бойових дій, характеризуються просторово диференційованою трансформацією поживного режиму, що проявляється значною варіабельністю вмісту рухомих сполук фосфору і калію та неоднаковою спрямованістю їх змін відносно довоєнного стану. Найбільш несприятлива трансформація встановлена на ділянці № 13, де вміст рухомого фосфору знизився на 58,2%, а калію — на 62,7%, із переходом відповідно до низького рівня забезпеченості. Отримані результати обґрунтовують необхідність диференційованого агрохімічного моніторингу та адаптивного управління родючістю ґрунтів у процесі відновлення сільськогосподарського виробництва на територіях, що зазнали воєнного навантаження.