Розглянуто світові тенденції розвитку освіти та освітньої політики держав в умовах глобалізації, особливості та місце освіти України на міжнародному ринку освітніх послуг. Адже в сучасному світі освіта, разом з наукою та інформатизацією суспільства, є одним із важливіших стратегічних ресурсів людства, оскільки вона безпосередньо визначає напрямки та темпи розвитку цивілізації. Показано, що формування «економіки знань» і процеси глобалізації безумовно підвищують залежність успішного працевлаштування та ефективної професійної діяльності людини від накопиченого нею людського капіталу, найважливішу роль у формуванні якого відіграють рівень та якість освіти. Зазначено, що одним із основних чинників розвитку людського капіталу є не просто підвищення якості освіти як такої, а, в першу чергу, підвищення якості викладання математичних та природничо-наукових дисциплін у системах як середньої, так і вищої освіти. Проаналізовано роль математики як фундаментальної науки, що забезпечує методологічну основу пізнання та надає інструментарій для аналізу, моделювання та оптимізації складних технічних, природних і соціально-економічних систем і є теоретичною базою природничих і технічних наук. Наведено та проаналізовано результати досліджень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності учнів 8 класу, які проводить PISA (Programme for International Student Assessment) у більш ніж 80 країнах світу, та результати Національного мультипредметного тесту. Показано, що українська освіта перебуває в кризовому стані, особливо в питанні викладання математичних та природничо-наукових дисциплін. У зв’язку з впровадженням у вітчизняній освіті компетентнісного підходу проаналізовано функціонування з 2018 року «Нової української школи». Показано, що інтегроване навчання та формувальне оцінювання в їх теперішньому вигляді мають серйозні недоліки. Запропоновано можливі шляхи усунення цих недоліків та підвищення якості вітчизняної освіти.