Сьогодення потребує від учителя пошуку нових, результативних методів, спрямованих на покращення якості знань учнів із математики. Досвід переконує, що введення у зміст загальної середньої освіти курсу «Логіка» як окремої навчальної дисципліни сприяє оволодінню учнями логічними способами діяльності, розширенню світогляду; формуванню вміння раціонально організовувати мисленнєву діяльність, вихованню самостійності в процесі отримання знань; розвиткові логічного мислення, вміння розмірковувати, робити висновки, доводити; виховує інтерес і потребу в нових знаннях, можливість самостійно «відкривати» нові знання, оволодівати новими прийомами діяльності. У статті розглядаються теоретико-методичні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування культури мислення молодших школярів; розроблено методичні рекомендації щодо формування нестандартного мислення майбутніх фахівців, які створюють максимальні умови для самореалізації, сприяють розвитку творчості студентів, дають відмінну математичну освіту. Наші тривалі дослідження феномена готовності майбутнього вчителя до формування логічного мислення молодших школярів засвідчили, що в його структурі доцільно виокремити мотиваційний, інтелектуальний, діяльнісний та оцінний компоненти. Проаналізовані компоненти феномена готовності майбутнього вчителя до формування культури мислення молодших школярів засвідчили, що формування логічного мислення необхідно у процесі професійної підготовки педагога, тому що забезпечує розвиток пізнавальних здібностей (мислення, пам’яті, уявлення, мови), алгоритмічної культури, вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, обґрунтовувати твердження. Доведено, що формування культури мислення студентів передбачає розвиток мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер особистості. Це динамічна система, яка охоплює всі ланки навчально-виховного процесу: мету, зміст, форми, засоби, і спрямована на набуття майбутніми фахівцями міцних знань, розвиток інтелектуально- творчих і комунікативних умінь, виховання емоційних і вольових якостей. Аналіз досліджень із професійної підготовки вчителів початкової школи і наш досвід показують, що значна частина випускників виявляє достатній рівень знань із предмета та вміє застосовувати ці знання у знайомій ситуації. Проте варто змінити ситуацію, як більшість із них розгублюється і не бачить шляхів виходу з неї. Це свідчить про невміння інтегрувати здобуті методичні знання з дидактичними, психологічними, бачити нову проблему та знаходити шляхи її вирішення, вільно орієнтуватися в тому, де і як отримані знання можуть бути використані. Отже, цей факт винятково важливо враховувати під час підготовки відповідного кадрового забезпечення, зокрема педагогів-професіоналів нової генерації, які мають загальну і педагогічну культуру, розуміються на тенденціях, системах сучасної психології й педагогіки та здатні застосовувати нові навчальні технології в початковій школі. Молодий учитель сьогодні має не просто розуміти завдання, які перед ним стоять, а й формувати їх на основі тієї соціальної та педагогічної ситуації, в умовах якої він працює. Це ‒ початок реалізації соціальної позиції молодого вчителя. Педагог, який працює над своєю самоосвітою та...