O. V. Barabolia

O. V. Barabolia

Auto-generated profile, based on publicly available information

O. V. Barabolia

Полтавський державний аграрний університет, Полтава

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 March 2024 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
ІКІ. В. Косенко
І. В. Косенко
Проведено дослідження щодо вивчення впливу строків сівби на врожайність гібридів кукурудзи за умов змін клімату. Дослідження проведено протягом 2021–2023 років у польових умовах фермерського господарства Пирятинської територіальної громади Полтавської області. Об’єктами дослідження обрано середньостиглі гібриди кукурудзи ДКС 3939 і ДКС 4408. Попереднє дослідження погодних умов за розрахованим гідротермічним коефіцієнтом зволоження засвідчило, що квітень був достатньо вологим, тільки недостатньо стабільно теплим, що відобразилося на врожайності кукурудзи, посіяної 5 квітня. Отримано врожайність обох гібридів у межах 84,7–98,5 ц/га, що є найменшим показником порівняно з іншими строками сівби, однак вищим за середній рівень по Україні (56,2–76,8 ц/га) і Полтавській області (64,5–85,1 ц/га). Обґрунтовано, що достатньо ранній посів кукурудзи у недостатньо прогрітий ґрунт продовжує тривалість періоду від сівби до сходів, а отже, і загальної вегетації рослини, що зменшує врожайність. Посів кукурудзи 20 квітня був більш сприятливим і дозволив збільшити врожайність гібрида ДКС 3939 на 10,8–20,1 % (на рівні 95,3–110,7 ц/га), тоді як гібрида ДКС 4408 – на 3,0–14,0 % (89,1–112,3 ц/га). За такої умови гібрид ДКС 3939 показав більшу врожайність відносно ДКС 4408 у разі посіву 20 квітня 2021 і 2023 років – на 6,5 і 9,4 % відповідно. У разі посіву 5 травня отримано ще більшу врожайність за всіма гібридами завдяки сприятливим умовам на початку росту та розвитку (більш прогрітому ґрунту та достатній вологості). Врожайність гібрида ДКС 3939 була на рівні 98,7–112,4 ц/га (з максимумом 2023 року), тоді як урожайність гібрида ДКС 4408 – 93,2–114,5 ц/га, де найбільш врожайним був 2022 рік. Отже, за умов нестабільного зволоження та мінливого температурного режиму найбільш урожайним виявився гібрид кукурудзи ДКС 3939 за умови посіву 5 травня.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
СДС. М. Доронін
С. М. Доронін
Вирощування різних сортів пшениці озимої, що поєднують високу продуктивність з адаптивністю, неможливе без вивчення закономірностей мінливості формування врожайності в залежності від погодних і ґрунтових умов території, систем удобрення та варіантів підживлення. Метою дослідження є визначення впливу погодних умов на формування врожайності пшениці озимої сортів Відрада, Сагайдак і Оржиця за різних систем удобрення. Дослідження проведено протягом 2020–2022 рр. у виробничих умовах у лісостеповій зоні України. Досліджувалися сорти пшениці озимої української селекції, що характеризуються високою продуктивністю, достатньою стійкістю до хвороб і стресових факторів. Визначено, що найбільш сприятливим за температурою й опадами у вегетаційний період виявився 2021 р., що дозволило збільшити врожайність всіх дослідних сортів пшениці відносно 2020 р. Найменш сприятливим став 2022 р. через затяжну прохолодну весну, посушливий червень і сильні опади у липні. Врожайність пшениці озимої за цих умов коливалася на фоні без основного удобрення за різних варіантів додаткового удобрення та підживлення за сортами у 2021 і 2022 рр. відповідно: Відрада – 6,9–7,6 т/га і 5,2–5,6 т/га; Сагайдак – 8,0–8,6 т/га і 7,2– 7,6 т/га; Оржиця – 6,0–6,4 т/га і 5,1–5,6 т/га. Визначено, що вплив погодних умов на врожайність пшениці озимої дослідних сортів складає у середньому 10–12 %. Застосування N30Р60К60 за основного удобрення сприяло збільшенню середньої врожайності дослідних сортів пшениці на 9,1–13,2 % за різних варіантів підживлення та є найбільшим для додаткового удобрення N 60 за сумісного підживлення Моно Мідь і КАС. Найбільш ефективним за роки досліджень є додаткове удобрення N 60 з варіантами підживлення Моно Мідь, КАС або їх сумісним використанням у фазі кущення на фоні без основного удобрення (середня врожайність за сортами): Відрада – 6,3–6,7 т/га; Сагайдак – 6,3–6,7 т/га; Оржиця – 5,9–6,3 т/га. На фоні застосування N30Р60К60 з додатковим удобренням N 60 найбільшу середню врожайність за 2020–2022 рр. забезпечено підживленням КАС або його сумісним використанням з Моно Мідь за сортами: Відрада – 7,1–7,5 т/га; Сагайдак – 9,1–9,5 т/га; Оржиця – 6,7–7,1 т/га.

29 March 2024 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
АЛА. А. Латиш
А. А. Латиш
В сучасних умовах перед вітчизняними фермерами стоїть мета – виробництво якісної, конкуренто- спроможної та безпечної сільськогосподарської продукції для задоволення внутрішнього ринку. Важливим напрямом в цьому є вирощування високоякісної пшениці твердої ярої, яка займає важливе місце у продовольчому забезпеченні не лише в Україні, а й світовій спільноті, становлячи приблизно 5–7 % від загальносвітових площ під вирощуванням пшениці. Мета статті – дослідження перспектив розвитку внутрішнього ринку виробництва та споживання пшениці твердої ярої. Важливими показниками, що сприяють збільшенню обсягів вирощування цієї культури для внутрішніх потреб, є висока якість зерна та врожайність. Визначено основні напрями його використання – виробництво круп і високоякісних макаронних виробів, які потребують борошна з рівнем клейковини 25–26 %. Незадовільна якість вітчизняного зерна пшениці твердої ярої призводить до збільшення імпорту вже готових макаронних виробів з твердих сортів пшениці або високоякісного борошна для вітчизняного виробництва. Для вирішення питання збільшення врожайності й якості зерна пшениці твердої ярої рекомендується використання сучасних районованих сортів, дотримання технології вирощування та впровадження перспективних методів передпосівної обробки насіння, стимуляторів росту рослин, екологічних методів і технологій. В результаті вітчизняні виробники макаронних виробів і круп отримують необхідну сировину, яка буде дешевше за імпортну, та сприятиме зменшенню ціни на готову продукцію. Оскільки зерно пшениці твердої вдвічі дорожче за зерно м’яких сортів, це забезпечить прибутковість фермерам в умовах, коли експорт зерна обмежений, а ціни на паливо та добрива постійно зростають. Важливими факторами розвитку цього напряму в рослинництві є кооперація фермерів з виробниками готової продукції для розбудови необхідної інфраструктури (наприклад, млина) та використання сучасних логістичних центрів (сухих портів).

11 January 2024 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОБО.в. Бараболя
О.в. Бараболя
РЯР.о. Яновський
Р.о. Яновський
Пшениця м’яка озима є найважливішою культурою в світі, однак зерно якої призначене для споживання людиною та на корм тваринам. Глобальні зміни клімату призводять до зростання інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ, тоді як ця культура є чутливою до них. Отже, постає актуальність використання сортів пшениці м’якої озимої з високим адаптивним потенціалом, важливою складовою якого є зимостійкість. Метою дослідження було визначити врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої за певних ґрунтово-кліматичних умов Кіровоградської області. Методи. Польові досліди проведено у 2021–2023 рр. в умовах північного Степу України з використанням загальноприйнятої агротехніки для сівби пшениці м’якої озимої сучасних сортів (Перепілка, Мудрість одеська, Щедрість одеська) та стандартного сорту Подолянка. У період проведення дослідів метеорологічні умови виявилися неодноманітними, однак загалом сприятливими для культивування пшениці м’якої озимої. Результати. Встановлено, що врожайність пшениці м’якої озимої змінювалась протягом періоду дослідів залежно від сортів і погодних умов. Найбільшу середню врожайність отримано у сорту Мудрість одеська (97,9 ц/га), що на 46,0 % більше за сорт Подолянка (67,0 ц/га), на 8,3 % – за сорт Щедрість одеська (90,4 ц/га) та на 11,9 % – за сорт Перепілка (87,5 ц/га). Врожайність пшениці м’якої озимої дослідних сортів у 2021 р. знаходилась у межах 71,3–102,4 ц/га, у 2022 р. – 61,1–93,5 ц/га, тоді як у 2023 р. – 68,7–97,8 ц/га. Найменший вплив погодних умов на врожайність було зафіксовано у сорту Щедрість одеська (3,1–6,3 %), а найбільший – у сорту Подолянка (12,6–14,3 %). Висновки. За роки досліджень найбільш врожайним виявився сорт Мудрість одеська – 93,5–102,4 ц/га. Врожайність сорту Перепілка (86,2–93,8 ц/га) була в середньому на 7,7 % нижче за сорт Мудрість одеська та більше за стандарт на 34,9 %. Сорт Щедрість одеська забезпечив отримання врожаю в 84,7–90,4 ц/га, що в середньому на 10,6 % менше за сорт Мудрість одеська та на 30,5 % більше за сорт Подолянка.

30 December 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
ДКД. В. Кириченко
Д. В. Кириченко
У статті здійснено аналіз основних технологій зберігання зерна та визначено їх ефективність зогляду на воєнні дії на території України. Подано поточну ситуацію щодо наявності зерносховищ вУкраїні та потенційні можливості щодо зберігання зерна нового врожаю. Зазначено необхідністьрозвитку інноваційних і ефективних технологій зберігання зернової продукції через недолікзерносховищ і необхідність залучення фермерів до їх використання. Визначено основні умови длязабезпечення зберігання зерна в оптимальному стані на елеваторах. Охарактеризовано компоненти зернової маси та фактори впливу на неї задля визначення необхідних режимів зберігання. Розглянутоосновні режими зберігання зерна (сухий стан, охолодження, герметизація) з метою забезпеченняцілісності і якості його запасів для використання на будь-які господарські потреби або реалізаціїпротягом наступного міжсезоння. Наведено способи зберігання зерна, зважаючи на його подальшевикористання, – на переробку або як посівний матеріал. Зазначено терміни зберігання зерна залежновід його стану та призначення. Визначено переваги та недоліки технологій зберігання зерна устаціонарних сховищах, з огляду на воєнні дії в Україні: наземне зберігання, силос-башта бетонний,силос-башта металевий. Стверджується, що на сьогодні одним із напрямів здешевлення та замінизруйнованих під час бойових дій стаціонарних елеваторів є використання полімерних зернових рукавів.Наведено характеристику технології зберігання сухого зерна в полімерних рукавах, його переваги танедоліки в умовах сьогодення. Зазначається, що на сучасному етапі таку технологію можнарозглядати як перехідну на період відбудови та будівництва потужностей стаціонарних сховищ.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
OKOlena Krasota
Olena Krasota
МММ. О. Мулєр
М. О. Мулєр
Омела біла (Viscum album L.). єдина рослина на землі, що володіє унікальною субстанцією, яка паралізує ракові клітини і одночасно стимулює імунітет людини. Та все ж, незважаючи на свої цілющі властивості омела біла на сьогодні завдає значної шкоди деревним насадженням населених пунктів, виступаючи не тільки в якості рослини паразита а й як поширювач різних захворювань деревних рослин Омела будучи невід’ємним компонентом деревних насаджень, як природних так і урбанізованих екосистеми, поселяючись на деревах, почала інтенсивно знищувати їх, тому питання захисту дерев від омели білої є актуальним у наш час. Мета статті було вивчення стану деревних порід паркових зон міста Полтави що до ураження їх омелою білою (Viscum album L.). Наведено результати аналізу стану основних деревних порід паркових зон міста Полтави щодо ураження їх омелою білою протягом 2017‒2022 років. За результатами дослідження визна-чено породи дерев, які в силу своїх видових біолого-фізіологічних особливостей найбільш вражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Розроблені рекомен-дації щодо оздоровлення видового складу деревних порід паркових територій міста Полтави з урахуванням їх стійкості до враження омелою білою. У роботі проведено дослідження щодо ступеня пошкодження деревних листяних порід в паркових зонах міста Полтава, встановлена залежність ступеня враження омелою білою дерев від їх видових фізіолого біологічних особливостей, зокрема від структури та товщини кори. Практична значущість проведеної роботи полягає у встановлені впливу видових біолого-фізіологічних особливостей деревних порід паркових територій міста Полтави на ступінь їх ураження омелою білою. Ви-значено найбільш стійкі деревні породи, які можна рекомендувати для оновлення видового складу дендро-флори паркових зон урбоекосистеми. Отримані результати проведеного дослідження можна використо- вувати для проведення оздоровчих заходів щодо оновлення деревних насаджень рекреаційних територій та дадуть можливість розробити практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки у паркових зонах м. Полтава а й оптимізувати зелені насадження будь якого населеного пункту.