Олексій Анатолійович Толмачов

Олексій Анатолійович Толмачов

Auto-generated profile, based on publicly available information

Олексій Анатолійович Толмачов

Українська військово-медична академія

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 September 2024 in Data and Metadata
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OGOleksandr Galushchenko
Oleksandr Galushchenko
IPInna Pidbereznykh
Inna Pidbereznykh
OPOleksandr Piroh
Oleksandr Piroh
DKDmytro Khrapach
Dmytro Khrapach
OTOleksii Tolmachov
Oleksii Tolmachov
Introduction: From the year 2019, the country has experienced a series of cyber incidents affecting its key areas of infrastructure such as energy, finance, communication, government, healthcare, and technology. Purpose: This work aims to define and explain the contemporary threats in the sphere of cyber security, as well as the geopolitical aspect of external interference in Ukraine’s information space for the years 2019-2024. Method: Sources used to gather data for this research were government and cybersecurity firm reports, academic articles, news articles from reliable media houses, and social media listening tools. Quantitative data collected by statistical tools analyzed the trend as well as the intensity of cyber threats. They also included specific case exhibits as well as interviews with the experts to get more information. Results: The study indicated that there will be improved and more frequent attacks and that these will be more complex from 2019 to 2024 in Ukraine. It caused moderate disruption to the key sectors but the disruptions were especially noticed in sectors such as energy, finance, communication, government, healthcare, and technology. Conflict events in Donbas, the COVID-19 outbreak, the enhancement of military tensions, and the start of the Russian invasion of Ukraine in February 2022 were associated with increases in the level of cyber efforts. Conclusion: The conclusion points out that Ukraine needs effective international cooperation, the highest level of technological protection, and profound geopolitical analysis to safeguard cyberspace and prevent conflicts in Eastern Europe

30 December 2024 in Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОДОлег Друзь
Олег Друзь
ЛРЛариса Родченко
Лариса Родченко
ОВОлександр Вельган
Олександр Вельган
ОТОлексій Толмачов
Олексій Толмачов
У статті розглядається вплив морально-психологічного стану особового складу на результати бойових дій у контексті публічного управління. Визначено, що морально-психологічний стан є ключовим фактором, що впливає на боєздатність та ефективність військових операцій. В умовах сучасної війни, яка характеризується високою інтенсивністю та непередбачуваністю, важливість підтримки психологічної стійкості військовослужбовців набуває особливого значення. Зазначено, що для ефективного управління цим аспектом необхідно впроваджувати комплексний підхід, що включає як превентивні заходи, так і механізми швидкого реагування на психологічні кризи. У статті узагальнено основні компоненти морально-психологічного забезпечення (МПЗ), які включають інформаційно-пропагандистське забезпечення, психологічну підтримку, соціально-правове та культурологічне забезпечення. Доведено, що морально-психологічний потенціал є одним із ключових елементів сукупного військового потенціалу держави, який забезпечує функціонування всіх інших складових військової могутності. Стаття також підкреслює важливість формування у військовослужбовців морально-бойових якостей, таких як патріотизм, почуття обов’язку та колективізм. Зроблено акцент на необхідності створення програм, спрямованих на розвиток психологічної стійкості військових, а також на важливість підготовки командирів з питань морально-психологічного забезпечення. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи управління морально-психологічним забезпеченням, включаючи впровадження системи моніторингу, активну інформаційну підтримку, а також розробку механізмів реагування на психологічні кризи серед військовослужбовців.

10 March 2025 in Public management
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОТОлексій Анатолійович Толмачов
Олексій Анатолійович Толмачов
АЧАндрій Романович Чайковський
Андрій Романович Чайковський
Анотація. Метою статті є аналіз чинників, що сприяють формуванню ефективного лідерства у військових підрозділах та розробка рекомендацій для оптимізації управлінських рішень у цій сфері. Методологія. Отримання результатів вибудовується на основоположних положеннях науки публічного управління, психології. Методологічний інструментарій передбачає використання як загальнонаукових методів пізнання, так і спеціальних. У процесі дослідження використано такі методи дослідження як діалектичний, метод систематизації, метод аналізу та синтезу, метод узагальнення. Наукова новизна. Лідерство у військових підрозділах є критично важливим для успішного виконання бойових завдань і забезпечення загальної ефективності збройних сил. Особливо вразливими до розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) є особи, які безпосередньо зазнали впливу травматичних подій або були їх свідками. У контексті поточного конфлікту військовослужбовці представляють одну з найбільш вразливих груп населення. Постійний вплив небезпечних для життя ситуацій, участь у бойових діях та перебування в екстремальних умовах значно підвищують ризик розвитку ПТСР у цій когорті. Висновки. Сучасні виклики, зокрема складність і багатовимірність військових операцій, підкреслюють важливість психологічних аспектів лідерства. Від військових лідерів очікується не лише професійна компетентність, а й здатність приймати швидкі та обґрунтовані рішення в умовах невизначеності, мотивувати підлеглих і підтримувати їхній моральний дух у критичних ситуаціях. Ефективне лідерство у військових підрозділах передбачає врахування психологічних чинників, таких як мотивація, страхи, емоційні стани та реакції на стрес. Це дозволяє підтримувати боєздатність підрозділів та забезпечувати згуртованість і ефективну взаємодію військовослужбовців. Державне управління відіграє важливу роль у формуванні ефективного лідерства через нормативно-правове забезпечення, створення умов для професійного розвитку військових кадрів і забезпечення доступу до сучасних знань у галузі військової психології. У статті пропонуються рекомендації для оптимізації управлінських рішень, зокрема через інтеграцію інноваційних методів навчання, таких як кейс-технології, тренінги з емоційної інтелігентності та стресостійкості, а також врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців. Важливою є адаптація доктрини військового лідерства до нових умов, зокрема у контексті гібридних загроз. Висновки підкреслюють необхідність модернізації підходів до військового лідерства з акцентом на гнучкість, індивідуалізацію та інтеграцію новітніх психологічних методів. Це сприятиме підвищенню ефективності лідерства у військових підрозділах і відповідатиме сучасним викликам.

30 December 2024 in Salud, Ciencia y Tecnología - Serie de Conferencias
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
AHAlina Parasiei Hocher
Alina Parasiei Hocher
MHMaksym Hryshchenko
Maksym Hryshchenko
NSNina Stelmah
Nina Stelmah
VZVsevolod Zelenin
Vsevolod Zelenin
OTOleksii Tolmachov
Oleksii Tolmachov
Introduction: The study aimed to analyse the key aspects of the psychology of self-development and self-realisation within the transformation of Ukraine's educational system. The focus was on understanding how educational changes promote personal growth and self-realisation among students.Methods: A thorough analysis of scientific sources was conducted to summarise and consolidate existing knowledge in this field. The research employed methods such as analysis, synthesis, and content analysis, revealing the research process through successive stages.Results: The findings indicated that the current educational environment in Ukraine necessitates a shift from standardised approaches to flexible, individualised development strategies. This shift encourages students to explore personal interests, leverage their strengths, and chart unique paths to self-realisation. Such changes align with national values and provide future generations with opportunities to actively pursue self-development. The study highlighted the role of motivation in self-development and self-realisation, showing that success in learning and work, regardless of intellectual levels, depends significantly on positive motivation, deep interest, and goal-driven ambition.Conclusions: The study emphasised the importance of fostering and supporting motivation for self-development among students in Ukraine. Encouraging motivation can enhance students' deeper and more successful development during their educational journey and future endeavours. These findings underscore the transformative potential of educational reforms in promoting personal growth and self-realisation

26 May 2026 in Електронний журнал "Державне управління: удосконалення та розвиток"
Verified
Journal Article
Closed access
ОТО. А. Толмачов
О. А. Толмачов
КМК. Ю. Марущенко
К. Ю. Марущенко
ІСІ. І. Світлак
І. І. Світлак
ВІВ. М. Івчук
В. М. Івчук
ОМО. О. Могиль
О. О. Могиль

21 May 2026 in Ментальне здоров'я
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОТОлексій Анатолійович Толмачов
Олексій Анатолійович Толмачов
ЮАЮлія Олександрівна Асєєва
Юлія Олександрівна Асєєва
У статті представлено результати комплексного дослідження психоемоційних індикаторів ризику дезадаптації військовослужбовців, які виконують бойові завдання в зоні застосування сил, та обґрунтовано можливість їх використання як основи для моделювання системи раннього психологічного втручання. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах пролонгованого бойового стресу та необхідністю переходу від реактивної до превентивної моделі психологічного супроводу. Метою дослідження є виявлення структури та прогностичної значущості психоемоційних показників військовослужбовців і розроблення на цій основі структурно-функціональної моделі системи раннього психологічного втручання. У дослідженні взяли участь 41 військовослужбовець. Використано комплекс теоретичних, психодіагностичних і статистичних методів. Застосовано шкалу ситуативної тривожності Ч. Спілбергера (STAI), експрес-опитувальник дезадаптивності (О. Приходько), методику первинного скринінгу ПТСР та інструмент оцінки стрес-факторів військової служби. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, кореляційного, регресійного та медіаційного аналізів. Результати засвідчили системний характер взаємозв’язків між показниками тривожності, посттравматичних симптомів і дезадаптивності. Множинний регресійний аналіз визначив посттравматичні симптоми як ключовий предиктор дезадаптації (p < 0,001). Медіаційний аналіз підтвердив повну опосередковану модель, відповідно до якої вплив інтенсивності стрес-факторів на дезадаптацію реалізується через формування посттравматичних симптомів. На основі отриманих результатів запропоновано багаторівневу модель системи раннього психологічного втручання, спрямовану на своєчасну ідентифікацію та стабілізацію посттравматичних проявів на доклінічному етапі. Встановлено, що саме посттравматичне реагування виступає центральним механізмом трансформації бойового стресу у дезадаптаційний стан, що визначає пріоритетність превентивного психологічного моніторингу в системі збереження ментального здоров’я військовослужбовців