Феруза М. Нурутдінова

Феруза М. Нурутдінова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Феруза М. Нурутдінова

Bukhara State Medical Institute named after Abu Ali ibn Sino, Uzbekistan

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

1Year (2026-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
19 June 2026 in Journal of Chemistry and Technologies
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ФАФерангіз С. Аслонова
Ферангіз С. Аслонова
УМУктам М. Мардонов
Уктам М. Мардонов
МШМузаффар С. Шаріпов
Музаффар С. Шаріпов
ШИШафига Ж. Иманова
Шафига Ж. Иманова
ФНФеруза М. Нурутдінова
Феруза М. Нурутдінова
НВНілуфар Ш. Валієва
Нілуфар Ш. Валієва
Два молекулярних комплекси ціанурової кислоти (C₃H₃N₃O₃, CYA) з ортофосфатною кислотою (H₃PO₄), стабілізовані водневими зв’язками в мольних співвідношеннях 1 : 1 та 1 : 3, були досліджені із застосуванням поєднання розрахунків у межах теорії функціонала густини (DFT), молекулярного докінгу (ArgusLab) та інфрачервоної спектроскопії з перетворенням Фур’є (FTIR). Повну геометричну оптимізацію та розрахунок гармонічних коливальних частот виконано на рівні B3LYP/3-21G із використанням пакета Gaussian 16. Для обох комплексів підтверджена відповідність істинним мінімумам потенційної енергетичної поверхні. Комплекс 1 : 1 характеризується двома міжмолекулярними водневими зв’язками – N3–H···O(P) (H···O = 1.564 Å; N···O = 2.628 Å) та O(C=O)···H–O(P) (H···O = 1.528 Å), тоді як комплекс 1 : 3 виявляє симетричну C₃-подібну конфігурацію, в якій кожна з трьох пар карбонільних і N–H центрів триазинового кільця взаємодіє з однією молекулою H₃PO₄ через еквівалентні подвійні водневі зв’язки. Енергетичні розриви HOMO–LUMO, що становлять 5.672 еВ та 5.955 еВ для комплексів 1 : 1 і 1 : 3 відповідно, свідчать про помірну реакційну здатність та зростання кінетичної стабільності зі збільшенням ступеня фосфорилювання. Глобальні дескриптори реакційної здатності – потенціал іонізації, спорідненість до електрона, хімічна твердість, хімічний потенціал та індекс електрофільності – демонструють кількісні відмінності між двома супрамолекулярними ансамблями. Аналіз заселеностей за Маллікеном виявив значну поляризацію на атомах N, у центрах C=O та P=O. Розрахунки молекулярного докінгу в ArgusLab дали енергії зв’язування −11.3 ккал/моль (1 : 1) та −27.6 ккал/моль (1 : 3), що узгоджується з утворенням стабільних супрамолекулярних аддуктів. Обчислені коливальні частоти з високою точністю відтворюють експериментально спостережувані батохромні зсуви смуг ν(N–H), ν(C=O) та ν(P=O), підтверджуючи запропонований механізм взаємодії. Отримані результати поглиблюють кількісне розуміння супрамолекулярної хімії систем триазин-фосфат, що є важливим для створення антипіренів, кристалоінженерії та біомедичних матеріалів.