O. M. Okhotnikova

O. M. Okhotnikova

Auto-generated profile, based on publicly available information

O. M. Okhotnikova

Shupyk National Healthcare University of Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

15Years (2012-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
10 March 2015 in CHILD`S HEALTH
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OOO.M. Okhotnikova
O.M. Okhotnikova
YHYu.I. Hladush
Yu.I. Hladush
LBL.V. Bondarenko
L.V. Bondarenko
KMK.V. Mellina
K.V. Mellina
HFH.M. Fedushka
H.M. Fedushka
OHO.M. Hryshсhenko
O.M. Hryshсhenko
Мета: визначення особливостей гастроінтестинальної алергії у дітей з алергічною і соматичною патологією.Пацієнти і методи. Обстежено 106 дітей: основна група — 60 пацієнтів з алергією, група порівняння — 46 дітей суто з патологією органів травлення. Проведено клінічні, лабораторні (загальний імуноглобулін Е) та ендоскопічні й морфологічні дослідження. Результати. Причиною харчової алергії частіше були білки коров’ячого молока, цитрусові, шоколад, полуниці. Шлунково-кишкові симптоми при алергії проявлялись больовим і диспептичним синдромами (нудота, печія), порушенням випорожнення. У 28 % хворих абдоміналгія була відсутня. Еозинофілія крові виявлена у 61,7 % дітей. Ендоскопічно рухова функція характеризувалась порушенням моторики шлунка, стравоходу або дванадцятипалої кишки, переважно рефлюксами. Незмикання кардії було діагностично значущим (χ2(1) = 14,095, φ = 0,374) для харчової алергії. Візуальні особливості слизової оболонки (лімфоїдна гіперплазія, наліт за типом «манної крупи») верхніх відділів травного тракту не мали значущого зв’язку у хворих основної і порівнюваної груп (χ2 не вище критичного значення). Відзначались випадки поєднання бронхіальної астми, алергічного риніту і харчової алергії з нормальним рівнем IgE, що зумовлено не-IgE-залежними реакціями.Висновки. Ендоскопічне й морфологічне дослідження варто застосовувати в диференціальній діагностиці алергічних і неалергічних уражень слизової оболонки травного тракту.

18 September 2017 in CHILD`S HEALTH
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YCYu.R. Chernysh
Yu.R. Chernysh
OOO.M. Okhotnikova
O.M. Okhotnikova
Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив’янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4–6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення.

29 December 2016 in CHILD`S HEALTH
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OOO.M. Okhotnikova
O.M. Okhotnikova
YCYu.R. Chernysh
Yu.R. Chernysh
В огляді літератури наведено сучасні погляди на фактори ризику розвитку, етіологію та патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей. Розглянуто механізми розвитку окремих форм гастроінтестинальної харчової алергії.

29 December 2021 in Actual problems of modern medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
IHIryna Hlohush
Iryna Hlohush
OOOlena Okhotnikova
Olena Okhotnikova
Summary. The problem of allergic rhinitis in children is important in clinical pediatrics, which is associated with a significant increase in the prevalence, early onset and diversity of clinical manifestations of the disease, reminiscent of infectious rhinitis, and therefore causes serious underdiagnosis, untimely and inadequate highrisk therapy. development of complications and evolution into bronchial asthma. The aim of the study was to study the clinical and allergic features of allergic rhinitis in preschool children, both isolated and combined with asthma and atopic dermatitis at their request to an allergist in the Consultative Diagnostic Clinic (CPC) NDSL "OKHMATDIT". Materials and methods. Clinical and anamnestic data, objective examination, oto- and rhinoscopy, general clinical examinations, determination of serum immunoglobulin E, skin prick-tests with allergens, consultation with an otolaryngologist were subject to analysis. The article presents modern views on the problem of allergic rhinitis in preschool children. The analysis of clinical and allergic characteristics, in particular, describes the most common clinical symptoms and their severity, family history, laboratory parameters, such as total immunoglobulin E in peripheral blood, skin tests. Based on our own data, the early incidence of allergic rhinitis in preschool children, including the first years of life and its high comorbidity with other allergic diseases, including bronchial asthma, atopic dermatitis, urticaria, etc. has been demonstrated. According to the results of rotational tests - in 30% of patients polyvalent sensitization was detected. Despite the age of the examined children (feature-reduced skin sensitivity) - the percentage of positive results was sufficient. Family allergy history was burdened in all patients, mostly asthma in one parent. All children had high levels of total serum immunoglobulin E. Thus, there is an early onset of allergic manifestations and high sensitization of young children to the most common allergens. The issue of early detection of AR is extremely important to study among the preschool population, due to the need for early detection of people prone to asthma, to achieve better control of the disease and prevent severe disease, complications and early disability of children.

28 October 2023 in Modern pediatrics. Ukraine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OOO.A. Oshlіanska
O.A. Oshlіanska
OOO.M. Okhotnikova
O.M. Okhotnikova
OUO.I. Usova
O.I. Usova
IGI.V. Gedeon
I.V. Gedeon
KOKyiv National Children'S Specialised Hospital Okhmatdyt
Kyiv National Children'S Specialised Hospital Okhmatdyt
The article presents data from the scientific literature about the etiology, pathogenesis, and clinical manifestations of a recently discovered disease - childhood-onset STING-associated vasculopathy (SAVI), which is a genetically determined type I interferonopathy, and it clinically manifestes by a symptom complex of acral ischemia (lupus-like chilblain), interstitial lesions of the lungs and other pathologies of internal organs. SAVI more often manifests itself in the first months of a child’s life and passes under the guise of various autoimmune and infectious diseases. The article provides data on the differential diagnosis of SAVI, and emphasizes the importance of genetic testing for diagnosis. Considering the rarity of the pathology, the article includes a translation of the ACR recommendations (2021) regarding the treatment and observation of patients with interferonopathy. The article is illustrated by a description of a child with SAVI, whose diagnosis was carried out according to the principles proposed in these recommendations. The principles of follow-up of the child are described, the need for multidisciplinary management of patients with SAVI is emphasized. Current data on the prognosis and further course of the disease are provided. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

27 April 2018 in CHILD`S HEALTH
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YCYu.R. Chernysh
Yu.R. Chernysh
OOO.M. Okhotnikova
O.M. Okhotnikova
Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків. На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на розробку оптимальних профілактичних заходів для зменшення поширеності харчової алергії. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування. Однак існують дані про те, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної алергії. Рекомендовано уникати дієтичних обмежень, зокрема введення твердих продуктів, після 4–6 місяців життя навіть для дітей із високим ризиком розвитку алергічних захворювань. До загальних напрямів управління харчовою алергією відносять заходи, що спрямовані на лікування гострих реакцій, та заходи, що спрямовані на мінімізацію ризику появи таких реакцій у майбутньому, так звані довгострокові стратегії (зміни раціону харчування, освітні заходи, фармакологічні та нефармакологічні заходи). У статті розглянуті підходи до ведення дітей з окремими формами гастроінтестинальної харчової алергії. На сьогодні елімінаційна дієта в комбінації з терапією системних реакцій, викликаних харчовими алергенами, залишається стандартним заходом у веденні таких пацієнтів. Головним підходом у первинному лікуванні IgE-опосередкованої гастроінтестинальної харчової алергії вважається уникнення вживання відомих харчових тригерів. Топічні глюкокортикостероїди залишаються препаратами першої лінії в лікуванні еозинофільного езофагіту. Існує багато спірних питань щодо ведення дітей із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією. Відмічається нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на розроблення ефективних лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою — харчовою алергією.