L. P. Hashchuk

L. P. Hashchuk

Auto-generated profile, based on publicly available information

L. P. Hashchuk

Львівський державний університет безпеки життєдіяльност

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
24 June 2022 in Fire Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHL. P. Hashchuk
L. P. Hashchuk
PHP. М. Hashchuk
P. М. Hashchuk
ADA. M. Dominik
A. M. Dominik
MSM. I. Sychevsky
M. I. Sychevsky
Рух автомобільної аварійно-рятувальної машини здійснюється в умовах істотно змінних вітрового потоку, нахилу подовжнього профілю дороги, кривини траси в плані, якості дорожнього полотна, перешкодонасиченості в транспортному потоці. Так що завжди існують чинники, що провокують вимушено неусталені режими роботи всіх систем мобільної машини, а відтак і зайві енерговитрати. Швидкісну неусталеність руху машини покликана усунути система cruise-керування, яка сприяє істотному заощадженню фізичної, емоційної, інтелектуальної енергії водія-оператора. Але завжди стоїть питання, в якій мірі cruise-керування сприяє підвищенню енергетичної ефективності (паливної ощадності) власне мобільної машини?В роботі із застосуванням варіаційного числення виявлено, в яких випадках рух машини зі сталою швидкістю є оптимальним за енергоощадністю, а в яких ознаки оптимальності зникають. Оптимізаційна задача розглядається в термінах так званого виродженого функціонала. Доведено, що загалом cruise-керування не є засобом заощадження енергії власне мобільної машини (не є засобом заощадження споживаного пального). Невпорядковані вітрові потоки зокрема не дають підстав вважати рух машини з усталеною швидкістю енергетично оптимальним. Рух машини з усталеною швидкістю не є енергетично оптимальним і в деяких інших випадках складного дорожнього опору. Подібно ж проявляє себе й перешкодонасиченість в транспортному потоці.Але у разі так званої адитивної природи дорожнього опору, за дії упорядкованого вітру, в умовах вільного руху cruise-керування насправді сприяє підвищенню енергетичної ефективності машини. До того ж, cruise-керування – це засіб штучної інтелектуалізації мобільності, що неминуче охопить увесь транспорт. Так звані круїз-контроль і адаптивний круїз-контроль – це окремі дуже важливі кроки на шляху до цілковито самокерованого мобільного руху.

1 January 2025 in Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHL. P. Hashchuk
L. P. Hashchuk
PHP. М. Hashchuk
P. М. Hashchuk
In the theory of transport processes and transport systems, we often have to use terms whose meaning is not fully understood. For example, are transportation and a transportation system two completely different concepts? If transportation is a system, what is the system's backbone or substrate? When we manipulate transport, do we carry out transport production (materially enrich the world), or do we provide a useful service? What are the actual products of transport? How can we treat logistics objectively: is transport a tool in the hands of logistics, or is it the other way around? The purpose of the study is to clarify or organize the content of the listed concepts and terms widely used in the theory of transport processes and transport systems with the help of more reliable arguments. It appears that the terms “transport” and “transport system” are synonyms of the same thing. It can be said that the term “transport” is an object designation of the same thing that, in cognition, is a transport system. A completely extraneous spatio-temporal factor, which can be called transport potential or transport pressure, generates a transport system as such. Potentials arise due to the uneven dispersion of civilization products and civilization demand. Transport is a full-fledged participant in production, and the transportation process is rather a material production. It makes no sense to consider the transportation process itself as a product. Rather, products are goods or an interested party at the destination, which were forced to be in the status of cargo or passenger during the transportation process. In particular, transport picks up a finished product of “someone else's” production, but brings goods to the final destination, while goods are a product of “its” production. However, it is not necessary to categorically deny the service aspect of transport use. The sphere of services and the sphere of goods seem to be closely intertwined. If logic is the science of thinking, then logistics is a hybrid ideology (or perhaps philosophy) of doing and managing. Transportation should be driven by logistics, not the other way around. This statement should become a postulate of the theory of transport systems, and postulates are known to be the framework of science. В теорії транспортних процесів і транспортних систем доволі часто доводиться оперувати термінами, зміст яких до кінця не з’ясований. Приміром, транспорт і транспортна система — це цілком різні утямки-поняття? Якщо транспорт — система, то що править за системотворний елемент чи субстрат? Маніпулюючи транспортом, ми здійснюємо транспортне виробництво (матеріально збагачуємо світ) чи надаємо корисну послугу? Що насправді є продукцією транспорту? Як об’єктивно ставитися до логістики: транспорт — це знаряддя в руках логістики, чи може навпаки? Мета дослідження полягає саме в тому, аби уточнити чи впорядкувати за допомогою надійнішої аргументації змістове наповнення перелічених утямків і термінів, широко вживаних в теорії транспортних процесів і транспортних систем. Виявляється, що терміни «транспорт» і «транспортна система» — це номінації одного і того ж. Можна казати, що термін «транспорт» — об’єктне позначення того самого, що в пізнанні є транспортною системою. Породжує транспортну систему як таку цілком сторонній просторово-часовий чинник, який можна назвати транспортним потенціалом чи транспортним напором. Потенціали виникають через нерівномірну розосередженість цивілізаційного продукту і цивілізаційного попиту. Транспорт є повноцінним учасником виробництва, а процес транспортування — це радше матеріальне виробництво. Сам процес транспортування нема жодного сенсу вважати продукцією. Продукцією є радше крам чи зацікавлена особа вже у пункті призначення, які в процесі транспортування вимушено перебували в статусі вантажу чи пасажира. Зокрема, транспорт бере на облавок готовий продукт «чужого» виробництва, але привозить у кінцевий пункт товар, крам — продукт «свого» виробництва. Але цілком необов’язково категорично заперечувати й сервісний аспект використання транспорту. Царина послуг і царина товарів тісно ніби сплетені в одне ціле. Якщо логіка — це наука мислити, то логістика — це гібридна ідеологія (а може й філософія) діяння-господарювання. Транспорт...

26 June 2023 in Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHL. P. Hashchuk
L. P. Hashchuk
PHP. М. Hashchuk
P. М. Hashchuk
Критично аналізується підхід до маршрутизації дрібногуртових автомобільних перевезень, відомий під іменем «метод Кларка — Райта». Дрібногуртові автомобільні перевезення — дуже особливе явище: у таких перевезеннях може бути задіяна 1/2 наявного рухомого складу, але обсяг перевезень при цьому може становити лише 1/50 загального обсягу. Незважаючи на це, такі перевезення є конче потрібними і завжди вигідними.Та ефективність перевезень істотно залежить від якості їх маршрутизації. Метод Кларка — Райта в класичному своєму варіанті спирається на принцип згортання маятникових маршрутів у кільцевий звізно-розвізний з мінімізацією пробігу автомобіля та раціональнішим використанням його вантажності. У роботі натомість доводиться, що такий підхід до маршрутизації супроводжується неконтрольованим зростанням транспортної роботи без жодного реального зиску. Насправді транспортний засіб перебирає на себе невластиві йому функції складу (він стає коморою на колесах). Це загалом доволі вартісна і погано вмотивована операція. Тож зростання транспортної роботи — це своєрідний штраф за перебирання автомобілем на себе невластивих йому функцій.В аналізованому методі Кларка — Райта насправді значною мірою спотворюється зміст поняття «досконалий план дрібногуртових перевезень». Мінімізуючи пробіг транспортного засобу, ніби вдається зменшити тривалість перевезень. Звісно, час — найцінніший ресурс у житті людини й суспільства. Але збільшення навантаги на транспортний засіб та на дорожню інфраструктуру інтенсифікує їх зношування. Відновлення кондицій транспорту потребує інших ресурсів, за якими обов’язково також стоїть таки час. Але ж цього до уваги від початку ніхто не брав. Звісно, замість пробігу можна оперувати й іншим різновидом «тарифу/ціни/зиску». Але тоді виникає проблема, як об’єктивно визначати тариф/ціну/зиск.Метод Кларка — Райта сприймається доволі природно, якщо мова заходить, скажімо, про «розвезення послуг» — працівник з ремонту побутової техніки, приміром, планує турне (замкнутий тур), аби раціонально за винагороду розвезти свій інтелект, знання, вміння (разом з інструментом у валізі та дрібними запасними частинами. Його філософію мав би сповідувати також і мандрівний продавець (комівояжер), покликаний, приміром, поширити ювелірні прикраси (масою не більше, скажімо, унції).

28 December 2023 in Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHL. P. Hashchuk
L. P. Hashchuk
PHP. М. Hashchuk
P. М. Hashchuk
Проведено короткий аналіз змісту, що його зазвичай вкладають у поняття «невизначеність», «апріорність», «апостеріорність». Основна мета роботи — критично оцінити можливість і доцільність вивчення в навчальних і застосування в наукових дисциплінах теореми Т. Бейза (Th. Bayes) як знаряддя долати невизначеність у процесі пізнання й ухвалення рішень. Виклад матеріалу спирається на абстрактні мотивуючі приклади. Зроблено такі загальні висновки. Якщо з’явилися справді віри гідні апріори, то це означає, що цілком напевне раніше провадилися ґрунтовні дослідження, на тлі яких бейзівський висновок — це виконане нашвидкуруч бліде і не завжди переконливе продовження цих досліджень. Тому не дивно, що був період, коли теорема Бейза майже зникла із засобів статистичних досліджень. В середині ХХ століття підхід Бейза знову виринув серед інструментарію для пошуку допустимих і мінімаксних оцінок в типових задачах оцінювання невідомого параметра ймовірнісного розподілу. Бейзіанство тепер набуло популярності ще й в алгоритмах навчання штучного інтелекту на основі великих обсягів даних, що засновані на людському досвіді. Та насправді це все радше прояв моди, ніж визнання особливих потенцій теореми гіпотез. Те, що штучний інтелект облюбував собі саме технологію бейзіанства, нічого особливого не означає. Його раніше чи пізніше природний інтелект легко наверне на інший, розумніший шлях — знати б найкращий шлях. Загалом теорема Т. Бейза не заслуговує стати предметом ретельного вивчення та активного поширення як надзвичайно ефективного інструментарію дослідження й пізнання.

30 June 2022 in Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHL. P. Hashchuk
L. P. Hashchuk
PHP. М. Hashchuk
P. М. Hashchuk
Мета дослідження – оцінити можливості якісної формалізації паливних характеристик автомобільного двигуна внутрішнього згоряння, спираючись на якнайзагальніші принципи регресії та керуючись вимогами регулярності й типовості. Загалом в роботі регресія до середнього трактується як регресія до типового. Формалізації паливних характеристик двигуна – це основа інформаційного супроводу процесів моделювання режимів роботи автомобільної техніки.Аналізуються найчастіше використовувані форми відображення паливних характеристик двигуна внутрішнього згоряння, застосовуваного у приводах мобільних машин, зокрема гібридних. З’ясовано, що найпростіше піддається ідентифікації характеристика, відображувана у формі навантажувальної. Застосовано метод ідентифікації особливостей навантажувальної характеристики, що спирається на алгоритм ідеалізації двигуна, унаслідок якої двигун ніби втрачає можливості реалізовувати гальмівні моменти. У цьому алгоритмі ідеалізації важливу роль відіграє гальмівна швидкісна характеристика реального двигуна.Принциповою закономірністю, закарбованою в характеристиці двигуна, є підстави вважати те, що відношення швидкостей витрати пального за двох сталих частот обертання вала двигуна є величиною, практично незалежною від обертального моменту (ефективного тиску). Тож виникає можливість побудувати так звану канонічну характеристику, що загалом здатна відбивати в собі стійку залежність відношення швидкостей витрати пального від швидкості обертання вала двигуна, коли одна з порівняльних частот є наперед заданою. Ця характеристика зазвичай є гіперболічною – ще одна закономірність. Відтак зафіксовані закономірності дозволяють згорнути просторову (тривимірну) паливну характеристику ідеалізованого двигуна у репрезентативну двовимірну лінію (криву на площині). Цю двовимірну лінію після калібрування (усунення очевидних дефектів) можна знову розгорнути в паливну характеристику, відтворюючи алгоритм ідентифікації у зворотному напрямі.

1 January 2025 in Bulletin of Lviv State University of Life Safety
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OPO. V. Prydatko
O. V. Prydatko
EME. V. Martyn
E. V. Martyn
LHL. P. Hashchuk
L. P. Hashchuk
The analysis of the emergency and rescue service system was carried out to explore the feasibility of its Artificial Intelligence (AI) implementation. The primary objective is to develop methodological principles for structuring data related to the properties of mobile emergency and rescue assets and the characteristics of threats. This structured data will collectively provide comprehensive information about the emergency situation, thereby enabling the minimization of human intervention in the selection of rescue equipment, effective decision-making, and the programming of rescue operations. The central problem facing safety services is stipulated as the rational selection of emergency and rescue vehicles (ERV), appropriately equipped for the effective execution of clearly defined rescue tasks under a variety of circumstances and conditions. To effectively address this issue, it is fundamentally necessary to operate with a robust set of indicators, measures, and criteria that can fairly and objectively characterize the potentially useful operational properties of the emergency and rescue vehicles. It has been established that, in the general case of emergency management, it is highly appropriate to prioritize the minimization of the duration of the "free" or poorly controlled course of an emergency situation. Consequently, the dynamic and high-speed capabilities of mobile rescue vehicles will always play a decisive role; this influence is compounded by the characteristics of infrastructure conditions, such as, for example, the existing road network, the location of depots with competitive equipment, and the operational zoning of areas of responsibility. As a practical example, the significant benefit of utilizing a simple criterion related to the dynamics of the acceleration process of a mobile emergency and rescue vehicle is presented and discussed. In general, a comprehensive information construct for emergency and rescue service support has been established, the architecture of which is fundamentally based on the integrated use of Big Data, Big Data Analytics, and Big Data Science technologies. This construct fully embodies the paradigm of permanent accumulation and systematic structuring of data within a cloud of uncertainties under the dynamic conditions and complex circumstances that consistently accompany the operational activities of emergency response formations. The emergency and rescue service system, therefore, is required to become progressively more intelligent in its core functionality. Ultimately, the system design should be heavily dominated by a significantly reduced need for human judgment and intervention. Проведено аналіз системи аварійно-рятувального обслуговування з позицій можливости розгорнути програмну ідею штучної її інтелектуалізації. Основна мета — розробити методологічні засади структурування даних про властивості мобільної аварійно-рятувальної техніки та особливості загроз — таких даних, що разом несуть в собі автентичну інформацію про аварійну ситуацію і завдяки цьому дозволяють мінімізувати участь природного інтелекту в доборі рятувальних засобів, ухваленні ефективних рішень та програмуванні рятувальних сюжетів. Задекларовано, що проблемою безпекового обслуговування насамперед є раціональний добір аварійно-рятувальних автомобілів, відповідно обладнаних для ефективного виконання чітко окреслених рятувальних завдань за різних обставин. Для розв’язання цієї проблеми потрібно було б мати можливість оперувати низкою показників/вимірників/критеріїв, що достатньо об’єктивно характеризують потенційно корисні властивості аварійно-рятувальних машин. З’ясовано, що в загальному випадку цілком доречно прагнути мінімізувати тривалість «вільного» (погано контрольованого) перебігу аварійної ситуації. А тому визначальну роль завжди відіграватимуть динамічні й швидкісні спроможності мобільних рятувальних машин поряд з характеристиками інфраструктурних умов, таких як, приміром, наявна дорожня мережа, дислокація депо з конкурентним оснащенням, районування зон відповідальности тощо. Для прикладу показано користь від оперування простим за змістом критерієм динамічности процесу розгону мобільної аварійно-рятувальної машини. Загалом сформовано своєрідний інформаційний конструкт супроводу аварійно-рятувального обслуговування, який спирається на технології Big-Data, Big-Data Analytics, Big-Data Science. Він втілює парадигму перманентного нагромадження і структурування даних в...