Ігор Поливаний

Ігор Поливаний

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ігор Поливаний

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

2Years (2025-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
5 March 2026 in Measuring and computing devices in technological processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІПІгор Поливаний
Ігор Поливаний
РЗРоман Золотий
Роман Золотий
ЮМЮрій Микитів
Юрій Микитів
Шнекові навантажувачі — важливе обладнання в різних галузях промисловості, таких як агропромисловий комплекс, будівництво і хімічна індустрія. Вони використовуються для транспортування сипучих матеріалів, таких як зерно, цемент, пісок і гранули, завдяки своїй простій конструкції, надійності та ефективності. Основна проблема при їх використанні — обмеження в роботі з матеріалами з високою вологістю або стиснутими матеріалами. Виробники постійно вдосконалюють конструкції шнеків і матеріали для підвищення ефективності та збільшення терміну служби. Шнекові транспортери мають компактний дизайн і дозволяють здійснювати безперервне і безпечне транспортування сипучих матеріалів. Вони використовуються не лише для обробки сипучих матеріалів, але й в гірничій і будівельній техніці. В роботі проведено дослідження транспортування піску за допомогою шнекового транспортера, де вивчалися параметри, такі як швидкість обертання та радіальний зазор. Результати експерименту дозволяють визначити оптимальні умови для забезпечення високої продуктивності при транспортуванні піску, вивчаючи вплив різних параметрів на ефективність процесу. Згідно з результатами експериментів, радіальний зазор є важливим параметром для забезпечення високої продуктивності шнекового транспортування піску. Найкращі результати досягались при зазорі, що в 1,5-2 рази перевищує розмір частки матеріалу, але не менше 3 міліметрів. Це дозволяє уникнути застрягання матеріалу та забезпечити безперебійну роботу шнекового транспорту. Отже, оптимізація цього параметра є критично важливою для підвищення ефективності транспортування піску та інших сипучих матеріалів.

11 December 2025 in Measuring and computing devices in technological processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЮМЮрій Микитів
Юрій Микитів
ІЧІгор Чихіра
Ігор Чихіра
ІПІгор Поливаний
Ігор Поливаний
ВБВіктор Бойчун
Віктор Бойчун
This article presents the results of the development, implementation, and in-depth investigation of a mathematical model for an automated room temperature control system that utilizes a Hydronic Underfloor Heating (HUH) unit operating under a hysteresis-based control principle. The model was implemented within the Python environment, employing numerical methods to ensure high accuracy in dynamic simulation. Key physical factors rigorously accounted for in the model include: detailed thermophysical properties of the room structure and air mass; heat losses through enclosing structures (walls, windows); the significant thermal inertia of the massive concrete heating floor slab; and the time-varying influence of outdoor temperature as the primary disturbance factor. The central objective of the investigation was to quantify the impact of the hysteresis bandwidth on key system performance indicators: energy consumption, frequency of actuator cycling, and the resulting level of thermal comfort. The simulation experiment was conducted over a continuous period of 30 calendar days for each scenario, encompassing typical and distinct seasonal conditions: winter, spring, summer, and autumn. The hysteresis width was systematically varied from a minimal, narrow band of $0.1 \text{ °C}$ up to $5.0 \text{ °C}$ in precise increments of $0.1 \text{ °C}$. This comprehensive sweep allowed for the construction of complete relationships between the control parameter and the system's dynamic response. The obtained simulation results clearly demonstrated a critical trade-off: increasing the hysteresis width significantly reduces the number of heater activations, thereby potentially extending the lifespan of the actuator mechanisms. However, this action concurrently leads to an increase in the total operational time of the system and, consequently, a higher overall energy consumption due to less precise regulation. It was established that excessively wide hysteresis bands (e.g., beyond $1.0 \text{ °C}$ for most seasons) cause significant indoor temperature fluctuations that exceed acceptable limits, leading to a sharp reduction in occupant thermal comfort. Based on the detailed analysis, optimal hysteresis ranges were empirically determined for varying climatic conditions, providing the best achievable balance between energy conservation and the maintenance of a stable microclimate: For winter conditions (high heat loss): $0.6–0.8 \text{ °C}$. This value effectively compensates for the high thermal inertia of the floor while limiting temperature drift. For spring and autumn (shoulder season) conditions (moderate heat loss): $0.4–0.5 \text{ °C}$. A narrower band is required here for faster response to external disturbances and reduced energy overshoot. The developed mathematical model is a powerful and flexible tool. It can be utilized not only for tuning and optimizing control parameters (such as hysteresis width) of automated microclimate systems but also for predicting and evaluating their energy efficiency under various climatic scenarios during the preliminary design phase. У статті представлено результати розроблення та дослідження математичної моделі автоматизованої системи регулювання температури приміщення з теплою водяною підлогою, що працює за гістерезисним принципом керування. Модель реалізована в середовищі Python і враховує теплофізичні властивості приміщення, теплові втрати через огороджувальні конструкції, інерційність нагрівальної підлоги та вплив зовнішньої температури. Симуляцію проведено для 30 діб у різні сезонні періоди — зимовий, весняний, літній та осінній — при різних рівнях гістерезису від 0.1 до 5 °C з кроком 0.1 °C. Отримані результати показали, що збільшення гістерезису призводить до зменшення кількості ввімкнень нагрівача, проте збільшує тривалість його роботи та загальне енергоспоживання. Надмірне розширення гістерезису спричиняє значні коливання температури в приміщенні та зниження комфорту температурного режиму. Визначено оптимальні діапазони гістерезису для досліджуваного приміщення при різних сезонних умов: 0.6–0.8 °C для зимового періоду та 0.4–0.5 °C для весняно-осінніх. Такі значення забезпечують найкращий баланс між енергозбереженням і комфортом температури. Розроблена модель може бути використана як інструмент для налаштування параметрів автоматизованих систем керування мікрокліматом і оцінювання їх енергоефективності за різних кліматичних умов.