Альона Ігорівна Іващенко

Альона Ігорівна Іващенко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Альона Ігорівна Іващенко

Університет Григорія Сковороди в Переяслав

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 April 2024 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
HFHalyna Fedoryshyn
Halyna Fedoryshyn
ALAlla Lukiianchuk
Alla Lukiianchuk
VZVsevolod Zelenin
Vsevolod Zelenin
NLNadiia Lunchenko
Nadiia Lunchenko
AIAlyona Ivashchenko
Alyona Ivashchenko
Emotional intelligence is an important ability of a person that affects his development throughout his life. Therefore, the modern education system should focus on the formation of specialists with a high level of social and emotional skills. The purpose of this study is to characterize the importance of individual psychological methods in the development of emotional intelligence within the framework of modern Ukrainian education. For this, such methods as content analysis of literature, synthesis, generalization and comparison were used. On the basis of a critical approach to the selection of sources, relevant literature was selected for the study of this problem. The results showed that psychologists play an important role in the formation of social-emotional skills in the Ukrainian educational space. In particular, with the help of individual and group consultations, they contribute to the formation of emotion management skills in modern students of education. The conclusions emphasize the importance of the role of psychology and its methods in the formation of the emotional intelligence of modern education seekers. In particular, it has been determined that such psychological methods as the training of sensations, self-regulation, techniques for the development of empathy, behavioral-cognitive therapy contribute to the formation of stable emotional intelligence.

17 December 2024 in Сучасні гуманітарні дискусії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОХОксана Миколаївна Хорунжа
Оксана Миколаївна Хорунжа
АІАльона Ігорівна Іващенко
Альона Ігорівна Іващенко

29 April 2022 in Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
МХМарина Хараджи
Марина Хараджи
АІАльона Іващенко
Альона Іващенко
У статті проаналізовано загальні підходи до особливостей застосування арт-терапії у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку. Презентовано різні наукові підходи до трактування терміну «дитячі страхи», зміст якого акцентує увагу на необхідності реальної допомоги дітям означеної категорії в освітньому процесі, надання підтримки та можливості самореалізуватися у процесі інтеграції в суспільство. Встановлено, що психологічними особливостями генезуі страхів у молодших школярів є залежність емоційногоі розвитку дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Констатовано, що формуванняі страхів у молодших школярів відбуваєтьсяі на базі особистісних новоутворень означеного віку. В якості корекційно-терапевтично-реабілітаційної технології у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку пропонуємо використовувати метод арт-терапії, спеціалізованої форми психотерапії, заснованої на використанніі засобів мистецтва, мета якої полягає в гармонізаціїі розвитку особистості дитини через розвиток здатності до самовираженняі і самопізнання. Арт-терапія розглядається нами як метод розкриттяі переживань дитини, звільнення її від негативних емоційнихі станів, який допомагає дитині виявити власні внутрішніі неусвідомлені переживання та позбавитися від їх деструктивногоі впливу, за допомогою природнього для неї стануі гри та творчості. Теоретичне дослідження та аналіз особливостей прояву страхів дітей молодшого шкільного віку, вказують на необхідність впровадження спеціальної психолого-педагогічної роботи з метою оптимізації особистісно-емоційної сфери дітей. Враховуючи особливості актуального рівня страхів та станів тривожності у дітей, нами був розроблений алгоритм проведення арті-терапевтичних занять з дітьми молодшого шкільного віку. Він складався з шести етапів, кожен із яких обумовлений особливостями адаптації дитини до взаємодії з соціальним оточенням, а також тими труднощами, які відчувають діти в процесі шкільного навчання. Під час проведення арт-терапевтичних занять миі дотримувалися принципу наступності, забезпечуючи цілісністьі та системність психологічних впливів. Література

17 November 2026 in Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія
Verified
Journal Article
Open access
АІА. І. Іващенко
А. І. Іващенко
ОЗО. В. Завальська
О. В. Завальська
У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних ресурсів професійної адаптації жінок зрілого віку в умовах кар’єрних змін. Актуальність теми зумовлена зростанням вимог до професійної гнучкості та мобільності в умовах соціально-економічних трансформацій і невизначеності ринку праці. Теоретично обґрунтовано сутність професійної адаптації як багатовимірного процесу, що включає когнітивно-мотиваційний, емоційно-вольовий і соціально-поведінковий компоненти. Визначено провідні психологічні ресурси адаптації, зокрема життєстійкість, кар’єрну адаптивність, самоефективність, саморегуляцію та здатність до смислотворення. Емпіричне дослідження проведено на базі Херсонського обласного центру зайнятості за участю 50 жінок віком 42–52 років, які перебували у процесі кар’єрних змін. Використано комплекс психодіагностичних методик: шкалу соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, опитувальник життєстійкості С. Мадді та методику оцінки кар’єрної адаптивності М. Савікаса. Результати засвідчили, що лише 20% респонденток мають високий рівень адаптації, тоді як 80% перебувають у стані зниженого або нестійкого адаптаційного потенціалу. Виявлено численні статистично значущі взаємозв’язки між показниками адаптації, життєстійкості, інтернальності та кар’єрної адаптивності. Найбільш сильні кореляції зафіксовано в емоційно-вольовому компоненті, що свідчить про визначальну роль внутрішньої стійкості та контролю у процесі професійної адаптації. Отримані результати підтверджують, що психологічні ресурси виступають ключовим чинником успішної адаптації жінок у період кар’єрних змін і можуть бути основою для розробки психокорекційних та тренінгових програм підтримки.

12 March 2026 in Ментальне здоров'я
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КККатерина Віталіївна Кругляк
Катерина Віталіївна Кругляк
АІАльона Ігорівна Іващенко
Альона Ігорівна Іващенко
У статті узагальнено теоретичні підходи до професійного вигорання як синдрому тривалого емоційного виснаження, деперсоналізації та зниження почуття особистої професійної ефективності у фахівців соціономічних професій. Визначено статус поняття «онлайн-психолог» як народно-професійного еквівалента міжнародного терміна «telepsychologist» – фахівця, який надає психологічну допомогу з використанням відеоконференцій, текстових чатів, телефону чи спеціалізованих цифрових платформ. Проаналізовано специфіку професійної діяльності онлайн-психологів в умовах вимушеної масової цифровізації, спричиненої пандемією COVID-19 та повномасштабним воєнним станом в Україні з 2022 року. На основі системного аналізу наукової літератури виокремлено та теоретично обґрунтовано ключові психологічні чинники професійного вигорання саме онлайн-психологів: соціальна ізоляція та цифрова самотність; обмеження доступу до невербальних сигналів клієнта; зум-втома; стирання просторово-часових меж між роботою та особистим життям; технічні стресори (нестабільний Інтернет, перебої з електропостачанням, збої платформ); високе емоційне навантаження та вторинна травматизація (compassion fatigue). Встановлено синергійну взаємодію цих чинників в умовах воєнного стану, що призводить до значно швидшого розвитку всіх трьох компонентів вигорання навіть у досвідчених фахівців. Запропоновано інтегративну теоретичну модель пояснення вигорання онлайн-психологів, яка поєднує тривимірну модель К. Маслач, модель вимог і ресурсів роботи (JD-R) В. Шауфелі та теорію збереження ресурсів С. Хобфолла. Показано, що саме таке поєднання дозволяє пояснити як класичні міжособистісні та емоційні механізми, так і нові цифрові та воєнно-контекстуальні стресори. Отримані теоретичні узагальнення створюють наукове підґрунтя для розроблення та впровадження спеціалізованих програм профілактики, регулярної супервізії, балінтівських груп та реабілітації онлайн-психологів в умовах тривалої кризи в Україні.

21 May 2026 in Ментальне здоров'я
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АІАльона Ігорівна Іващенко
Альона Ігорівна Іващенко
МВМарія Миколаївна Волошин
Марія Миколаївна Волошин
У статті презентовано результати емпіричного дослідження особливостей стресостійкості підлітків в умовах регулярних повітряних тривог як специфічного стресогенного чинника воєнного часу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на дітей підліткового віку в умовах хронічної небезпеки, невизначеності та загрози життю. Метою роботи є комплексний аналіз рівня стресостійкості підлітків, їхніх емоційних станів, тривожності та копінг-стратегій у контексті воєнних подій. У дослідженні взяли участь 48 підлітків віком 13–14 років. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс діагностичних методик, що дозволили дослідити особливості реагування на стрес, поведінкові стратегії, емоційні стани, рівень особистісної та ситуативної тривожності, а також специфіку копінг-поведінки. Відбір інструментарію здійснювався з урахуванням вікової адекватності методик, їхньої наукової обґрунтованості, показників валідності та надійності, а також адаптованості до українських соціокультурних умов. У процесі емпіричного дослідження було застосовано такі методики: Опитувальник самодіагностики поведінки в стресових ситуаціях (В. Бойко); Методика самооцінки емоційних станів (А. Уессман, Д. Рікс); Методика визначення рівня особистісної та ситуативної тривожності (Ч. Спілбергер, Ю. Ханін); Методика дослідження копінг-поведінки у стресових ситуаціях (С. Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер; адаптація Т. Крюкової). Результати дослідження засвідчили, що, попри домінування відносно адаптивних поведінкових стратегій, значна частина підлітків характеризується підвищеним рівнем тривожності, емоційним напруженням та схильністю до використання неадаптивних копінг-стратегій, зокрема уникнення. Виявлено також наявність глибинних психоемоційних труднощів, що проявляються через проєктивні показники