Ольга Олександрівна Красова

Ольга Олександрівна Красова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ольга Олександрівна Красова

Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 March 2021 in Hacquetia
Verified
Journal Article
Open access
NPNina Polchaninova
Nina Polchaninova
OKOlga Krasova
Olga Krasova
LLLiudmyla Lysohor
Liudmyla Lysohor
TATatiana Atemasova
Tatiana Atemasova
Dry grassland ecosystems are highly fragmented in Ukraine and increasingly threatened from intensification of farming practices. Evaluation of the habitat conservation importance based on multitaxon studies allows for optimizing selection of priority sites. Botanical research of xerothermic habitats in the Kryvorizkyi Iron Ore Basin has been conducted since 2012, while spiders were investigated for the first time in 2017. In the four study sites, we recorded 265 vascular plant species (23 under protection) and 95 spider species (19 are rare). Both vegetation and spider communities of the site Zelena Gully are well preserved and rich in rare and threatened species (18 plant and 11 spider species), which confirms its value as a priority site of the Emerald Network. Chervona Gully and the Slate Rocks should be included in the network. Frequent fires and intensive grazing in Khrystoforova Gully affect the spider diversity, decreasing the number of specialist and rare species, while early flowering plants benefit from this disturbance. Nevertheless, its vegetation is poorer than in Zelena and Chervona gullies. Inclusion in the Emerald Network is critically important to the investigated sites, since expansion of mining activities is constantly threatening natural habitats in industrial regions.

2 November 2022 in Scientific Bulletin of UNFU
Verified
Journal Article
Open access
ОКО. О. Красова
О. О. Красова
СШС. І. Шкута
С. І. Шкута
АПА. О. Павленко
А. О. Павленко
Для Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) характерна найвища в Україні концентрація гірничих робіт, що зумовило докорінні зміни в ландшафтній структурі регіону. Потужним фітомеліоративним фактором у постмайнінгових ландшафтах є рослинний покрив. В аспекті з'ясування деталей формування сучасного рослинного покриву залізорудних відвалів досліджено особливості структури ценопопуляцій Cotoneaster lucidus Schlecht, Padellus mahaleb (L.) Vassilcz та Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch – видів з родини Rosaceae. Встановлено, що перші два види у фітоценозах є домінантами, а третій виступає як асектатор. Результати ґрунтових аналізів субстратів в екотопах, до яких приурочені ценопопуляції кущів, свідчать про їх високу кам'янистість, слабку засоленість, бідність щодо вмісту гумусу та варіативність кислотності від нейтральної до середньолужної. Морфометричні показники генеративних особин кущів відзначаються широкою варіабельністю. Досить вирівняні вони в інтродукційній популяції Cotoneaster lucidus, а найбільший діапазон варіювання характерний для параметрів Amelanchier spicata внаслідок того, що в стадію плодоношення рослини вступають вже на третій-четвертий роки життя. Стосовно специфіки самопідтримання ценопопуляцій завдяки насіннєвому розмноженню виявлено, що найбільша кількість самосіву перших років життя зафіксована у надґрунтовому покриві ділянки з насадженням Cotoneaster lucidus. Під кронами Padellus mahaleb розвиток самосіву пригнічений через затінення; велика кількість молодих рослин зростає навколо "материнської ценопопуляції" по поверхні всього відвалу. Особливістю насіннєвого відновлення популяції Amelanchier spicata є вкрай незначна кількість самосіву першого та другого років життя. Встановлено, що найвища життєвість характерна для рослин Amelanchier spicata (8 балів), помірною – Cotoneaster lucidus (5-7 балів), а найнижча – Padellus mahaleb (4-5 балів). За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що порівняно з деревними насадженнями, ценопопуляції кущів мають кращу здатність до самопідтримання за суворих екологічних умов залізорудних відвалів.

20 December 2024 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
Verified
Journal Article
Closed access
ОКОльга Олександрівна Красова
Ольга Олександрівна Красова
ЕФЕльвіра Рафіківна Федорчак
Ельвіра Рафіківна Федорчак
ГШГалина Назарівна Шоль
Галина Назарівна Шоль
СШСвітлана Іванівна Шкута
Світлана Іванівна Шкута
АПАнатолій Олегович Павленко
Анатолій Олегович Павленко
Стаття присвячена питанням формування дендрорізноманіття (дендрофлори та деревно-чагарникової рослинності) на техногенно дестабілізованій території, яка, водночас, має статус «смарагдового» об’єкту – «Долина середнього Інгульця». На площі понад 56 км2, що знаходиться під впливом виробничих об’єктів одного з найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів Кривого Рогу, виявлено 61 вид деревних рослин, які належать до 44 родів та 24 родин; з них 28 видів аборигенних (представників місцевої флори) та 33 – заносних (адвентивних). У таксономічному спектрі дендрофлори до першої тріади увійшли родини Rosaceae (31,2%, 19 видів), Fabaceae (9,9%, 6 видів) та Salicaceae (8,3%, 5 видів). Спільними у складі спонтанної дендрофлори техногенних і природних полігонів є 21 вид; серед них дещо переважають аборигенні (12 видів). Територіальний розподіл видів на моніторингових полігонах до певної міри визначається типами дисемінації рослин. Кількість видів-ендозоохорів, є приблизно однаковою на техногенних і природних полігонах (відповідно 21 та 19). Цей спосіб дисемінації майже в однаковій мірі притаманний як аборигенним, так і заносним видам (16-ти та 14-ти відповідно). Число анемохорних видів значно вище на техногенних утвореннях (відповідно 16 та 7). У складі природного рослинного покриву долини Інгульця та балкових систем лігнозний компонент представлений листяними чагарниками (Fruticeta foliosa) і чагарниковими степами (Steppa fruticeta). З позиції класифікації біотопів, перший тип угруповань належать до біотопу Ч4.1 Мезофільні і ксеромезофільні чагарники, другий – до Ч4.2 Степові чагарники. У межах техногенних моніторингових полігонів виділяються нещодавно сформовані технотопи (біотоп С3.5 Антропогенні відслонення та відвали без рослинності), для яких характерне дифузне розміщення поодиноких екземплярів деревних рослин, та біотопи рудеральних заростей дерев і кущів (біотоп Д1.8 Антропогенні широколистяні ліси), де біологічне освоєння субстратів відбувалося протягом кількох десятиліть. Отримані результати є основою пізнання динамічних тенденцій деревно-чагарникових угруповань, їх структурних перебудов, флористичного наповнення та базисом для розроблення і впровадження системи коригуючого управління розвитком рослинного покриву техногенних екосистем Криворіжжя.

30 December 2024 in Природнича освіта та наука
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СШСвітлана Шкута
Світлана Шкута
ЮЮЮлія Юхименко
Юлія Юхименко
ОКОльга Красова
Ольга Красова
У статті висвітлено результати дослідження морфометричних показників вегетативної сфери Berberis thunbergii DC., які зростають в умовах Криворізького ботанічного саду Національної академії наук України. Підкреслено, що наразі відсутня систематизована інформація щодо специфіки вирощування культиварів Berberis L. у конкретних регіонах, тому залишаються актуальними подальші дослідження їх адаптивних можливостей та декоративних властивостей. Метою публікації є виявлення морфометричних особливостей вегетативної сфери рослин виду B. thunbergii та його декоративних культиварів в умовах Криворіжжя. З’ясовано, що за висотою культивари розподіляються на три групи: високі (вище 1,5 м), середньорослі (1,0–1,5 м) та карликові (нижче 1,0 м); за формою крони – на подушкоподібні, колоноподібні та розлогі; за забарвленням крони – на жовті, зелені, червоно-пурпурові та строкаті. Виявлено, що середні показники річного приросту бокових пагонів у В. thunbergii та його культиварів змінювалися в межах від 2,8 см у ‘Tiny Gold’ до 41,9 см у ‘Red Chief’. Найдовше листя, яке досягало 3,30 см, відмічено у ‘Atropurpurea’. Найменша довжина листка – 0,60 см – була у культивару ‘Tiny Gold’. Найбільша середня площа листка – 1,30 см2 – спостерігалася у культивару ‘Rosy Rocket’. Найменшу середню площу мали листки культиварів ‘Tiny Gold’ – 0,34 см2, ‘Red Rocket’ – 0,59 см2, ‘Red Chief’ – 0,65 см2 відповідно. За результатами кореляційного аналізу виявлено, що між усіма морфопараметрами листків є тісний зв’язок. Зокрема, відношення кількості пучків до кількості листків має високу кореляцію (r=0,80). Розглянуті культивари відрізняються за величиною приросту однорічних пагонів, забарвленням та розміром листя. Встановлення розмірних та якісних характеристик вегетативних органів, які притаманні рослинам виду B. thunbergii та його сортам при зростанні в екологічно складних умовах Криворіжжя, допоможуть вдосконалити проєктування поліхромних мікроландшафтних дендрокомпозицій при їх створенні в насадженнях регіону.

28 February 2020 in ScienceRise: Biological Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OKOlha Krasova
Olha Krasova
ODOleksandr Dolyna
Oleksandr Dolyna
OSOleksiy Smetana
Oleksiy Smetana
LLLiudmyla Lysohor
Liudmyla Lysohor
Diversity of soils, vegetation and biotopes of the regional landscape park “Balka Kobylna”

21 December 2022 in Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГШГ.н. Шоль
Г.н. Шоль
ОКО.о. Красова
О.о. Красова
МБМ.о. Баранець
М.о. Баранець
За результатами власних досліджень і опрацювання літературних джерел наведено хорологію рідкісного ендемічного виду Eremogone cephalotes в Республіці Молдова та Україні. Встановлено, що в Україні вид поширений на півдні Правобережного Степу (межиріччя Дністер – Інгулець): у межах Одеської області зосереджено 7 локалітетів E. cephalotes, Миколаївської – 10, Дніпропетровської – 1 (4 популяційні локуси). Більшість відомих оселищ виду є малочисельними та займають незначні площі; вони досить ізольовані одне від одного. Виявлене нами оселище виду на схилі південної експозиції з лівого боку основного русла балки Зелена, що на північний захід від селища Зелене, яке підпорядковане Криворізькій міській раді, є, імовірно, одним із найбільших із відомих та займає площу понад 8 тис. м2. E. cephalotes входить до низки угруповань із домінуванням або співдомінуванням Stipa lessingiana, S. capillata, дещо рідше S. asperella, S. ucrainica, Galatella villosa. Загальне проективне покриття фітоценозів за участю виду становить переважно 60–65%, рідше до 70%; проективне покриття E. cephalotes менше 1%. Досліджені в балці Зелена (басейн Інгульця) популяції E. cephalotes приурочені до типу трав'яних і чагарничкових мезо- та ксерофітних біотопів, зокрема, до ксеротичних (степових) щільнодернинних злаковників з домінуванням чи значною участю ковили (Stipa sp.) та до сухих різнотравно-полинових степів з домінуванням сіро опушених складноцвітих (сухі різнотравні степи Tanaceto-Galatellion villosae). Біотопи балки Зелена, у яких трапляється E. cephalotes, мають високу созологічну значущість, у їх складі відмічено 9 видів із Червоної книги України. Досліджені в цій балці популяційні локуси належить до неповночленного типу з правостороннім віковим спектром.