В.о. Триус

В.о. Триус

Auto-generated profile, based on publicly available information

В.о. Триус


Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 January 2025 in Interagency thematic scientific collection «Irrigated agriculture»
Verified
Journal Article
Closed access
VTV.O. Tryus
V.O. Tryus

30 December 2025 in Agroscience and Practice
Verified
Journal Article
Closed access
VTViacheslav Tryus
Viacheslav Tryus
TOTetiana Onychko
Tetiana Onychko

31 March 2026 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
ВТВ. О. Триус
В. О. Триус
ABAndrii Butenko
Andrii Butenko
АГА. С. Готвянська
А. С. Готвянська
ІСІ. М. Сологуб
І. М. Сологуб
У статті представлено результати досліджень щодо впливу передпосівної інокуляції насіння препаратом Ризогумін та систем позакореневого підживлення стимуляторами Гуміфілд ВР-18 і Фульвігрін Бор на формування продуктивності сої сорту Сіверка в умовах Лісостепу України протягом 2024–2025 рр. Встановлено, що застосування інтегрованої схеми обробки (варіант А2В4) забезпечило формування найвищих середніх показників індивідуальної продуктивності: кількості бобів (12,8 шт.), кількості насінин на рослині (26,1 шт.) та маси зерна з рослини (4,85 г). Середня врожайність у даному варіанті досягла 2,88 т/га, а маса 1000 насінин – 185,5 г, що перевищувало показники контролю на 11,6% та 14,9 г відповідно. Однак результати статистичного оцінювання за критерієм Дункана свідчать про відсутність математично достовірної різниці між варіантами досліду, оскільки зафіксований фактичний приріст урожайності (0,30 т/га) та маси насіння не подолав поріг критичного розмаху значущості (0,84 т/га та 61,7 г відповідно). Це дозволяє констатувати, що незалежно від інтенсивності використання інокулянтів та добрив, статистично істотної переваги жодного з варіантів не зафіксовано, а виявлена варіабельність показників зумовлена значною внутрішньою мінливістю ознак та домінуючим впливом гідротермічних умов вегетаційного періоду над дією агротехнічних факторів.

16 July 2024 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СБС.і. Бердін
С.і. Бердін
ОМО.м. Мурач
О.м. Мурач
ОКО.м. Колісник
О.м. Колісник
ВТВ.о. Триус
В.о. Триус
Мета. Мета роботи полягала у дослідженні комплексної дії препаратів Ризоторфін (2,0 кг/т) та Вимпел (1,0 л/т) на процеси росту та розвитку рослин, встановити дію біопрепаратів на формування генеративних органів рослини сої. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Спостереження за ростом і розвитком рослин сої проводили за методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур, урожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за допомогою пакету програми MS Exсel. Результати. Комплексне застосування препаратів збільшило площу листкової поверхні до 33,8 тис. м2/га, додатково отримавши 8,1 тис. м2/га асиміляційної площі. Відношення пігментів a та b в контрольному варіанті в фазу цвітіння було 71% до 29%. При цьому в зазначеному варіанті маса пігментів складала 153 мг/100 г. Застосування Вимпелу при зростанні маси пігментів до 183,7 в розрізі якісного показника поступалось дії Ризоторфіну і співвідношення складалось в пропорції 71% до 29%, що подібно з контролем. Сумісна дія препаратів збільшила дію Ризоторфін на 10% при тому же співвідношенні пігментів a та b, як і варіанті з Ризоторфін. Згідно до результатів досліджень застосування Ризоторфіну майже подвоїло кількість бульбочок на одній рослині у фазу цвітіння. Зростання цього показника у разі обробки насіння біостимулятором було не стільки очевидним – лише на 20%. Але сумісна дія стимулювало утворення кількості бульбочок 2,3 рази. На контрольному варіанті було сформовано 19,5 бобів на рослині. Обробка насіння Ризоторфіном збільшила цей показник на 14,6%. На 16% індивідуальну дію препаратів посилило їх комплексне застосування. В досліді виявлено також збільшення вагових показників продуктивності зерна на рослині сої. У разі інокуляції маса 1000 насінин зросла 3,7 г до 165,5 г. Майже подібною була маса 1000 насінин у варіанті з комплексним застосуванням препаратів. Регулятор росту в меншій мірі вплинув на збільшення цього вагового показника. При обробці насіння Ризогуміном визначена прибавка врожайності на рівні 0,24 т/га, що в сумі дало 2,33 т/га. Застосування регулятору росту дала прибавку на рівні 0,09 т/га. Врожайність по даному варіанти істотно не відрізнялась від контролю. Сумісна обробка насіння інокулянтом та регулятором росту дала прибавку врожайності у 0,25 т/га. Результати наших досліджень встановили вагомий вплив комплексного застосування препаратів Ризоторфину та Вимпел на вегетативну масу рослини. Висновки. Розглянувши основні закономірності та тенденції встановлено: вплив сумісної дії інокулянта (Ризоторфін) та біорегулятора роста (Вимпел) відрізнявся від індивідуальної дії препаратів. Сумісна дія препаратів дає значну перевагу перед іншими схемами обробки насіння у формуванні листової поверхні та роботи асиміляційного апарату. Комплексне застосування препаратів призводить до збільшення кількості бульбочок та роботу симбіотичного апарату, а також дозволило сформувати додаткову кількість зерен та вихід зерна з рослини. Сумісна обробка насіння збільшила суху масу рослин з урахуванням всіх препаратів, негативно вплинула на польову схожість та формування щільності стояння рослин. Сформована врожайність при обробці Ризоторфіном та Вимпелом не перевищувала врожайність з інокульованого насіння.