Публікаційну активність розглянуто як комплекс заходів і дій, продуману стратегію, що передбачає спрямування зусиль на входження до рейтингових баз даних якомога більшої кількості власних видань і статей країни, а також на підвищення їх якісних показників. Національні видання, що вже входять до наукометричних баз або відповідають їх вимогам і можуть претендувати на таке входження, утворюють стартовий майданчик, трамплін для включення якнайбільшої кількості національних видань, публікацій, учених до світових наукометричних баз. Упровадження систем стимулювання і моніторингу публікаційної активності є важливим чинником залучення наукової спільноти країни до світової наукової комунікації та підвищення рейтингів вітчизняної науки.

У статті розглянуто деякі аспекти, пов’язані з впровадженням принципів відкритої науки в різних країнах, та проблемні питання, які постають перед суспільством, зокрема перед науковою спільнотою, у процесі переходу до відкритого доступу залежно від рівня економічного розвитку країни. Увагу приділено також тому, як зміна культурної парадигми може вплинути на наукову комунікацію й оприлюднення результатів наукових досліджень, які досі в усьому світі були підпорядковані вимогам щодо оцінювання ефективності наукової праці за допомогою бібліометричних показників. Нині стають очевидними хиби такого підходу, насамперед ігнорування творчої складової наукової праці і наявність інших, крім публікації статей, цілей наукової діяльності.

Висвітлено основні напрями науково-видавничої діяльності Національної академії наук України від її заснування до сьогодні. Коротко окреслено історію науково-видавничої справи і Редакційно-видавничої ради (нині Науково-видавнича рада НАН України). Наведено засадничі принципи, завдання та форми роботи Науково-видавничої ради НАН України на сучасному етапі — після здобуття Україною незалежності. Матеріал присвячено 100-річному ювілею вітчизняної Академії наук.

Статтю присвячено вивченню рівня монополізованості наукових журналів Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України. Це третя і завершальна публікація з дослідження широти авторської аудиторії наукової періодики НАН України за період 2015–2017 рр. Як і у попередніх статтях, оцінювання авторської аудиторії журналу та рівня його монополізованості проведено на основі обчислення індексу Херфіндаля–Хіршмана, визначено кількісний зважений розподіл авторів кожного видання за афіліацією (офіційним місцем роботи). З’ясовано, що журнали з фізико-технічних і математичних наук мають здебільшого високий рівень монополізованості (54%), 17% з них мають середній рівень і 25% видань — низький рівень монополізованості.