Kateryna Panchenko

Kateryna Panchenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Kateryna Panchenko

Полтавський державний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
СПС. В. Поспєлов
С. В. Поспєлов
МОМ. М. Опара
М. М. Опара
КПК. С. Панченко
К. С. Панченко
ВЗВ. М. Здор
В. М. Здор
ВСВ. Я. Солоп
В. Я. Солоп
Досліджено посівні якості насіння лікарських рослин: калачиків лісових (Malva sylvestris L.), ехіна-цеї пурпурової (Echinacea purpurea (L. Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) та волошки синьої (Centaurea cyanus L.) залежно від дії стратифікації при температурі +3 0С протягом 15, 30 та 45 діб. Контролем слугувало насіння, яке зберігалося такий же термін за температури +20 0С. У насіння калачиків лісових після стратифі-кації тривалістю 15 діб енергія проростання суттєво зростала на 65,6 %, а лабораторна схожість – на 46 % відносно контролю; більш тривале витримування насіння було малоефективним. У ехінацеї пурпурової стратифікація суттєво збільшила вказані показники. Енергія проростання зросла на 9–20 % і становила 78–82 %, а енергія проростання – на 10,2–13,4 % і досягла 93 % після 45 діб стратифікації. Внаслідок стратифікації насіння ехінацеї блідої енергія проростання через 15 діб зросла в 1,3 раза (до 72 %), через 30 діб – в 1,36 раза (до 79 %), а через 1,5 місяця – в 1,26 раза (до 82 %) відносно контролю. Такі закономірності простежувалися і при визначенні лабораторної схо-жості. Наші дослідження насіння волошки синьої свідчать, що стратифікація протягом 15 діб не призвела до суттєвого збільшення як енергії проростання, так і лабораторної схожості. Більш тривалий термін дії понижених температур призвів до суттєвого збільшення енергії проростання на 7,5‒10,0 %, і недостовірно вплинув на лабораторну схожість (+3,4% – +5,7 % до контролю). Вивчення впливу стратифікації на насіння звіробою свідчить, що після 15–30 діб стратифікації енергія проростання збільшилась на 2–3 % до контролю, а через 45 діб – на 13 %. Лабораторна схожість зросла в 1,05; 1,09; 1,18 раза відповідно, що свідчить про ефективність витримування на-сіння звіробою 1,5 місяця при понижених температурах. Зроблено висновок про ефективність за-стосування стратифікації насіння лікарських культур.

17 March 2023 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
KPKateryna Panchenko
Kateryna Panchenko
SPSerhii Pospielov
Serhii Pospielov
Species of the Malva L. family have long been known as technical, fodder, medicinal, food and decorative plants [1]. Annual small-flowered mallows are highly productive, cold-resistant, plastic crops [4]. The medicinal properties of mallow have been established, which is explained by its diverse chemical composition [1, 5-7]. According to phytochemical analysis, plants contain terpenoids, namely: sesquiterpenes, diterpenes, and monoterpenes; coumarins, flavonoids, malvin, malvidin 3-(6-malonylglycoside)-5-glucoside, malvone A (2-methyl-3-methoxy-5,6-dihydroxy-1,4-naphthoquinone) malvaline, scopoletin, polyphenols, niacin, folic acid, vitamins A, C, E, and tannins. The plant has antioxidant, anti-inflammatory, anti-cancer, wound-healing, hepatoprotective and antimicrobial effects [5-7].

3 March 2025 in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Oksana LasloOksana Laslo
Oksana Laslo
Valentyna OnipkoValentyna Onipko
Valentyna Onipko
КПК. С. Панченко
К. С. Панченко
У статті висвітлено питання забур’янення посівів соняшнику, що є одним із вагомих чинників, що заважає гібридам реалізувати генетичний потенціал. Результатом досліджень є аналіз сегетальної та рудеральної компонент агрофітоценозу у критичні фази росту та розвитку гібридів соняшнику для контролю за фітосанітарним станом посівів за використання ґрунтових гербіцидів. Установлено, що за час проведення досліджень спостерігали сходи таких бур’янів: малорічних ‒ Amaranthus retroflexus, Setaria viridis, Chenopodium album, Thlaspi arvense L., Stellaria media L., Thlaspi arvense L.; багаторічних ‒ Cirsium arvense, Elymus repens (L.). Найбільшою була кількість бур’янів із групи дводольних малорічних ‒ 55%, найменшу частку становила група багаторічних бур’янів ‒ 15%, злакових бур’янів налічували 30%. Дослідженнями встановлено, що застосування гербіцидів та їх композицій суттєво вплинуло на формування величини врожаю соняшнику завдяки відсутності конкуренції із сегетальною рослинністю в початкових фазах росту. Кращі показники отримали в разі застосування суміші гербіцидів (Пропазокс + Промекс), які вносили до сходів соняшнику, отриманий результат перевищував контроль на 3,3 ц/га, на варіанті із застосуванням препарату Промекс урожайність збільшилася на 2,0 ц/га, а в разі застосування препарату Пропазокс – на 1,8 ц/га. Результати досліджень підтверджують, що застосування сумішей гербіцидів (Пропазокс + Промекс) для контролю рівня забур’янення посівів соняшнику на початкових етапах росту та розвитку сприяє підвищенню показників продуктивності культури. Результати досліджень дають підставу рекомендувати до застосовування суміш гербіцидів Пропазокс + Промекс для підсилення їхньої фітотоксичної дії на сегетальну рослинність, що спрятиме розкриттю генетичного потенціалу гібридів соняшнику й отриманню прибутку від вирощування культури.

28 November 2025 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Oksana LasloOksana Laslo
Oksana Laslo
КПК.с. Панченко
К.с. Панченко
У статті розглянуто актуальні агрокліматичні та ґрунтові ризики в органічному землеробстві на прикладі вирощування волоського горіха в умовах Центрального Лісостепу України. Особливу увагу приділено ролі органічного вуглецю, вмісту гумусу, кислотності ґрунту та оцінці стану темно-сірих опідзолених ґрунтів. Аналіз ґрунтових ризиків показав, що процес дегуміфікації та зниження мікробної активності у досліджуваних ґрунтах відбувається постійно, оскільки відсутність достатньої кількості органічної речовини є критично низькою для ґрунтових мікроорганізмів, а рівень гумусу менше 2 % – ознака критичної втрати родючості ґрунту та зниження його водоутримуючої здатності. Різке падіння рівня гумусу у 2025 році, спричинене недостатньою кількістю органічних добрив та тривалих посух, що знизили їх ефективність та вплинули на роботу мікробіологічної асоціації бактерій. За період 2023–2025 років спостерігали повільний темп гумусоутворення при відсутності додаткового джерела органіки, але задерніння сприяло захисту ґрунту від перегріву, ерозії та ущільнення.Вміст Corg (1,0 %) свідчить про низький вміст органічної речовини в ґрунті (оптимальний вміст Corg: 1,8–2,5 % для горіха волоського); низький Corg спричиняє погіршення структури ґрунту, водоутримання, знижує мікробну активність. Потенційно мінералізований азот (14 кг N/га) є критично низьким (оптимум для горіхових садів: 60–100 кг N/га) – ознака азотного голодування.Коефіцієнт C:N = 12,5 показує, що співвідношення вуглецю до азоту поки не блокує мінералізацію (норма для мінералізації: 10–15), але через загальний дефіцит C і N навіть сприятливе їх співвідношення не гарантує достатньої мікробіологічної активності. Темно-сірі опідзолені ґрунти в умовах органічного виробництва перебувають у ризиковому стані. Проаналізовано перспективи збереження родючості ґрунтів через систему сталого управління: щорічний моніторинг гумусу, C, N; системне задерніння міжрядь з використанням бобових + злакових трав, не лише рудеральної флори; підвищеннябіологічної активності за рахунок біопрепаратів з ефективними мікроорганізмами та мульчування рослинними рештками з низьким C:N (бобові); внесення органічної речовини – перегній, компост, зелене добриво (сидерація бобовими культурами).

27 April 2026 in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
Verified
Journal Article
Open access
Oksana LasloOksana Laslo
Oksana Laslo
КПК. С. Панченко
К. С. Панченко
ЛМЛ. Г. Марініч
Л. Г. Марініч
У статті висвітлено питання прогнозу потенційної евапотранспірації (ЕТ₀) і температурних змін літнього періоду (червень–серпень) 2023–2030 рр., враховуючи водоспоживання сільськогосподарських культур та індекс посухи SPEI. Підвищення температури повітря, особливо в літній період, суттєво впливає на водний баланс агроекосистем, зумовлюючи зростання випаровування з поверхні ґрунту та транспірації рослин. Встановлено, що підвищення середньої літньої температури на 0,3–0,5°C щороку призводитиме до збільшення ЕТ₀ з 18,74 мм у 2026 році до 23,41 мм у 2030 році, що відображає посилення випаровуваності та дефіцит ґрунтової вологи. Дослідженнями встановлено, що коефіцієнти водоспоживання культур (Kc) зростатимуть: кукурудза з 0,81 до 0,85, соя з 0,71 до 0,75, овочі з 1,01 до 1,05, що у сукупності з підвищенням ЕТ₀ збільшуватиме потребу у зрошенні: кукурудза – 15,18–19,9 мм, соя – 13,31–17,56 мм, овочі – 18,93–24,58 мм. Дослідженнями також встановлено, що зменшення значень індексу SPEI від –0,5 до –2,5 підсилюватиме водний стрес та збільшуватиме потенційну евапотранспірацію на 5–25 %, що вказує на зростання ризику літніх посух у регіоні. Результати досліджень дають підставу рекомендувати застосування адаптивних та водозберігаючих технологій поливу, інтеграцію агрометеорологічного прогнозування з управлінням водними ресурсами та пріоритетне забезпечення овочевих культур у критичні фази розвитку. Встановлено, що зрошення стає необхідним агротехнічним заходом уже з 2027–2028 рр., а до 2029–2030 рр. формуються кліматично напружені літні умови, близькі до південних степових. Перспективними є подальші дослідження щодо оцінки ефективності різних систем поливу, впровадження краплинного та мікрозрошення, розвитку кліматично орієнтованих моделей водокористування та інтеграції агрометеорологічного прогнозування з управлінням меліоративними системами для підвищення стійкості агроекосистем Полтавської області до зростаючих температурних аномалій і посух.

29 October 2024 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Oksana LasloOksana Laslo
Oksana Laslo
СНС.в. Нагорна
С.в. Нагорна
КПК.с. Панченко
К.с. Панченко
У статті висвітлено аналіз та узагальнення результатів лабораторних досліджень стану ґрунтів Полтавської області за вмістом макроелементів та гумусу, здійснено еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу. У статті описано статистичне узагальнення агрохімічних показників: азот, фосфор, калій, гумус. Найвищі показники азоту на території Великобагачанської, Диканської, Миргродської, Шишацької, Карлівської ОТГ (121,3‒128,3 мг/кг); найнижчі показники мають ґрунти Козельщанської, Гадяцької, Чорнухинської ОТГ (90,3‒97,3 мг/кг), з чого слідує, що ґрунти за вмістом азоту, що легко гідролізується характеризуються низьким вмістом (101−150 мг/кг) та дуже низьким вмістом (<100 мг/кг). Високі показники вмісту фосфору (151−200 мг/кг), на території Полтавської, Пирятинської, Хорольської, Машівської, Шишацької, Семенівської ОТГ. Середнім вмістом (51‒100 мг/кг) характеризуються ґрунти Лубенської, ОТГ. Підвищені показники вмісту калію (81−120 мг/кг), на території Великобагачанської, Гребінківської, Зіньківської, Котелевської, Кременчуцької, Лохвицької, Лубенської, Миргородської, Оржицької, Пирятинської, Чорнухинської ОТГ. Всі інші ґрунти ОТГ характеризуються високим вмістом калію (121‒180 мг/кг). Високий вміст гумусу мають ґрунти Великобагачанської (4,4 %) та Карлівської (4,22 %) ОТГ; середній рівень (2,1−3,0 %) вмісту гумусу відмічено у Пирятинській (2,74 %), Чорнухинській (2,76 %), Лохвицькій (2,97 %), Гадяцькій (2,99 %), Козельщанській (3,03 %), Кременчуцькій (2,72 %) та Кобеляцькій (3,09 %) ОТГ. Шістнадцять ОТГ області мають підвищений вміст гумусу у ґрунтах, що характеризується у межах 3,1−4,0 %. Проаналізовано еколого-агрохімічну оцінку ґрунтів сільськогосподарського призначення Полтавської області за вмістом гумусу ‒ найнижчий рівень оцінки становить 54 бали, що відповідає Кременчуцькій ОТГ, натомість найвищий показник оцінки складає 88 балів та відповідає Великобагачанській ОТГ. Ґрунти області мають підвищене забезпечення гумусом, низьке забезпечення азотом та високе (підвищене) забезпечення фосфором і калієм. На підставі співставлення нормативних значень ґрунтових параметрів і фактичних значень показників у межах Полтавської області визначено стан придатності ґрунтів до вирощування основних агрокультур та збільшення площ під органічним виробництвом.