Hanna Akhmametieva

Hanna Akhmametieva

Auto-generated profile, based on publicly available information

Hanna Akhmametieva

Національний університет «Одеська юридична академія

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 January 2024 in Cybersecurity: Education, Science, Technique
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OTOlena Trofymenko
Olena Trofymenko
NLNataliia Loginova
Nataliia Loginova
ASArtem Sokolov
Artem Sokolov
PCPavlo Chykunov
Pavlo Chykunov
HAHanna Akhmametieva
Hanna Akhmametieva
ГАГанна Ахмаметьєва
Ганна Ахмаметьєва
The article is devoted to research of the application of artificial intelligence in the military sphere. Due to the rapid development of information technologies and the growth of data volumes, the use of artificial intelligence is becoming more and more relevant for the effective application of the latest technologies for solving military tasks. The purpose of the research is to determine how the use of artificial intelligence can help improve the performance of the military. The research hypothesis is that the use of artificial intelligence in military operations can lead to improved efficiency and accuracy of decision-making. The paper discusses the main possibilities of using artificial intelligence in the military sphere and the specifics and advantages of its use. Research indicates that the implementation of artificial intelligence can help identify risks and improve the planning and forecasting of military operations, as well as enable the automation of logistics accounting and analysis. To achieve this goal, a research methodology was used, which included the analysis of literary sources and conducting research based on information about the application of artificial intelligence in the military industry. During the analysis of the specifics of the use of AI in improving the activities of the military, the areas of its successful implementation were researched: video surveillance, national security and the fight against terrorism, military logistics, autonomous and semi-autonomous vehicles, cyber security, simulators for military training, AI operations on the battlefield, medical assistance on the battlefield. It has been found that AI has great potential for effective implementation in the military sphere because the implementation of AI algorithms helps in solving military tasks potentially dangerous to human health and improves the effectiveness of weapons. The implementation of AI technologies in various components of military activity mostly shows significantly higher efficiency when compared to other technologies. In general, technological innovation in combination with AI is currently becoming a decisive factor in determining a successful outcome on the battlefield, but it requires careful preparation and consideration of risks in the process of its implementation.

1 August 2022 in International Science Journal of Engineering & Agriculture
Verified
Journal Article
Closed access
HAHanna Akhmametieva
Hanna Akhmametieva
The article proposes a universal approach to detect the presence of additional information attachments in the spatial domain of digital images. The approach is based on the use of the steganalytic method developed by the author earlier and based on the analysis of sequential triads of triplets in the matrix of unique colors of image. The steganoanalytic method Color Triads allows to detect with high accuracy the additional information attachments embedded by various steganographic methods into the spatial domain of images. The perturbations in the matrix of unique colors of images as a result of steganographic transformation are illustrated which concludes about the sensitivity of the blue color component even to small modifications of the brightness values of this matrix. The efficiency of detecting stegoes formed at small values of payload (0.4 bpp and less) based on LSB, S-UNIWARD, MiPOD and WOW steganographic methods is shown. The obtained results of computational experiments allow detect the filled color components of digital images with high accuracy even at payload of 0.1 and 0.05 bpp that is much higher than the results of modern analogues. The steganalytic method analyzes the spatial domain of images, which avoids the accumulation of computational errors that affect the detection result.

1 January 2026
Verified
Conference Paper
Open access
PDF file
ГАГ. В. Ахмаметьєва
Г. В. Ахмаметьєва
В роботі проаналізовано стан стеганоаналізу, що базується на нейронних мережах та класичному підході. Виявлено, що залежно від використовуваних стеганографічних методів ефективність виявлення вкладеної інформації різниться, зокрема для просторової області ЦЗ точність детектування на основі класичного підходу вище, ніж через нейронні мережі. Зворотна ситуація спостерігається для області перетворень, де кращі результати виявлення стеганоповідомлень дають саме методи, побудовані на основі нейронних мереж.

30 December 2025 in Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security
Verified
Journal Article
Open access
ГАГанна Ахмаметьєва
Ганна Ахмаметьєва
МОМикола Овчинников
Микола Овчинников
Мета статті полягає у формуванні концептуальної та технологічної основи для розроблення інформаційної системи захисту інтелектуальної власності на мультимедійні дані у хмарних середовищах. У роботі пропонується підхід, що поєднує криптографічний захист, технології цифрового маркування та механізми незмінного аудиту з урахуванням вимог продуктивності, масштабованості та юридичної відповідності. Запропонована система спрямована на зменшення ризиків несанкціонованого доступу, підроблення авторства та нелегального розповсюдження контенту, а також на забезпечення доказовості права власності й відтворюваності подій доступу в умовах багатокористувацької хмарної інфраструктури. Методологія дослідження базується на поєднанні аналітичного огляду сучасних наукових праць і стандартів, формального моделювання вимог безпеки для мультимедійних об’єктів у хмарі та інженерного проєктування архітектури системи. Спочатку формулюється доменна модель загроз і сценарії зловживань, характерні для оброблення зображень, відео та аудіо у публічних і гібридних хмарах. На цій основі визначаються цілі безпеки та політики доступу. Далі порівнюються техніки шифрування на зберіганні й у транзиті, підходи до керування ключами та застосування довірених середовищ виконання для оброблення чутливого медіаконтенту без його розкриття провайдерові. Окремо аналізуються алгоритми непомітного водяного маркування й цифрового відбитку для стійкої атрибуції авторства після типових перетворень (компресія, масштабування, переформатування), а також протоколи журналювання з незмінністю записів для забезпечення ланцюжка довіри. Завершальним етапом є синтез референсної хмарно-орієнтованої архітектури, опис інтерфейсів і потоків даних та первинна оцінка експлуатаційних ризиків і накладних витрат. Наукова новизна полягає у інтеграції трьох взаємодоповнювальних механізмів захисту – криптографії з відокремленим керуванням ключами, конфіденційних обчислень у довірених середовищах та стійкого до атак цифрового маркування – у єдину хмароорієнтовану архітектуру, адаптовану до особливостей мультимедійних даних. На відміну від розрізнених підходів, де захист зосереджено лише на етапі зберігання або транспортування, запропонована система забезпечує наскрізну політику безпеки: від завантаження і атрибуції об’єкта до контрольованого надання доступу, оброблення в захищеному середовищі та доказового аудиту подій. Додатковою складовою новизни є використання незмінного журналу доступу для підвищення доказовості правової позиції правовласника без розкриття конфіденційних ключів або первинного контенту. Висновки. Існує потреба у системному, а не фрагментарному підході до захисту інтелектуальної власності на мультимедійні дані у хмарі. Поєднання криптографічних протоколів, стійкого маркування та конфіденційних обчислень створює підґрунтя для побудови масштабованої модульної системи, здатної забезпечити як технічні, так і доказові (форензічні та юридично релевантні) вимоги. Такий підхід формує комплексну модель довіри між користувачем, провайдером і правовласником, знижує ризики компрометації контенту й підвищує рівень прозорості процесів оброблення даних у хмарному середовищі.

1 January 2024
Verified
Book
Closed access
PDF file
НАНаціональний Університет «Одеська Юридична Академія»
Національний Університет «Одеська Юридична Академія»
ГАГ. В. Ахмаметьева
Г. В. Ахмаметьева
НБН. М. Баландіна
Н. М. Баландіна
Методичні вказівки з курсу «Математичні основи криптографії» розроблено відповідно до навчального плану, вони складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, питань для самоконтролю, завдань для самостійної роботи, переліку рекомендованих джерел. Вивчення дисципліни «Математичні основи криптографії» допоможе студентам розвинути навички застосування методів та засобів математичних основ криптографії та криптографічного аналізу, що застосовуються до захисту інформації в інформаційних системах.

20 May 2026 in Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security
Verified
Journal Article
Open access
ОПОлексій Поворознюк
Олексій Поворознюк
ГАГанна Ахмаметьєва
Ганна Ахмаметьєва
Мета роботи. Метою цієї наукової статті є аналіз можливостей та обмежень інтеграції національних криптографічних стандартів України, таких як ДСТУ 7624:2014 (алгоритм симетричного блокового перетворення "Калина") та ДСТУ 9041:2020 (алгоритм шифрування на скручених еліптичних кривих Едвардса), у хмарні сервіси глобальних платформ, як AWS, Azure та Google Cloud. Дослідження оцінює потенціал стандартів для забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності даних у гібридних хмарах, з урахуванням суверенності даних в Україні. Розглядаються адаптація до норм Держспецзв'язку, гармонізація з GDPR та NIS2, бар'єри впровадження (сумісність, витрати, дефіцит фахівців) та рекомендації для посилення кібербезпеки. Робота сприяє розвитку суверенних екосистем у геополітичній нестабільності, захищаючи критичну інфраструктуру, бізнес та сервіси як "Дія". Оцінюється вплив на сектори охорони здоров'я, фінансів та управління, з фокусом на цифрову трансформацію до 2030 року. Методологія. Дослідження базується на аналізі нормативів України (ДСТУ 7624:2014, ДСТУ 9041:2020) та міжнародних стандартів (ISO/IEC, NIST). Застосовано порівняльний аналіз сумісності з хмарами AWS, Azure, Google Cloud у гібридних моделях (Outpost, AzureStack, GKE). Емпіричний огляд включає приклади впровадження з звітів PwC, RUSI та джерел (zakon.rada.gov.ua, cip.gov.ua). Якісний аналіз ризиків (DDoS, витоки даних 2023-2026) використовує статистики атак. Таблиця порівнює аспекти інтеграції. Синтез літератури (ResearchGate, Scopus) охоплює Zero Trust, пост-квант, IoT, AI. Хронологічний аналіз стандартів з 2014 року враховує геополітику. Наукова новизна. Новизна в комплексному аналізі інтеграції стандартів у хмари з українським акцентом, де раніше ігнорували локальні регуляції та геополітику. Детальний огляд сумісності ДСТУ з гібридними моделями, продуктивністю (1460 підписів/с для ECDSA) та ризиками (зростання витоків на 70%). Таблиця візуалізує баланс можливостей (Zero Trust, GDPR) та обмежень (витрати, загрози). Інтеграція з стратегіями до 2030 року (Індустрія 4.0/5.0, AI, блокчейн). Рекомендації щодо пенттестінгу та пост-кванту заповнюють прогалини літератури для кіберстійкості. Висновки. Інтеграція стандартів посилює кібербезпеку, забезпечуючи захист у хмарах та відповідність нормам. Можливості: шифрування, Zero Trust для екосистем. Обмеження: сумісність, витрати, атаки. Необхідні кастомізація та навчання. Перспективи: пост-квант, AI для трансформації.