У статті теоретично опрацьовується концепція діджиталізації публічної влади як системної трансформації державного управління в умовах євроінтеграції України, що виходить за межі технічної модернізації та передбачає глибоку адаптацію правових, інституційних та технологічних основ взаємодії держави та громадян. Автори статті аналізують сутність діджиталізації через чотири взаємопов’язані виміри: нормативно-правовий, інституційний, технологічний та безпековий. Особливу увагу приділено вітчизняному контексту, де, незважаючи на євроінтеграційні зобов’язання, реалізація діджиталізації супроводжується серйозними викликами: колізіями між євростандартами та національною практикою збору даних, правовими вакуумами під час алгоритмічного прийняття рішень, недостатньою кіберстійкістю критичної інфраструктури в умовах війни, а також ризиками цифрової дискримінації через упередженість штучного інтелекту. На основі аналізу європейського цифрового права та конституційно-правових засад України автори статті пропонують комплексну модель правового забезпечення діджиталізації, побудовану на п’яти ключових принципах: верховенство права як основа легітимності цифрових процедур, мінімізація даних у конфлікті з ефективністю сервісів, цифрова інклюзія через універсальний дизайн, кіберстійкість як елемент національної безпеки та прозорість алгоритмів через гарантоване «право на пояснення». Запропонована багаторівнева архітектура реалізації охоплює нормативний, інституційний та оперативний рівні. Для реалізації запропонованої моделі автори статті аргументують інструментарій, що включає упровадження обов’язкового оцінювання впливу на права людини за розгортання високоризикових систем ШІ, чітке розмежування цивільно-правової та адміністративної відповідальності між державою та приватними розробниками алгоритмів, а також інституційне посилення омбудсменських механізмів через створення спеціалізованих експертних підрозділів для технічного аудиту цифрових систем. Реалізація даної моделі розглядається як стратегічна умова не лише євроінтеграції, а й збереження державності України в умовах воєнного стану, де цифрова трансформація публічної влади стає інструментом неперервності функціонування державних інституцій.